Росія вступила в нову фазу повітряної війни, де замість повільних "Шахедів", які українські перехоплювачі вже вміють ефективно збивати, все частіше використовуються реактивні літаки.
Серед зазначених систем є S8000 "Бандероль" – компактна крилата ракета, яку вже запустили у серійне виробництво в Москві. Її основними характеристиками є не рекордна швидкість чи передові електронні системи, а оптимальне поєднання швидкості, дальності, відносної економічності та можливості масового використання. Подробиці про цю ракету та способи її протидії висвітлить Еспресо.
Гібридний пристрій: дрон та ракета в одному - що таке "Бандероль"?
S8000 "Бандероль" — це компактна крилата ракета, що працює на реактивному двигуні. Військові аналітики характеризують її як синтез дрона-камікадзе та традиційної крилатої ракети. Цей боєприпас має аеродинамічні властивості крилатої ракети, поєднує реактивну тягу і концепцію баражуючого боєприпасу: він розроблений з акцентом на економічність, щоб максимально ускладнити завдання системам протиповітряної оборони.
Згідно з інформацією, наданою Головним управлінням розвідки, ракету виготовляє підприємство "Кронштадт", яке підпадає під санкції, на своїх потужностях у Дубні, поруч з Москвою. Перші поодинокі запуски були зафіксовані ще наприкінці 2024 року на полігоні Капустин Яр, а вже навесні 2025 року відбулися тестові атаки з прикордонних районів Одещини. У 2026 році ж географія використання ракет значно розширилася, охопивши такі міста, як Одеса, Харків, Суми, Чернігів, Полтава та Київ.
Ракета має довжину приблизно 5 метрів, з розмахом крил у 2,2 метра і діаметром корпусу 30 сантиметрів. Вага бойової частини складає близько 150 кілограмів (згідно з іншими джерелами, боєголовка типу ОФБЧ-150 важить 114,3 кг, з яких частина є вибуховою речовиною). Для польоту використовується авіаційний гас. Максимальна швидкість ракети може досягати 650 км/год, тоді як крейсерська швидкість коливається в межах 500-560 км/год. Заявлена дальність польоту становить до 500 кілометрів, проте, якщо запуск відбувається з наземних платформ, а не з повітряного носія, дальність зменшується через вищі вимоги до енергії двигуна.
Изображение: Главное управление разведки Министерства обороны Украины.
Основний елемент – розвідувально-ударний дрон "Оріон", з якого запуски "Бандеролів" здійснюються на відстані від лінії фронту, аби зберегти цінний дрон-носій від можливих атак. Проте російські військові вже випробували запуски з вертольотів Мі-8 та Мі-28Н, а також тестують наземні пускові платформи, що свідчить про універсальність даної системи.
Особливістю даної системи є її маневреність. "Бандероль" має можливість виконувати розвороти з меншим радіусом у порівнянні з важчими російськими крилатими ракетами, такими як Х-101 або 3М-14, при цьому зберігаючи характерну для крилатих ракет траєкторію польоту. Це означає, що це не просто безглуздий літаючий снаряд, а система, здатна маневрувати таким чином, щоб ускладнити завдання для засобів протиповітряної оборони.
Економіка вбивства може бути переосмислена як "фінансові аспекти злочинності".
Головна інтрига "Бандеролі" - не в характеристиках, а в бухгалтерії. За оцінками військового експерта Павла Нарожного, одиниця коштує 100-500 тисяч доларів - для порівняння, схожа, але потужніша українська ракета "Паляниця" обходиться приблизно в мільйон. Сам двигун Swiwin SW800Pro китайського виробництва коштує близько 16 тисяч доларів. Точної офіційної ціни виробника, звісно, ніхто не публікує, але порядок цифр зрозумілий: це на порядок дешевше за крилаті ракети типу Х-101, Х-69 чи Х-59, якими росіянами роками обстрілюють Україну.
