Жителям Донбасу та всіє України пропонують поділитися своїми спогадами про день, коли вони зрозуміли, що прийшла війна.
Молодший брат Євгенії закінчив перший клас вже не на батьківщині. Влітку 2014 року родина Трофімчуків виїхала з Макіївки назавжди. Але перед тим встигли побачити усі жахи війни.
Зараз Євгенія не може пройти повз бездомних тварин, адже під час обстрілів вони страждали, як і люди.
«У кого-то у бабушки попал снаряд в дом, чьих-то друзей, соседей и т.д. Собаки, на улицах умирали от сердечного приступа, потому что они не выдерживали этих взрывов», - каже переселенка з Макіївки Євгенія Трофімчук.
Батьки Євгенії досі не можуть говорити про війну на Донбасі. Боляче! Одразу після початку бойових дій Євгенія із рідними виїхала до Соледара. Матеріальне становище було дуже скрутним.
«От Фонда Рината Ахметова мы получали гуманитарную помощь. Продуктовые наборы. Это очень спасало, потому что остались без средств к существованию. Шахты все закрылись. Мама не работала. Это очень выручало, продуктов хватало на долгое время», - згадує Євгенія Трофімчук.
І вже в Одесі почалося нове життя. Першою сюди приїхала Євгенія, згодом - і її батьки. Зараз дівчина працює в агенції з нерухомості. У неї вже є власна родина та плани на майбутнє.
Але спогади про дитинство, про рідне місто будуть із Євгенією завжди. І ними вона хоче поділитись з українцями у межах проєкту музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова "Один день". Адже війна у 14-ому році почалася для всіх. Питання лише в тому - яким для кожного є той перший день?
Залишити свої спогади про перший день війни можна у соцмережах. Обов'язково з хештегом - #ОДИНДЕНЬ2014.
