Перешкоди для експорту титан-цирконієвих руд: як Україні зберегти свої позиції на міжнародному ринку важливих сировин?

Україна входить у десятку країн за запасами титанових та цирконієвих руд. Ця сировина використовується в оборонній промисловості, тому її експорт контролюється державою.

Які виклики зустрічає один із провідних виробників титан-цирконієвих руд - "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"? Яким чином слід удосконалити експортний контроль і яким чином це вплине на економічну та геополітичну ситуацію в Україні? Відповіді на ці запитання знайдете у статті РБК-Україна.

Основное:

* Яке значення титан-цирконієвих руд для світової економіки?

* З якими викликами, пов'язаними із Законом "Про експортний контроль", стикнулася "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"?

* Які заходи можна вжити для вдосконалення умов експортного контролю?

Чому є критично важливим зберегти статус України як стабільного постачальника титан-цирконієвих руд?

Значення титаноцирконієвих корисних копалин та діяльність ОГКХ

Титан-цирконієві руди являють собою складні мінеральні агрегати, що включають сполуки титану, такі як ільменіт, рутил та лейкоксен, а також цирконій, основним представником якого є циркон. Титан - це метал з неперевершеними характеристиками, що роблять його ідеальним для промисловості: він одночасно легкий і надзвичайно міцний. Рутил, що є діоксидом титану, є важливим титановим ресурсом, що використовується для виготовлення високоякісного білого пігменту, металевого титану та електродів. Циркон, своєю чергою, є критично важливою сировиною, що видобувається під час обробки титанових руд і знаходить застосування в атомній енергетиці, виробництві кераміки, вогнетривких матеріалів та спеціальних сплавів. Ці характеристики забезпечують його активне використання в авіаційній та ракетній промисловості, як зазначає Валерій Романенко, авіаційний експерт та провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету. Додатково, цей матеріал також застосовується в приладобудуванні, медицині (зокрема, для виготовлення титанових імплантів) та в хімічній і фармацевтичній промисловості, де його використовують для виробництва білого пігменту.

У глобальному масштабі спостерігається значний інтерес до титан, рутилу та циркону, їхні родовища та можливості переробки викликають увагу як США, так і Китаю. Це зазначає економічний та політичний аналітик Світлана Кушнір. "Світовий попит на титанову сировину дійсно високий. Ці матеріали не лише коштують дорого, але й використовуються для виготовлення сплавів в оборонній індустрії", - підкреслила вона.

Україна займає одне з провідних місць у світі за обсягами запасів титанової сировини, становлячи 7% від загального світового виробництва. Це підкреслює Інвестиційний атлас Державної служби геології та надр, в якому йдеться про важливість країни як постачальника рутилу та циркону. В Україні зосереджені великі запаси цирконієвих руд, які зустрічаються як у розсипних, так і в корінних родовищах. "Наші підприємства забезпечують значну частину світових поставок і вже давно зарекомендували себе як надійні партнери для міжнародних виробників білих пігментів та титану", – зазначив Роман Опімах, колишній голова Держгеонадр у 2019-2024 роках, в інтерв'ю РБК-Україна. Він також підкреслив, що український титановий концентрат відомий високою якістю, що робить його затребуваним на світовому ринку.

На території Житомирської та Дніпропетровської областей працює "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (ОГКХ). До складу цього підприємства входять Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат, розташований у Житомирській області, а також Вільногірський гірничо-металургійний комбінат, що знаходиться в Дніпропетровській області. У 2024 році компанія успішно пройшла процес приватизації, і в листопаді 100% акцій було придбано міжнародною групою NEQSOL Holding. У червні цього року активи ОГКХ повністю перейшли під управління нового інвестора.

Компанія займається видобутком титанової руди і виготовляє цінні титанові концентрати, такі як ільменіт і рутил, які постачаються на міжнародні ринки. У штаті компанії налічується понад 5 тисяч працівників, а її виробничі потужності здатні видобувати більше 500 тисяч тонн сировини щорічно. Нещодавно підприємство розпочало незалежну оцінку запасів титанової руди та інших корисних копалин відповідно до міжнародних стандартів JORC, що суттєво підвищить їх інвестиційну привабливість для іноземних партнерів.

