Тільки у Маріуполі в списку претендентів більше тисячі осіб. В кого шансів на оселі більше та чи можна таке майно приватизувати?
Люди, що втекли від війни, роками орендують житло. Таких історій - сотні.
Катерина - переселенка. Сама зі Сніжного. Дівчина винаймає квартиру. На це витрачає понад три тисячі гривень на місяць.
«Доводиться у багатьох речах собі відмовляти аби тільки сплатити оренду. І не виходить відкладати на свою квартиру, тому що ті гроші, які я могла б відкладати, я віддаю за оренду», - каже переселенка.
Щасливий квиток для неї - то власна оселя. Дівчина вже стала до черги на житло. І нещодавно отримала звістку: її поставили на облік.
«Можливо, через якійсь час ці квартири почнуть масово роздавати. І я сподіваюсь, що рано чи пізно я отримаю у Маріуполі свою квартиру», - каже дівчина.
А разом із нею - чекають ще 1154 переселенці. Когось зі списку вже викреслили. Бо людям видали ключі.
«Маріуполь освоює у повному обсязі субвенцію, з 17-го року активно забезпечує переселенців житлом. На сьогодні закуплено та реконструйовано 222 квартири», - розповіла директорка департаменту по роботі з активами Світлана Штенда.
Щоправда, в черзі на житло більше шансів в тих, хто першим подав документи. А ще, діє бальна система. І чим більше їх - тим вище позиція в списку.
«В кого пільгові умови - це багатодітні сім'ї, особи, у складі сім'ї яких є пенсіонери, інваліди, це пріоритетні бали і далі йдуть загальні. Загальні бали - це клопотання від підприємства щодо необхідності забезпечення житлом. Загальні бали - це, припустимо, члени сім'ї загиблих учасників АТО або учасники бойових дій, у них просто загальні бали, які дають у сумарній кількості бали, необхідні для отримання житла», - зазначила Світлана Штенда.
Анні цих балів вистачило. Бо має одразу декілька статусів. Вона одинока багатодітна мати. А найменша дитина народилася з інвалідністю. З валізами, вагітна жінка переїхала до Маріуполя. У рідному Кіровському жити більше не змогла, бо переймалась за тоді ще однорічного сина.
«Перші кроки він почав робити у підвалі, і перше слово у нього було не мама, не тато, а бабах», - згадує переселенка.
Вона й гадки не мала, як швидко отримає квартиру. Каже, стала до черги, а через півтора місяці їй зателефонували.
«Я, звісно, зраділа. На роботі почала стрибати. Я, по-перше, не вірила, не очікувала. І до кінця, поки не зайшла до квартири, я не була впевнена, що отримаю квартиру», - каже Ганна Яришкіна.
Житло - соціальне. Щороку Ганна повинна підтверджувати, що має право мешкати тут.
Наразі в місті готують чергові будинки під соціальне житло. На поверсі - буде сім квартир. Ремонт - у світлих тонах. В оселях - уся необхідна сантехніка. А на кухні - меблі. Це житло, як і усе, що надають переселенцям, тимчасове. Проживатимуть у ньому безкоштовно. Єдине, треба сплачувати за комірне.
«Усе це тимчасове житло, перебуває у фонді тимчасового проживання. Поки що це без права приватизації. Тим не менш, є таке завдання від міського голови, аби люди, які прожили тут більше 10 років, отримали це житло у свою власність. Але лише ті, хто проживе тут, пропрацює тут на благо міста», - розповів заступник міського голови Михайло Івченко.
За інформацією профільного міністерства, в Україні тільки цьогоріч на реалізацію програми забезпечення житлом переселенців планують виділити 125 мільйонів гривень з державного бюджету. Це у шість разів більше, ніж торік. За ці кошти мають придбати близько 325 осель.
#новини Маріуполя #новини переселенці #соціальне житло