У цьому контексті виникає логіка, яку авіаційні фахівці пояснюють практично одноголосно. По-перше, українська протиповітряна оборона досягла вражаючих результатів, навчившись знищувати повільні гвинтові дрони "Шахед" з ефективністю до 90-99%. Тому Росії знадобився новий засіб, який перевищує швидкість реакції оборони. По-друге, для запуску важких крилатих ракет типу Х-101 чи Х-555 необхідно піднімати в небо стратегічну авіацію, що є затратним і тривалим процесом. Крім того, зліт бомбардувальника є чітким сигналом, на який Україна має можливість оперативно зреагувати. Натомість, "Бандероль" можна запускати з безпілотників чи вертольотів, що робить цей процес непомітним і масовим, що стає несподіванкою як для систем ППО, так і для цивільного населення.
Це не просто розповідь про технологічний прорив, а про раціоналізацію російського тероризму на промисловому рівні: взяти концепцію крилатої ракети, усунути всі дорогі компоненти, залишивши лише реактивний двигун та достатню кількість боєприпасів, а потім запустити це у серійне виробництво. За інформацією ГУР, Росія має можливість виготовляти приблизно 60-90 одиниць на місяць (тобто 2-3 на день), а за деякими прогнозами – до 4 ракет щодня, якщо досягти запланованих обсягів. Санкції проти "Кронштадта" не змогли зупинити виробництво: пошкоджені виробничі потужності відновлюються, а конструкцію продовжують вдосконалювати – зразки, заплановані на 2025 та 2026 роки, уже помітно відрізняються від попередніх.
Цікаво, що за вартістю "Бандероль" виявилася приблизно в одній категорії з іранським "Шахедом", який став одним із найдоступніших і найпоширеніших засобів масованого удару Росії з 2022 року. Проте, на відміну від "Шахеда", для знищення якого достатньо мобільної вогневої групи з кулеметом, "Бандероль" вимагає такої ж складної і дорогої системи протиповітряної оборони, як і повноцінна крилата ракета, завдяки своїй швидкості та маневреності. У цьому й полягає цей підступний дисбаланс: запуск коштує недорого, але його знищення обходиться дуже дорого.
Київ, Харків, Одеса: де вже прилітало
На початковому етапі "Бандеролі" використовувалися переважно для ударів по прибережним об'єктам Одещини, зокрема портам, терміналам для розвантаження зерна та інфраструктурі морського коридору. Протягом кількох тижнів десятки ракет вразили одеський порт, що призвело до уповільнення судноплавства в Чорноморському коридорі: вартість страхування зернових вантажів зросла до таких масштабів, що деякі операції були змушені зупинитися.
Але географічні межі конфлікту продовжували розширюватися. У червні та липні 2026 року найбільше постраждала Харківська область. Наприклад, 8 липня уламок "Бандеролі" виявили прямо в одній з квартир п'ятиповерхового будинку в Немишлянському районі Харкова. 19 серпня ракетний удар влучив у Житомир, внаслідок чого було зруйноване приміщення обласного управління Національної поліції — загинули троє людей, а понад 40 отримали травми. У ніч на 20 серпня, під час масованої атаки на Київ та область, Сили оборони змогли знищити обидві запущені "Бандеролі", проте вдень атаки на Київщину продовжувалися. Відзначалися удари по Дарницькому району столиці, спроби атакувати Дніпро (де ракету вдалося знищити на підльоті), а також випадок, коли 17 серпня "Бандероль" долетіла до Молдови і детонувала там.
На фоні загальної ситуації повітряного терору в Києві, статистика виглядає вражаюче: лише за липень 2026 року в столиці було зафіксовано десять різноманітних атак, а за вісім місяців року внаслідок обстрілів загинули 142 особи. Найбільш трагічними днями стали 31 липня (32 жертви), 17 червня (28) та 28 серпня (25). Крім того, значні втрати зафіксовано поблизу столиці внаслідок влучань у склади з боєприпасами, зокрема в селі Мила, де загинуло 38 людей.
Та "Бандеролі" - далеко не єдина причина цієї кривавої статистики, поруч працюють балістика і звичайні "Шахеди", але вони додають ще один шар складності до й так перевантаженої системи ППО.
Чому її так складно знищити: вразливість в захисті під назвою "безпілотник".
нова російська малогабаритна крилата ракета "Бандероль" (індекс S8000), фото: militaryaviation.in.ua
За час війни українська ППО умовно поділилася на два поверхи. "Малий" поверх - мобільні вогневі групи, самохідні установки типу Gepard, які заточений під повільні гвинтові "Шахеди" зі швидкістю 170-190 км/год. І "великий" поверх - ракетні комплекси, тактична авіація, які призначені для класичних крилатих і балістичних ракет.
