Чи можливо в даний момент виявити джерело доходу буквально під ногами? Так, це реально. У цьому може бути корисною Регіональна бізнес-акселераційна програма "Формуємо ефективний бізнес і трансформуємо суспільство разом".
Одні шукають роботу, інші створюють робочі місця. Приватна ініціатива... Для неї немає перешкод, немає криз і немає війн -- лише дайте волю. І коли її (волю) дають -- відбуваються дива. Вона створює бізнес із домашніх пиріжків, вона творить суперекономіки, вона ж запускає космічні кораблі. Власне, в боротьбі за контроль над бізнесом, за право стягувати данину й виникали держави, велися й ведуться війни. Так було завжди і буде доти, поки держава як спосіб організації людських співтовариств не стане пережитком минулого.
Протягом періоду з вересня по листопад в Україні відбулася навчальна програма для підприємців, яка була частиною ініціативи Good Governance Fund "Регіональне відновлення". Цей проєкт фінансується урядом Великої Британії через UK International Development. Реалізацією програми займалися компанії Abt Global та KPMG в Україні.
Ми познайомилися з деякими учасниками програми. Вони одностайні в тому, що такі заходи дуже потрібні для цивілізованого розвитку мікро- і малого бізнесу в громадах.
В умовах української дійсності, навіть під час російських бомбардувань, люди вміють створювати бізнес з нуля. Стрес, хоч і гіркий, слугує потужним засобом боротьби з економічною пасивністю. В процесі реалізації навчальної програми з'явилося безліч прикладів мікро- та малого бізнесу, який може започаткувати практично кожен. Це непросто і нервово, але набагато цікавіше, ніж жити на соціальні виплати.
Ось приклад "елементарної частки" бізнесу -- сімейне виробництво заморожених продуктів харчування "Козацька мрія". Творець і власниця бізнесу -- жителька міста Самар (Дніпропетровська область, населення близько 70 тисяч осіб) Любов Чуб. Це домашнє сімейне виробництво заморожених страв української кухні.
"Наша цільова аудиторія – це сім'ї, члени яких зайняті на роботі; молоді люди, які не хочуть витрачати час на приготування їжі, але не задоволені фастфудом; всі, хто цінує смачну українську кухню, – розповідає Любов. – Ми уважно вивчаємо уподобання наших клієнтів і прагнемо їх задовольнити. Наприклад, якщо в родині не люблять вареники з картоплею та цибулею, ми їх не додаємо. А ті, хто не бажає родзинок у сирі, отримують млинці без них. Наше місто невелике, тому ми можемо легко врахувати смаки всіх наших клієнтів. Як вдома!"
Перший крок був зумовлений важкою ситуацією. Сім'я Чуб вирушила на відпочинок у Грузію. Проте, російське вторгнення в Україну почалося саме в той день, коли вони мали повертатися додому — 24 лютого 2022 року. Виліт скасували...
"...Грузини -- народ гостинний, але українці нудьгували за своєю їжею. Стала готувати на виніс голубці, млинці -- справа пішла", -- розповідає Любов. Повернувшись до України, продовжила справу.
"Вона розповідає, що чоловік пішов з життя після тривалої хвороби. Тепер їй доводиться самотужки виховувати двох дітей. Тому вирішила вийти на ринок зі своїми кулінарними здібностями, пропонуючи домашню їжу. Бізнес поступово розвивається, і щоб впоратися з попитом, вже залучила двох асистенток."
Відповідаючи на запитання щодо значення регіональної програми акселерації, Любов зазначила: "На тренінгах я спостерігала, як успішні люди трансформують своє мислення, прагнуть до розвитку і надихають оточуючих. Я сама стала більш впевненою та рішучою, і за це щиро вдячна цій програмі".
Наступний етап — це перехід від індивідуальної самозайнятості до колективної праці. Це не про традиційні колгоспи, які забирали власність у селян, а про кооперацію. Якщо заглянути у Вікіпедію, можна знайти таке визначення кооперативу: "Автономна асоціація людей, які добровільно об'єднуються для задоволення своїх спільних економічних, соціальних і культурних потреб через спільну діяльність, що регулюється демократичними принципами". Тобто, люди збираються, роблять внески, і починають працювати разом.
