На територію маріупольського лікеро-горілчаного заводу вільного доступу немає, але це не зменшує його небезпечність: торік через недбалість власників тут сталася серйозна аварія. Кому належить будівля нині та чи є перспективи її відновлення?
Брудні та подекуди розбиті вікна, тріщини у стінах та обсипана цегла. Саме так зараз виглядає одна з найстаріших будівель, яка розташована у самісінькому центрі - поруч із Драмтеатром. Ще на початку нульових територія маріупольського лікеро-горілчаного заводу займала майже весь квартал.
Кальміуська паланка", "Біла леді" та, навіть, місцева "Столична". Серед містян продукція саме нашого лікеро-горілчаного заводу мала неабиякий попит. Проте зараз майже ніхто не пам'ятає про маріупольські марки спиртного. Та й саму будівлю за торговельними центрами - ще треба спробувати роздивитись.
За свідченнями істориків, будівлю звели наприкінці 19 сторіччя. За типовим проєктом. Такі ж будинки можна побачити, зокрема, у Луганську та Бах муті. Вирізняються вони популярним тоді архітектурним стилем - промисловою еклектикою.
Спершу тут був акцизний склад і спиртне у Маріуполі тільки розливали. За словами музейних працівників, на цій території навіть була артезіанська свердловина. А от власне виробництво розпочали вже у середині 20-х років минулого сторіччя. Пережив лікеро-горілчаний завод і німецьку окупацію, і перебудову, проте на початку нульових втрапив у борги і збанкрутував. Підприємство стало належати Фонду Держмайна, який здав його в оренду товариству з обмеженою відповідальністю з такою ж назвою - "Маріупольський лікеро-горілчаний завод". А воно й собі почало здавати територію іншим підприємцям. Так тут з'явилися супермаркет та торговельний центр. А за підтримки тодішньої міської влади до першого поверху добудували торгові приміщення і зіпсували історичний фасад будівлі. Проте у теперішніх чиновників інша думка щодо історичної будівлі.
«Його можна відновити, на нього є великі плани щодо виведення його з приватної власності, з державної власності в даному випадку. І влаштувати там IT-хаб, або якесь підприємство, або музей, будь-яку будівлю, яке буде мати успіх у городян», - зазначив заступник міського голови Сергій Захаров.
Нині територію охороняє сторож і будь-хто туди не залізе. Проте через недбалість орендарів залишки приміщень почали руйнуватися, а торік у липні проіржавіла цистерна із соляною кислотою, рідина витікла і завдала місту неабиякої шкоди. У муніципалітеті тоді заявили: компенсувати збитки має Фонд держмайна, хоча нині будівля перебуває на тимчасовому зберіганні у фірми "Металпромресурс".
Зараз єдиний варіант врятувати будівлю - аби Міністерство культури визнало її пам'яткою архітектури та передало до комунальної власності міста. У профільному департаменті запевнили: питання вирішують.