Проблеми контролю за експортом

Перед початком повномасштабної війни Україна активно постачала титанового концентрату до Росії, де його використовували для виготовлення корпусів ракет і літаків. Експорт рутилового та цирконового концентратів, які мають подвійне призначення, підлягає суворому контролю з боку держави. Це робиться з метою запобігання несанкціонованому використанню цих сировин відповідно до Закону України "Про експортний контроль". Для передачі таких товарів за межі країни необхідно отримати дозвіл від Державної служби експортного контролю (ДСЕК). Ця служба перевіряє, щоб покупець титанового концентрату дійсно був його кінцевим споживачем і не перепродував отриману продукцію компаніям, що мають зв'язки з Росією або Білоруссю.

Представники ОГКХ в коментарі РБК-Україна повідомили, що значно збільшилися терміни отримання дозволу на експорт, що спричиняє невиправдані комерційні ризики та порушує графіки виконання експортних контрактів. Ще одним негативним аспектом є відсутність чітких та прозорих критеріїв для класифікації кінцевих споживачів товарів подвійного призначення.

"Це викликає юридичну невизначеність у процесі прийняття рішень стосовно експорту, що підриває довіру підприємств до державних органів", — зазначили представники компанії та додали, що комісія, що відповідає за видачу дозволів, може безпідставно та формально відмовляти експортерам.

Дозвіл на експорт товарів з подвійним призначенням видає комісія, до складу якої входять представники Державної служби експортного контролю, Головного управління розвідки, Служби безпеки України та інших організацій, що відповідають за контроль, щоб український титан не потрапив до російських військових підприємств. Важливо зазначити, що комісія не несе відповідальності за терміни, в які компанії-експортери отримують відповіді. "Процедура є дуже бюрократичною, непередбачуваною та створює значні ризики", - зазначає виконавчий директор Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін у коментарі для РБК-Україна.

Процес розгляду заявки та отримання дозволу для компанії, яка вперше планує експортувати продукцію подвійного призначення, може займати до трьох місяців. В оптимістичному випадку, отримання дозволу може бути прискорене до одного місяця. Як зазначають в "Об'єднаній гірничо-хімічній компанії", існує безліч суб'єктивних факторів у міжвідомчих узгодженнях, серед яких військові аспекти та репутаційні ризики країни, що затримують процес отримання такого дозволу.

Оскільки відвантаження товару можливе лише після отримання відповідного дозволу, затримки з боку державних органів призводять до порушення термінів виконання експортних контрактів і негативно впливають на внутрішні виробничі плани партнерських підприємств. Це, в свою чергу, створює фінансові та репутаційні ризики для компаній.

Методи вдосконалення процесу

Для вирішення проблеми перш за все необхідно встановити фіксовані та максимально стислі терміни для розгляду заявки на експорт, пропонують в ОГКХ.

Ще одним заходом, який може одночасно прискорити процес перевірки та врахувати національні інтереси у сфері безпеки, є можливість для експортерів пройти первинну перевірку покупців титан-цирконієвих руд лише один раз. Після завершення цієї перевірки, експортеру слід дозволити оновлювати інформацію про свого контрагента раз на квартал або півроку, за умови, що його юридичний статус та вид діяльності залишилися незмінними. Процес оновлення даних та отримання підтверджень від відповідних державних органів не повинен перевищувати трьох робочих днів.

Експортерам з бездоганною репутацією доцільно запровадити механізм "зеленого коридору", що забезпечить спрощену та швидшу процедуру перевірки. У рамках партнерства з Європейським Союзом необхідно створити реєстр перевірених покупців українських титан-цирконієвих руд. Ці підприємства повинні мати право на пріоритетну верифікацію для отримання відповідних дозволів.

"Зелений коридор" повинен надавати багаторазові експортні дозволи для угод з надійними покупцями. У цьому випадку максимальний термін розгляду заявки не перевищуватиме 7 робочих днів, зазначають в ОГКХ.

На глобальному ринку титанових концентратів немає місця випадковим учасникам; це сфера, що базується на двосторонніх угодах, зазначає виконавчий директор Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін. Наприклад, якщо ОГКХ уклала угоду з покупцем, відомим на міжнародному рівні і з бездоганною репутацією, то процедура експортного контролю в такій ситуації повинна бути чіткою і зрозумілою.

"Це не 40 чи 50 днів, а, умовно кажучи, три дні для перевірки. Крім того, є можливість окремо відвідати склади та ознайомитися з продукцією", - зазначив Амелін в інтерв'ю РБК-Україна.

