Чи вдасться зупинити весняний наступ російських військ: думка експерта про можливі розвитки подій.

Вимкнення терміналів Starlink може позначитися на здатності російських військ реалізувати запланований наступ навесні. На даний момент труднощі з комунікацією та несприятливі погодні умови вже уповільнили просування ворога на багатьох ділянках фронту.

Військовим України слід рішуче дотримуватись стратегії, спрямованої на досягнення мети: знищення 50 тисяч ворогів щомісяця — це ключ до того, щоб Україна могла витримати ще один рік у великій війні з Росією. Таку думку в інтерв'ю OBOZ.UA висловив Дмитро Жмайло, виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці.

Обмеження доступу до терміналів Starlink для загарбників може суттєво позначитися на їхній можливості організувати новий наступ навесні.

"Все залежить від того, наскільки швидко росіяни відновлять свої спроможності, налагодять систему зв'язку, можливо, переглянуть тактику застосування своїх військ. Зимовий період, несприятливі погодні умови, сильні морози, відключення Starlink - все це вплинуло на активність російських військ вздовж лінії бойового зіткнення", - підкреслив Жмайло.

За інформацією фахівця, противник наразі проявляє найбільшу активність на Сіверському та Лиманському фронтах. У цих районах Силам оборони вкрай складно стримувати російські підрозділи.

"Там точаться важкі бої в районі Ярової, але, на щастя, є певна нескоординованість між російськими підрозділами. Там вони сунуться, повільно, але сунуться", - зазначив Жмайло.

Натомість на адмінкордоні між Запорізькою і Дніпропетровською областями просування ворога вдалося пригальмувати.

"На Гуляйпільському напрямку ми збили їхні амбіції, десь перехопили ініціативу. На Дніпропетровщині також збили. Тому ворог вирішує накопичити, нарешті, стратегічні резерви. Зараз йдеться про приблизно 100 тисяч. Вони будуть продовжувати свою кампанію з найманства, вони стали більше берегти своє "м'ясо" для штурмових дій. Тобто головне завдання - максимально накопичитися, дочекатися весна-літа, щоб з'явилася "зеленка" - і потім рушити з новою силою", - зазначив експерт.

Одночасно Жмайло вважає, що ймовірність успішного "зламу" фронту на Донеччині для окупантів є досить низькою.

Це не буде спонтанна атака, коли тисячі російських військових кинутись на наші позиції, і Донеччина впаде. Ні, це буде поступовий тиск, подібний до того, що ми спостерігаємо сьогодні. Можливо, станеться якесь загострення, але вони оголошують про наступи тричі на рік з моменту початку повномасштабного вторгнення. Однак їхні можливості у 2022-2023 роках і тепер суттєво відрізняються. Техніки бракує, немає морського забезпечення, а якість російського піхотинця знижується. Саме тому росіяни обрали шлях накопичення сил, - підкреслив виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці.

Ситуація у Покровсько-Мирноградській агломерації, на думку експертів, залишається складною. Проте, варто зазначити, що російські окупанти все більше страждають від своїх дій у цьому регіоні.

"У Мирнограді ми, на жаль, вже утримуємо всього декілька позицій. В Покровську ще є наші позиції на півночі. Але в чому полягає головна суть цих операцій? Спочатку росіяни мали там 156 тисяч основного складу і 50 тисяч морської піхоти в резерві. Все це задіялося зараз, але міста вони ще повністю не контролюють. Відбувається велике перемелювання і, головне, збитий наступальний потенціал ворога. Тобто угрупування дуже сильно пошматоване. Тому їм треба накопичуватися", - каже Жмайло.

Експерт підкреслив, що Москва встановлювала "дедлайни" для "вирішення ситуації в Донеччині" ще з перших днів повномасштабного вторгнення. Проте до повного контролю над регіоном ворогові ще далеко.

Спочатку розпочалася операція в районі Дружківки та Костянтинівки. Вони готувалися до наступу на Добропілля, але ми вчасно зупинили їхній план. Ворожі сили мали намір одночасно тиснути на Костянтинівку, Часів Яр і північні території. Потім відбулася Добропільська операція, під час якої здійснювався тиск зі сходу, з метою обійти Дружківку та Костянтинівку, а також захопити Слов'янсько-Краматорську агломерацію, при цьому активізуючи дії на півночі, в районі Святогірська. Таким чином, їхня стратегія полягала в досягненні повної окупації Донеччини, що було основною метою, в той час як другорядним завданням залишався напрямок на Гуляйполе, що мав відволікати нашу увагу, - пояснив задум Кремля Жмайло.

"Підганяла" Москва окупаційні війська ще й тому, що російський диктатор Володимир Путін не хотів ганьбитися перед президентом США Дональдом Трампом.

"Мовляв, вони ж пообіцяли Трампу, що тепер вже точно розіб'ють українську армію, адже питання Донеччини є основною причиною, чому досі по мирному процесу немає жодних просувань. Росія не може не завершити це питання, бо інакше буде зрозуміло, що вона програла. Росіяни хочуть зберегти обличчя, заморозитися, щоб за 3-4 роки розпочати нову, більш криваву агресію", - вважає Жмайло.

Експерт впевнений, що українське командування усвідомлює справжні наміри Росії і має чітке бачення стратегій для протидії ворожим планам.

"Доведення рівня втрат Росії до 50 тисяч на місяць - це наш шанс вистояти. Перший це озвучив Роберт Бровді, "Мадяр", командувач Сил безпілотних систем. Цю тезу підтримує і міністр оборони Федоров. Саме тому на "Рамштайні" були виділені порівняно великі суми, зокрема, на українські дрони, адже все одно грошей критично мало. Отже, ми прагнемо досягти цієї мети - просто вибивати живу силу ворога. Навіть підрозділи дроноводів говорять, що пріоритет тепер саме людина, військовослужбовець, а техніка, тим паче не броньована, а легка, автомобілі, баггі, мотоцикли вже все-таки на другому плані. Ось таке наше бачення, як вистояти у протистоянні 2026 року", - резюмував він.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що, за оцінками експертів Інституту вивчення війни, блокування окупантам Starlink дало "імпульс" Силам оборони України. Захисники провели низку локальних контратак на стику Дніпропетровщини та Запоріжжя.