Російські війська здійснили напад на склади в Броварах, внаслідок чого одна особа загинула, а кількість поранених зросла до трьох, повідомляють місцеві влади.

Внаслідок російського обстрілу вночі 1 серпня в Київській області загинула одна особа, а число постраждалих зросло до трьох, повідомив голова обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

"Сьогодні вранці ворожі дрони атакували складські приміщення у Броварах... Унаслідок атаки також пошкоджено 12 автомобілів. На місці продовжують працювати всі оперативні служби. Триває ліквідація наслідків ворожого удару та фіксація завданих руйнувань", - йдеться в повідомленні.

Глава Міністерства внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив, що вогонь спалахнув на території, що перевищує 20 тисяч квадратних метрів логістичного центру.

У Києві 1 серпня в результаті російського обстрілу, за інформацією місцевої влади, загинуло дев'ять осіб, а також понад 30 отримали поранення, серед яких є четверо дітей. У лікарнях перебувають 17 із поранених. Рятувальні та аварійні роботи продовжуються.

Згідно з інформацією Повітряних сил Збройних сил України, російські війська здійснили запуск 35 ракет по території країни, з яких 27 були балістичними. Крім того, вони використали 185 ударних безпілотників різних моделей. Основною метою атак став Київ, але також постраждали регіони Дніпропетровщини, Сумщини, Харківщини та Полтавщини.

В Україні спостерігається нестача ракет-перехоплювачів для системи MIM-104 Patriot. Це єдина система в країні, яка має можливість ефективно знищувати ракети типу "Іскандер-М", "Кинджал" та "Циркон", що рухаються за балістичними та квазібалістичними траєкторіями. Як наслідок, спостерігається зниження ефективності у боротьбі з такими загрозами.

На тлі цього дефіциту українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.

Ознайомтесь також: В Україні спостерігається брак засобів для протидії російським балістичним ракетам. Чи вистачить ракет для системи Patriot? Які альтернативи є у нашої країни?

Військові сили Росії постійно завдають ударів по українським містам та цивільним об'єктам, використовуючи різноманітні види озброєння, такі як ударні безпілотники, ракети, касетні бомби та реактивні системи залпового вогню. Ці атаки відбуваються по всій території України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Удари по інфраструктурі, що забезпечує життєдіяльність населення та медичних установ, із метою позбавлення людей електрики, тепла, води, зв'язку, медичної допомоги та інших критично важливих ресурсів для виживання, свідчать про серйозні злочини. Під час масштабної війни Росія вчиняє проти українських громадян дії, які можуть бути кваліфіковані як геноцид, вважають юристи, дослідники в галузі геноцидів та правозахисники. Зокрема:

оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу "не існує", що це "штучно створена" нація, і тих, хто так не вважає, "треба знищити", а України і українців не повинно існувати у майбутньому;

публічні заклики до знищення українців;

цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров'я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв'язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;

переслідування та ліквідація людей з проукраїнськими поглядами на захоплених територіях;

Знищення інтелектуальної еліти: викладачів, художників, осіб, які є носіями української культурної спадщини та передають її іншим.

впровадження у навчальних установах на територіях, що перебувають під окупацією, системи освіти та виховання, спрямованої на трансформацію ідентичності молоді;

Вивезення дітей без супроводу батьків до Росії з наміром трансформації їхньої ідентичності.

вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.

Конвенція, що стосується запобігання геноциду і відповідальності за нього, була прийнята Генеральною асамблеєю Організації Об'єднаних Націй у 1948 році.

Країни, що підписали Конвенцію, яких наразі налічується 149, зобов'язані вживати заходів для запобігання геноциду та притягати до відповідальності за такі злочини як під час війни, так і в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.

Ознаки геноциду включають: вбивство представників певної групи або завдання їм тяжких тілесних ушкоджень; свідоме створення умов, що призводять до знищення цієї групи; перешкоджання народжуванню дітей та насильницьку передачу дітей з однієї спільноти до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких злочинів.

Влада Росії відмовляється визнавати, що її збройні сили під час ескалації конфлікту наносять навмисні удари по цивільним об'єктам в українських містах і селах, що призводить до жертв серед мирного населення та знищення лікарень, навчальних закладів, дитячих садків, а також важливих об'єктів енергетичної та водопостачальної інфраструктури.