Як і чому трансформувалися гастрономічні вподобання українців. Життя - Новини Рівного та регіону -- Рівне Вечірнє

Все більше людей починають обирати найдоступніші продукти та готувати їжу самостійно, а численні українці стали зменшувати порції та пропускати прийоми їжі. Свіже дослідження Gradus Research виявило, яким чином повномасштабна війна вплинула на споживчі звички населення.

Експерти зазначають, що трансформація стосується не тільки споживчих звичок, але й смакових переваг українців. Як конфлікт вплинув на гастрономічні вподобання різних регіонів, читайте у матеріалі "Коротко про".

Які зміни зазнало харчування українців та що саме вплинуло на ці трансформації?

Близько 49% українців відзначають, що їхні звички у харчуванні суттєво трансформувалися в умовах повномасштабної війни. Дослідження, проведене компанією Gradus Research, виявило, що основними чинниками, які вплинули на зміни в раціоні українців, стали:

зростання цін на продукти - 61%;

зменшення доходу - 44%;

стрес та емоційне виснаження - 39%;

тривалі блекаути - 33%;

незбалансований сон, проблеми зі сном - 32%;

повітряні тривоги - 27 відсотків;

збільшення навантаження на роботі - 21%.

Грошей в українських кишенях дедалі менше - не дивно, що вітчизняні споживачі приділяють пильну увагу сімейному бюджету. Дві третини опитаних зізналися, що при покупці обирають найдешевші продукти, майже половина намагаються готувати їжу вдома, а 42% з них навіть говорять про те, що стали їсти менше. Найбільше ці зміни торкнулися респондентів у віковій групі 56 років і старше: серед них частка людей, які змушені заощаджувати на їжі, становить 77%.

Приблизно 50% респондентів вказали, що зазвичай економлять на кондитерських виробах і уникають покупки риби та морепродуктів. Водночас кожен дев'ятий опитуваний (11%) визнає, що змушений економити навіть на дешевих основних продуктах, таких як хліб, олія, борошно, крупи, овочі та яйця.

Відключення електрики, опалення та води під час блекаутів суттєво вплинули на харчові звички українців. Унаслідок цих перебоїв люди все частіше обирають продукти з тривалим терміном зберігання (59%) та холодні страви (50%), що, на жаль, не сприяє покращенню їхнього здоров'я.

Аналогічні результати показало і дослідження Центру Разумкова, згідно з яким 44% українських громадян при купівлі продуктів віддають перевагу найдешевшим товарам, не звертаючи уваги на їхню якість.

Як еволюціонують споживчі звички

Експерти зазначають, що мова йде про трансформацію не лише споживчих звичок, а й смакових переваг людей. Але чи справді війна може вплинути на наші гастрономічні вподобання?

Наприкінці жовтня у Києві відбулася виставка WorldFood Ukraine, яка стала важливою подією для фахівців у сфері харчової промисловості та роздрібної торгівлі, - зазначила в інтерв'ю експерт Світового Банку Оксана Руженкова. - Учасники виставки звернули увагу на зміни в харчових вподобаннях українців, що не є дивним, якщо врахувати, як змінилася споживча база. Наприклад, продовжує Руженкова, у Києві покупці зазнали суттєвих змін. Багато мешканців столиці виїхали на захід України або за кордон, а ті, хто залишився, переважно працюють дистанційно. Водночас до Києва приїжджають люди з Сумської, Запорізької та Дніпропетровської областей, привносячи свої регіональні звички. Найголовнішою з них є прагнення до економії, адже більшість жителів регіонів ніколи не мали таких доходів, як у Києві та інших великих містах.

За словами експерта СБ, співорганізатором конференції ритейлерів виступила Асоціація регіональних торгових мереж. Її експерти стверджують, що тенденції ротації груп споживачів є характерними для всіх регіонів країни. Загалом це є наочним відображенням вимушених міграційних процесів у країні.

Що далі

Збільшення добробуту населення призводить до зростання споживання м'яса, яєць та молочних продуктів. Натомість, менш забезпечені верстви населення продовжують переважно споживати хліб та картоплю, зазначає виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

Оксана Руженкова підкреслює, що найдешевші продукти не обмежуються лише традиційними хлібом і картоплею, але стосуються всіх акційних товарів. Експерт СБ зауважує: якщо раніше акційні полиці в столичних магазинах були переповнені товарами, то нині, в другій половині дня і особливо ближче до вечора, такі полиці залишаються пустими. На них не знайдеш молока, кефіру, сиру, ковбаси, кави чи чаю - жодних акційних позицій не залишилося.

Прогнози експертів на найближче майбутнє, на жаль, невтішні.

За даними 2022 року, реальні доходи громадян зменшилися на 25%, а в періоди 2023-2024 років так і не вдалося компенсувати це падіння. У 2025 році існують всі підстави для прогнозування подальшого зниження доходів, - зазначив Олег Пендзін. - Це свідчить про те, що представники середнього класу продовжать переходити з дорогої та середньої цінової категорії до найбільш економічних продуктів. В результаті, через зростаючий попит на найдешевші товари, їх ціни можуть продовжити зростати швидшими темпами.