Ефективність укладання і виконання угоди, пояснює співрозмовник, визначає конкурентні переваги українського постачальника у порівнянні з іншими виробниками титанових концентратів.

Попри наявні проблеми із отриманням дозволів, "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" вже провела ряд переговорів із європейськими партнерами щодо продажу рутилу (тип титанового концентрату) та циркону. Підприємство досягнуло домовленостей із міжнародними трейдерами, які мають прямі контракти із кінцевими споживачами титану.

"Торговці готові здійснювати закупівлі та укладати довгострокові угоди на постачання, оскільки вони високо цінують українську якість, що має конкурентні переваги на європейському ринку," - повідомили в ОГКХ. Проте, через затримки у процесі отримання дозволів, компанія вже накопичила значні обсяги продукції на своїх складах.

Потреба в знаходженні рішень для питань, пов'язаних з експортом.

Затримки у процесі погодження експорту фактично перетворюються на нетарифні обмеження для українських виробників, що суперечить умовам Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та принципам вільного пересування товарів, прийнятим в ЄС. Складні й тривалі бюрократичні процедури ускладнюють інтеграцію української гірничої індустрії в глобальні ланцюги постачання критично важливої сировини.

Затримки у виконанні експортних контрактів становлять загрозу не лише для окремих компаній, але й для репутації України як постачальника важливих сировин, зазначає Роман Опімах. Тому важливо знайти оптимальний баланс: держава повинна забезпечити ефективний контроль, тоді як бізнес має функціонувати без зайвих бюрократичних перешкод.

Збої в постачанні титанових концентратів можуть відкрити можливості для нових учасників ринку, які займатимуть місце українських постачальників. "Відновити ці ринкові позиції буде вкрай важко. У сфері титанової сировини стабільність і надійність постачань є вирішальними факторами", - зазначає Опімах.

Україні необхідно показати своїм партнерам, що вона здатна підтримувати промислові та логістичні можливості, незважаючи на війну. Для цього регуляторні процеси повинні бути зрозумілими, прозорими та передбачуваними, спиратися на раціональну логіку і не створювати зайвих перешкод, вважає Роман Опімах.

Експорт титан-цирконієвих руд суттєво покращує платіжний баланс України, який продовжує залишатися в негативній зоні. "Наше торгове сальдо має від'ємне значення - близько 50 мільярдів доларів на рік. Це свідчить про те, що ми імпортуємо на 50 мільярдів доларів більше, ніж експортуємо," - зазначає Анатолій Амелін, підкреслюючи необхідність всебічної підтримки експорту для зменшення торгового дефіциту.

Експорт титанових концентратів має суттєве геополітичне значення. Наразі Китай і США перебувають у складних торгівельних переговорах, у рамках яких обговорюється можливість постачання критично важливих сировин з Китаю до Америки. Китай займає провідні позиції у світі за видобутком і переробкою рідкоземельних металів та інших стратегічних сировин, необхідних для оборонної промисловості. Пекін відкрито використовує обмеження постачання як інструмент політичного впливу на міжнародній арені, внаслідок чого країни Заходу активно шукають альтернативні джерела постачання.

На початку травня Україна підписала з урядом США угоду, що отримала назву "мінеральна угода". Цей документ став стартом для функціонування Американо-українського інвестиційного фонду, який має на меті інвестувати в видобуток критично важливих корисних копалин. Ця співпраця є надзвичайно важливою для нашої країни, тому її реалізація повинна відбуватись у формі ефективних угод.

Для досягнення цієї мети, існуючі угоди повинні реалізовуватися відповідно до встановлених термінів, а з боку держави необхідно забезпечити сприятливі та передбачувані умови. "Якщо процедура експортного контролю залишиться складною, Україна ризикує втратити можливість виходу на цей ринок і шанси на переговори зі США в контексті мінеральної угоди", – наголошує Амелін.

Якщо зробити процес експортного контролю більш прозорим і передбачуваним, існують всі шанси повністю реалізувати потенціал експорту титан-цирконієвих руд, який наразі фактично зупинено, на рівні щонайменше 30 тисяч тонн на рік, зазначають в ОГКХ. Це може призвести до 40% збільшення завантаженості виробничих потужностей компанії та на 20% - зростання чисельності працівників. Крім того, держава зможе зміцнити свій імідж надійного ділового партнера для міжнародних гравців у сфері критичних сировин. Це стане важливим кроком для залучення нових інвестицій у процес відновлення України.