Атака на Керченський міст стала реакцією на удари Російської Федерації по транспортним артеріям, однак, ймовірно, Кремль знову націлиться на Київ. Аналітики розглянули, чи здатні мости столиці витримати балістичні удари та чи зможе місто функціонувати при втраті 2-3 мостів.
Війна за мости триває. Росія вкотре завдала ударів балістикою по Україні -- потужні вибухи чули у Черкасах, Дніпрі та Києві. Окупантам вдалося влучити по Північному та Південному мостах у столиці, наразі рух транспорту обома переправами частково перекритий.
До цього Кремль практично безкарно атакував мости у Запоріжжі, Дніпрі та Києві. Проте час безкарності для росіян минув: Сили оборони завдали удару у відповідь. Як результат -- автомобільна частина Керченського (Кримського) мосту пішла під воду разом із центральною аркою.
Згідно з інформацією від Міністерства оборони України, залізнична частина переправи отримала серйозні ушкодження, а атака на Керченський міст була результатом тривалих операцій Сил оборони, що тривали кілька тижнів.
Які події нас чекають у майбутньому, чи триватимуть атаки на київські мости, і яким чином столиця адаптуватиметься до складнощів з транспортним сполученням між берегами — про це в інтерв'ю для сайту ТСН.ua поділився своїми думками військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.
Чому Україна зупинила свій вибір на Керченському мосту?
Експерт вважає, що російські сили влаштували атаки на мости в Києві, оскільки прагнули виявити найслабше місце, аби суттєво ускладнити життя жителям столиці.
"До цього мрменту Путін бив по мостах в Україні, гадаючи, що таким чином йому вдасться роз'єднати береги українських міст. Насправді ми теж могли бити по переправах у Москві або Петербурзі, але для ударів по московських об'єктах потрібно забагато ресурсів, а у Пітері мостові переходи не такі критичні й важливі. Тому вибір було зроблено саме на Керченський міст, і це правильне рішення. У воду впала і арка мосту, і частина дорожнього полотна", -- розповідає ТСН.ua Ігор Романенко.
Три елементи атаки: військовий, економічний та духовний.
Сенс удару по Керченському мосту, за словами генерал-лейтенанта, має одразу декілька напрямків:
* Військовий аспект. Нелегально зведений міст до Криму вже раніше зазнавав ушкоджень, що призводило до обмеження його пропускної здатності. Після обвалу арки та автомобільної секції, можливість транспортного і логістичного сполучення через переправу буде ускладнено на тривалий період.
* Економічний аспект. Зупинка перевезень вантажів і цивільного транспорту призведе до утворення значних черг на сухопутному маршруті, викликавши паніку та ускладнюючи швидкий виїзд з окупованого півострова до території Росії.
* Священний аспект. Керченський міст виступає як ключовий символ для Путіна, адже він особисто брав участь у його урочистому відкритті.
"Зараз настав момент, коли Україна знімає будь-які перепони і руйнує цей сакральний для Путіна об'єкт. До речі, про повне знищення Кримського мосту поки не йдеться -- завданням було зруйнувати його настільки, щоб він просто перетворився на непотрібну споруду", -- пояснює військовий експерт.
Чи варто Києву готуватися до нових ударів?
На думку Ігоря Романенка, "мостова дуель" триватиме. Путін намагатиметься "помститися" за Кримський міст, тож столиці варто готуватися до повторних обстрілів. Утім, удари по мостах РФ почала вже давно, і вони просто триватимуть.
"Удари по мостах у Києві будуть продовжуватися. Нам потрібно продумати, як і якими засобами захищати їх у цих умовах. Треба шукати шляхи, як налагодити альтернативне сполучення між берегами, щоб перевозити людей у разі нових атак, а також суттєво посилювати протиповітряну та протиракетну оборону. І якщо удари по столичних переправах триватимуть, ми маємо у відповідь донищити Керченський міст, аби він остаточно припинив своє існування. Путін має відчути силу -- за інших умов він не припинить атакувати мости у Києві", -- резюмує Ігор Романенко.
Чи може Росія знищити мости в столиці, і чому важливо бути обережними під час фіксації наслідків атак?
Однак, фахівці підкреслюють, що повне знищення мостів у Києві є складним завданням.
"З усіх атак, які вже були здійснені, видно, що російські сили продовжують розглядати київські мости як одну з пріоритетних цілей, поряд із секторами енергетики та логістики," -- зазначає ТСН.ua фахівець у сфері транспортного планування Дмитро Беспалов.
Він нагадує, що РФ атакує Північний та Південний мости вже не вперше, і великою помилкою раніше була публікація кадрів із наслідками влучань у Мережі. Це дає ворогу змогу коригувати вогонь і бити по вразливих місцях повторно.
