З вечора - щедрівки, вранці - посівалки. Деякі українці досі зберігають традиції і відзначають так званий Старий Новий рік - з 13 на 14 січня. Чому свято називають саме так, звідки воно з'явилося та що має бути на столі?
До 20-х років минулого сторіччя вечір напередодні Нового року (тепер - 13 січня) називали - Щедрим. На стіл ставили кутю та вареники з сюрпризами в начинці. Кому діставалася родзинка – то до солодкого життя, зернятко - до врожаю, а монетка – до багатства. У гості ж приходили щедрувати, а от на світанку наступного дня - посівали.
З собою посівальникибрали пшеницю, ячмінь, гречку або рис. Обряд проводили, аби збільшити врожай наступного року. Зерно, яке розсипали, не можна було підмітати до заходу сонця. Проте з приходом до влади більшовиків, дату святкування Нового року перемістили, та традиції - залишилися.
"Виникнення такого свята, як Старий Новий рік пов'язано в розбіжністю в календарях - юліанському, який вважається старим стилем та григоріанському - за яким ми зараз живемо, як і майже увесь світ. Перехід до григоріанського календаря було здійснено у 1918 році, і розбіжність на той момент між календарями складала 13 діб" – розповідає завідувачка музею Народного побуту Наталя Арусланова.
Але з таким нововведенням погодилися не всі. Православна церква продовжує жити за юліанським календарем. Тому і Різдво досі відзначає 7 січня, хоча у більшості країн світу воно припадає на 25 грудня.
#новини #Свято #Традиції