Замість цього "Бандероль" опинилася в цілковитій середині: вона була занадто швидкою та маневреною для мобільних підрозділів, проте водночас занадто економічною й незначною метою, аби на неї витрачати дорогоцінну керовану ракету з літака тактичної авіації.
Авіаексперт Костянтин Криволап пояснює ситуацію так: "Бандероль" має вищу ціну, ніж "Шахед", але перехопити її за допомогою недорогих засобів наразі складно. Використання дорогих зенітних ракет також виявляється економічно невиправданим. В результаті, за словами експерта, російські сили змогли знайти слабкі місця в системі української протиповітряної оборони.
"Росіяни знайшли шпарину в нашій системі ППО. За швидкості 450 - 500 кілометрів на годину ми не можемо знищувати ці цілі звичайними дронами-перехоплювачами", - пояснив Криволап.
Також існує проблема виявлення. Радіолокаційне поле, яке призначене для класичних цілей, не завжди здатне чітко "зачепити" та відстежувати швидкісний об'єкт протягом усього його маршруту. Без надійного супроводу радіолокатора ефективне наведення — будь то ракетного чи дронового перехоплювача — стає значно ускладненим.
Дрони-протистояння проти реактивного руху: нові змагання.
Наприкінці літа радник президента України з технологічних питань Сергій Бескрестнов з позивним Флеш заявив в інтерв'ю Radio NV, що українські виробники ще не створили реактивних дронів-перехоплювачів для шахедів та Бандеролей.
"Ми всі з нетерпінням чекаємо на реактивні перехоплювачі, і цей очікування триває вже досить довго – з зими. Тоді на великій нараді багато виробників стверджували, що у нас вже є готові реактивні перехоплювачі, і залишилося лише кілька тижнів до їх впровадження. Проте, на жаль, ситуація виявилася складнішою, ніж здавалося спочатку. Минули вже кілька місяців, а ми досі не отримали їх", - зазначив Бескрестнов.
У фінальний день літа президент України Володимир Зеленський оголосив, що вітчизняні компанії створили принаймні чотири новітні безпілотники-перехоплювачі, серед яких один відзначається "найбільш ефективною технологією". Міністр оборони Євгеній Хмара раніше повідомляв, що польові випробування вже стартували для всіх чотирьох кандидатів.
Однак самі розробники і фахівці не поспішають святкувати успіх. Директор з розвитку одного з оборонних підприємств, Анатолій Храпчинський, зазначає, що ситуація з реактивними безпілотниками була прогнозована багато років тому, проте відсутність своєчасної системної реакції стала великою проблемою: "Ми вже втратили час," - підкреслює він, вказуючи на необхідність ухвалення рішень до кінця вересня 2026 року. За його словами, найбільш важливим є не просто придбання готових продуктів, а інвестування в розробки: створення розгорнутого радіолокаційного поля, яке зможе супроводжувати ціль на всьому її шляху, а також розробка автоматичних перехоплювачів, що не будуть вразливими до російських засобів радіоелектронної боротьби на каналах відеозв'язку.
Комерційний директор компанії "Генерал Черешня" Євгеній Пилипенко дає обережно оптимістичний прогноз: за 1-1,5 місяця Україна може вийти на рівень збиття до 90% реактивних дронів. Сьогодні він становить за різними даними 60-80%, але для цього використовуються дорогі ракети "повітря-повітря", "земля-повітря" та з ПЗРК.
Не лише "Бандероль": динаміка озброєнь у сучасному світі.
зона активності БПЛА РФ "Герань-4", зображення: @oko_gora
Головне, що потрібно усвідомити: "Бандероль" - це не поодинокий інцидент, а елемент більш масштабної, цілком свідомої російської стратегії, спрямованої на переведення масових засобів ураження на реактивний принцип дії.
Паралельно з "Бандероллю" Росія розвиває цілу лінійку "реактивних Шахедів" - модернізованих дронів-камікадзе з турбореактивним двигуном замість звичного поршневого. Іранський прототип Shahed-238 отримав російську назву "Герань-3": замість "мопедної" швидкості 170-190 км/год класичного Shahed-136 розганяється до 500-600 км/год, тобто приблизно втричі швидше. З'явилися вже наступні покоління - "Герань-4" і "Герань-5". Остання, за наявними даними, довжиною близько 6 метрів, з розмахом крил 5,5 метра, бойовою частиною до 90 кг і можливістю запуску навіть зі штурмовиків Су-25, що дає можливість летіти удвічі довше - до тисячі кілометрів.