"Я не знаю, чи має противник технічну можливість бачити результати власних атак, але, щоб уберегти мости, нам не варто показувати ворогу наслідків його ударів. Відповідним службам треба за цим ретельно стежити. Поки єдиною інформацією про останні влучання було відео від мера Києва. Але він у ньому нічого критичного не показав -- пілон Північного мосту на місці, ванти теж. Це відео навіть можна назвати оптимістичним, воно не демонструє, що саме пошкоджено. Не можна показувати ворогу місця уражень, бо він завдаватиме повторних ударів, аби з 3-го чи 10-го разу досягти результату", -- застерігає експерт.
За його словами, в інших містах України до цього питання ставляться з великою обережністю: не розголошують інформацію про "прильоти" на мостах і не діляться фотографіями, хоча ці переправи також є стратегічними об'єктами, які потребують відновлення.
Понтонові мости за трильйони або ж відновлення основних мостових споруд.
Дмитро Беспалов також закликає владу більш відповідально ставитися до розподілу ресурсів. Зараз активно обговорюється будівництво резервних (понтонних, модульних або мобільних) переправ, на які, за різними оцінками, планують витратити від 2 до 4 мільярдів гривень із місцевого та державного бюджетів.
"У транспортних проєктах цінник має схильність рости, тому не здивуюся, якщо сума за ці резервні переправи буде ще більшою. Але це все ресурси. Зараз ми не знаємо, яких саме пошкоджень зазнали Північний та Південний мости, але вони точно потребуватимуть відновлення. Де ми братимемо на це кошти та інженерний ресурс -- плавучу техніку, баржі, крани? Чи не буде все це зайнято на будівництві резервних переправ замість ремонту пошкоджених капітальних мостів?" -- ставить запитання фахівець.
Він підкреслює, що, незважаючи на поганий технічний стан, капітальні мости Києва можуть витримати не менше кількох ударів балістичними ракетами. Натомість резервні понтонні переправи виявляться легкою ціллю і не зможуть утриматися на воді навіть під час атаки звичайних дронів, не кажучи вже про "Іскандери".
"Тому варто подумати, наскільки доцільно будувати фактично альтернативну мішень для ворога, коли ці гроші будуть просто там утилізовані. Як на мене, то краще на них відремонтувати капітальні мости. Боюся, щоб не виникла ситуація, коли основні мости залишаться невідремонтованими саме через брак коштів і техніки, витрачених на резервні переправи", -- підкреслює Беспалов.
На думку фахівця, замість того щоб витрачати ресурси на тимчасові переправи, місту слід зберігати резерви спеціалістів та техніки. Це дозволить ремонтним командам швидко виходити на місце після ударів і ефективно відновлювати пошкоджені ділянки.
Як столиці України впоратися без кількох мостів?
Оцінюючи можливі наслідки транспортного колапсу, особливо в зимовий період, Дмитро Беспалов вважає, що заяви про "зникнення" мостів у столиці є перебільшенням. У Києві існує шість автомобільних мостів, і навіть якщо два з них вийдуть з експлуатації, місто зможе продовжувати функціонувати без серйозних заторів.
"Безумовно, це не є приводом для самовпевненості, але й стверджувати, що нас чекає неминучий крах, також не варто. Існує можливість знайти таку організацію руху, яка дозволить досягти приблизно такого ж середнього часу поїздки містом, навіть якщо два мости відсутні," -- наголошує фахівець.
На думку Беспалова, місту необхідно мати заздалегідь розроблений детальний план дій для різних ситуацій (наприклад, "сценарій 8-Д" у випадку закриття певної комбінації мостів), а не покладатися на ручне управління через месенджери. Цей алгоритм повинен містити кілька важливих етапів:
* Коригування робочих режимів та впровадження дистанційної роботи. Міська влада повинна надавати підприємствам поради щодо переведення деяких співробітників на віддалений формат роботи (як це було під час пандемії COVID-19) або ж змінювати графіки початку та закінчення робочого дня, щоб зменшити навантаження в години пік.
* Пріоритет для громадського транспорту. Існуюча дорожня інфраструктура не в змозі впоратися з традиційним потоком приватних автомобілів, тому киянам слід заохочувати переходити на автобуси. "Київпастранс" повинен швидко організовувати нові маршрути, переміщуючи для цього транспортні засоби та водіїв.
* Строгий контроль за смугами руху. Поліція повинна активізувати контроль за виділеними смугами для громадського транспорту, а автобуси можна оснащувати відеореєстраторами для документування правопорушників. Крім того, експерт радить Верховній Раді значно підвищити штрафи за виїзд на смугу громадського транспорту — до 100-200 доларів, щоб зменшити спокусу порушувати правила.
"За таких умов транспортна система міста функціонуватиме -- звісно, з певними економічними втратами, але без жодного апокаліпсису", -- підсумовує Дмитро Беспалов.
#