Військові сили Росії здійснили атаки на лікарню в Кривому Розі, внаслідок чого постраждали люди, повідомляє місцева влада.

Російські військові зранку 6 жовтня завдали удару по Кривому Рогу, через це поранень зазнали щонайменше троє людей, повідомили в Дніпропетровській ОВА.

"Ворог ударив по території місцевої лікарні. Пошкоджені гаражі", - написав голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.

Криворізький політик Олександр Вілкул пізніше повідомив, що "жінка, яка працює в лікарні, отримала серйозні травми і вже знаходиться в операційній, а чоловік – середньої тяжкості". Згодом з’явилася інформація про ще одну постраждалу – "ще одна жінка отримала поранення, її стан середній, вона також вже в операційній".

Просто прогулялася з собакою.

Російські збройні сили постійно проводять атаки на українські міста та цивільні об'єкти, використовуючи різноманітні види озброєнь, такі як ударні безпілотники, ракети, коректовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню, в усіх областях України.

Українські урядові структури та міжнародні організації розглядають ці атаки як військові злочини з боку Російської Федерації, підкреслюючи їх навмисний характер.

Атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні заклади, з метою позбавлення людей електрики, тепла, води, зв'язку, медичних послуг та інших життєво важливих ресурсів, є серйозним проявом агресії. Під час масштабної війни Росія вчиняє проти українських громадян різноманітні злочини, які, на думку юристів, дослідників геноцидів та правозахисників, можуть бути кваліфіковані як геноцид. Зокрема:

Оголошення про намір знищити українців: президент Росії та інші представники російської влади не раз висловлювали думку, що українці як національність "не мають існування", стверджуючи, що ця нація є "штучно створеною". Тих, хто має іншу думку, варто "ліквідувати", а сама Україна та її народ не повинні мати місця в майбутньому.

публічні заклики до винищення українського народу;

Систематичні атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні установи, спрямовані на те, щоб позбавити людей електрики, тепла, води, зв'язку, медичної підтримки та інших важливих умов для існування.

переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;

винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;

запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;

Вивезення дітей без супроводу батьків до Росії з метою зміни їхньої самосвідомості.

вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.

Конвенція описує геноцид як вчинки, які здійснюються з метою повного або часткового знищення певної національної, етнічної, расової або релігійної групи.

Ознаки геноциду включають в себе вбивства членів певної групи або нанесення їм важких тілесних ушкоджень; свідоме створення умов життя, що ведуть до знищення цієї групи; перешкоджання народженню дітей та примусове переміщення дітей з однієї групи в іншу; а також відкриті заклики до скоєння подібних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об'єкти енергетики та водозабезпечення.