Згідно з інформацією радника президента з технологій Сергія "Флеша" Бескрестнова, за останній місяць кількість реактивних дронів "Шахед", які Російська Федерація використовує проти України, зросла з 1500 до 2500 одиниць. Начальник управління зв'язків Повітряних сил Юрій Ігнат зазначив, що в серпні Росія здійснила понад 2800 атак на Україну, використовуючи реактивні дрони.
"У липні противник збільшив їх використання в п'ять разів у порівнянні з попередніми місяцями. Ця ж тенденція триває і в серпні," - зазначив Ігнат.
Зазначимо, що за даними нашої розвідки, реактивні безпілотники складаються зі сотень елементів, виготовлених закордонними компаніями, зокрема з США, Великої Британії та Китаю.
То чи буде ефективна протидія - і коли
FPV дрони-перехоплювачі ODIN Win_Hit, фото: militarnyi
У короткостроковій перспективі - найближчі тижні - реактивні загрози, включно з "Бандероллю", продовжуватимуть завдавати шкоди. Наразі виглядає, що виробництво в Росії нарощується швидше, ніж Україна встигає розгортати серійне виробництво адекватних перехоплювачів. За оцінками українських аналітиків, Росія вже вийшла на спроможність виготовляти близько 3 тисяч реактивних безпілотників на місяць, а загальний план російського виробництва становить 36-40 тисяч таких апаратів на рік.
Це створює для України ще одну проблему - економіку перехоплення. Якщо припустити, що для гарантованого знищення однієї швидкісної цілі в окремих випадках доводиться використовувати кілька перехоплювачів, потреба в них може вимірюватися вже не тисячами, а десятками тисяч на місяць, тому вони мають бути водночас і дешевими, і ефективними.
У середньостроковій перспективі, тобто в найближчі кілька місяців, оптимістичні прогнози від виробників вказують на можливість досягнення 90% ефективності у знищенні реактивних дронів завдяки перехоплювачам, які вже проходять фінальні етапи тестування. Це відповідає попередньому досвіду боротьби з "Шахедами", коли спочатку також шукали ефективні рішення, і лише після їх знаходження вдалося досягти рівня збиття на позначці 90% і більше. Отже, логічно сподіватися на подібну динаміку і в боротьбі з реактивними цілями, хоча кожен новий етап розвитку ворожих технологій (від "Герані-3" до "Герані-5", від першої версії "Бандеролі" до модернізованих моделей 2026 року) тимчасово може знизити ефективність системи оборони.
Проте створення технології та її впровадження - це абсолютно різні завдання.
"Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса визнав у п'ятницю, що наступальні можливості завжди випереджають оборонні. Він також зазначив, що нам, безсумнівно, потрібно буде адаптуватися, і це вимагатиме певного часу."
У CNN це називають "шаховою грою інновацій", коли одна сторона знаходить і робить певне покращення на яке мусить відповідати протилежна:
"Змагання продовжується в новій частині технологічного протистояння, що триває вже майже п’ять років."
Це не песимізм, а просто реалістичний опис динаміки війни технологій: щойно Україна закриває одну діру в обороні, Росія - маючи доступ до дешевих китайських комплектуючих і конвеєрне виробництво - відкриває нову, змінюючи двигун, траєкторію чи платформу запуску. І починається нове коло.
На даний момент ми маємо те, що маємо: існує чотири зразки, розроблені для перехоплення на високих швидкостях. Один з них оснащено самонаведенням. Це абсолютно новий і перспективний елемент. Однак наразі це все ще окремі моделі, які не можуть суттєво вплинути на бойову ситуацію через їхню обмежену кількість. Ситуація зміниться, коли такі системи почнуть вироблятися в масових обсягах і з'являться підрозділи, здатні їх ефективно використовувати. Без цих двох умов навіть найсучасніші технологічні рішення залишаються лише перспективними, - зазначив директор Defense Express Сергій Згурець.
#