Якщо говорити про сільськогосподарські кооперативи, вони цілком забезпечені нормативно-правовою базою: це й Закон "Про кооперацію", і Закон "Про сільськогосподарську кооперацію". Але корів, які пасуться на луках, дедалі менше, і сільськогосподарських кооперативів більше не стає.
Проте сільськогосподарські кооперативи насправді функціонують. Ми мали можливість поспілкуватися з Сергієм Тереном, який є головою аграрного обслуговуючого кооперативу "Дари Гуцульщини" в селищі Путила, розташованому в Вижницькому районі Чернівецької області. Сергій також є учасником програми бізнес-акселерації.
Гірські жителі України, подібно до поліщуків, займаються скотарством і збором природних дарів, таких як гриби та ягоди. Вдалий сезон збору ягід і грибів може забезпечити добробут на цілий рік. Гуцули, лемки та поліщуки вирушають до лісів, а потім повертаються на дороги, де їх чекають заготівельники зі своїми фургонами та вагами, щоб прийняти врожай. Зібране частково продається на ринках, а решта проходить через ланцюг перепродажів, потрапляючи на переробку або експорт. Але чому б не об'єднатися і не створити кооператив для первинної переробки лісових дарів? Чому б не додати цінності до своїх продуктів прямо у рідному селі?
Про свої "як" і "чому" ми й запитали в Сергія Терена.
Кооператив було засновано в 2015 році з метою переробки дикоросів безпосередньо на місці, -- ділиться він. -- Наше село розташоване далеко від обласного центру, на кордоні з Румунією, тому нам важко дістатися до всього, і до нас теж не так просто добратися. Проте ми змогли стати учасниками програми ПРООН. Завдяки цій ініціативі ми створили кооператив, який отримав співфінансування для закупівлі холодильного та сушильного обладнання. Після цього ми розпочали роботу і навчилися просувати нашу продукцію. Наприклад, гриби-їжовики експортуються до Південної Кореї, де їх вважають лікувальними. Кооператив активно розвивається, у його діяльності беруть участь понад тисячу осіб з усього регіону. Місцеві жителі приносять зібрані дикороси та отримують за це відповідну винагороду. Навіть заготівники, які працюють самостійно, співпрацюють з нами.
Щодо співпраці з Програмою бізнес-акселерації, пан Сергій зазначає: "Ми лише на початку цього шляху, але віримо, що наше партнерство має великий потенціал. Район, де діє наш кооператив, справді віддалений, і нові європейські тенденції дуже необхідні. Вони вже починають давати свої плоди. Тому ми не бачимо нічого, окрім користі, від нашої співпраці з цією програмою".
Чому обираємо лише гриби та ягоди? Чому не розглянути м'ясо чи молочні продукти, наприклад?
Згідно з думкою нашого співрозмовника, без фінансової підтримки м'ясо-молочний сектор не зможе існувати. Під час обговорення потенційної діяльності нового кооперативу було вирішено відмовитися від цього напрямку.
Якщо не вдаватися в юридичні тонкощі, обслуговуючий кооператив -- та сама компанія зі своїми плюсами та мінусами. Головний мінус -- багато співвласників. А це -- майже обов'язково конфлікти та образи. І це, імовірно, одна з причин, чому кооперативний рух масово не охопив села. Так буває завжди, коли між людьми стоять гроші. Якщо співвласники змогли пройти цю неприємну межу і спрацюватися, отже, у підприємства є майбутнє. А програма бізнес-акселерації -- тільки в допомогу.
#шаурма #українська мова #ліс #кооператив #Дніпропетровська область #Львів #Сполучене Королівство #Бізнес #Картопля #Страва (їжа) #Чернівецька область #Грузія (країна) #Медикаментозне лікування #Румунія #Грузини #Їжа #Ізюм #Південна Корея #Малий бізнес #Бліні. #Ягода (ботаніка) #Полещуки #Українська кухня #Капустяний рулет #Данина #Співпраця #KPMG #Allium #Приватна компанія #Вижницький район #Колгосп
