Єдиний чоловік у жіночому колективі. Це про Валентина Реммеля, який працює на маріупольському комбінаті "Азовсталь" Групи Метінвест. Каже, роботу свою любить, а колег називає справжньою родиною.
Ми продовжуємо розповідати про представників вогняної професії які віддали третину свого життя виробництву.
Петрович - саме так сьогодні Валентина Реммеля називають колеги. Та чоловіку це в радість, адже працює з молоддю.
«У мене прекрасний колектив, 8 дівчат. Всі спортсменки, розумничка, освідчені», - розповідає Валентин Реммель, бригадир із переміщення сировини, полуфабрикатів і готової продукції конвертерного цеху комбінату "Азовсталь".
Пан Валентин - працює бригадиром у конвертерному цеху Маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь" групи Метінвест. Там безпосередньо вже виходить готова продукція.
«Моє завдання, як механіка. Доставляти запасні комплектуючі частини на ділянку. Вся робота в тому, щоб все оперативно, вчасно все це зробити. І найголовніше - якісно», - каже Валентин Реммель.
Згадує, в роки, коли Україна здобула незалежність було не просто.
«Становлення вже України було таке, що ми не знали куди рухаємося. Чим відрізнявся "Азовсталь" від усього, що було за прохідними? Стабільністю! Ми ходили на роботу, робили свою справу, поруч зі мною були люди, в яких я був упевнений. Я ходжу на роботу з постачанням і проходячи прохідну дивлюся собі не в минуле - так буває, я говорю чесно - дивлюся в майбутнє», - каже чоловік.
Розповідає, поза металургійним комбінатом, у нього багато захоплень.
«За прохідними - я творча людина. Захоплено займаюся улюбленою справою - музикою. В мене сім'я. Єдине, що зараз мені не вистачає - Крим. Я на жаль, не можу поїхати в Крим, а там мої діти. І ось цього не вистачає. До цього звикнути складно. З цим треба жити», - каже Валентин.
Та металурга це не засмучує. Він вже будує плани на майбутнє.
«Виростити внучку, поїхати в Крим. Полетіти в Європу до своєї сестри. Вона цікавиться. Вона живе вже там багато років. Питає "як ви?". Да нормально. Намагаємося шукати радість в будь-якому моменті».
А вдома в пана Валентина - любляча дружина. Вона його головна підтримка. І навіть прищепила любов до спорту.
«Він не пропускає тренувань. В будь-який час року. Хоча, коли був карантин - я щось робила. А Валик лежав на дивані», - розповідає дружина Інна Реммель.
А коли металург втомлюється від усього, згадує як колись грав у музичному бенді. Інструменти й досі вдома.
«Нехай поки, як рукавички висять на гвоздиці. А може бути, так вийде і повернемося. І будемо грати в живу».
#металлурги #День незалежності України #Азовсталь 
