Чи можуть українці втратити своє житло через несплату комунальних послуг: борги перевищують 700 тисяч.

В Україні на сьогоднішній день існує понад 794 тисячі невиплачених боргів за комунальні послуги, з яких 60% не призводять до реальних платежів. Найбільше заборгованостей накопичено за постачанням тепла, води та газу, причому значну частину боржників складають пенсіонери. Незважаючи на панічні настрої навколо нового законопроєкту, вилучити єдине житло можливо лише в крайніх випадках, коли заборгованість перевищує 20 мінімальних зарплат, і за обов'язкової участі органів опіки, тому масові конфіскації не відбудуться.

Аналітики Опендатабот інформують, що на кінець листопада 2025 року в Єдиному реєстрі боржників зафіксовано 794 604 активні справи, пов'язані з несплатою комунальних послуг.

Офіційно ці справи вважаються "активними", проте насправді вони є мертвою статистикою. Адже 60% з них завершуються без фактичного стягнення коштів, і повернути гроші не вдається. Щороку ситуація лише погіршується: у 2025 році до Реєстру було додано 194 тисячі нових боргових зобов'язань, з яких дві третини досі залишаються нерозглянутими.

Найбільші борги спостерігаються серед жителів Харківської та Дніпропетровської областей, де в кожному з регіонів зафіксовано по 45-48 тисяч справ. Основною причиною неплатежів українців залишається оплата за теплопостачання, на яке припадає 40% всіх заборгованостей. Наступними за обсягом є борги за воду, газ, утримання житлових будинків та електрику.

Цікаво, що приблизно один із чотирьох боржників є пенсіонером. Серед них є особа, яка встановила сумний рекорд цього року – 71-річна жінка з Миколаївщини, проти якої було відкрито 28 справ за неплату за електрику. Всі ці справи закінчилися невдало.

Після того, як Верховна Рада підтримала законопроєкт №14005 у першому читанні, соцмережі вибухнули заявами про те, що тепер в українців забиратимуть єдине житло навіть за незначні борги. У багатьох регіонах почалася справжня паніка. Проте юристи пояснюють: більшість таких страхів не має під собою підстав. Документ передбачає:

"Частина гучних заяв виникла через нерозуміння законодавства. Єдиний реєстр боржників працює з 2017 року, а арешт майна та можливість стягнути єдине житло за певних умов існували й раніше. Новий закон лише повертає старі норми і робить систему трохи зручнішою", - пояснив один з експертів.

Незважаючи на тривожні заяви, навіть якщо законопроєкт пройде друге читання, механізм конфіскації єдиного житла залишиться практично незмінним. Вилучити його можна лише за певних обставин:

Тож жодні зміни не передбачають конфіскації квартир чи будинків за "борг 3 тисячі за воду", як це активно поширюється в соцмережах. Навпаки - законопроєкт зменшує бюрократію й дозволяє швидко виключати боржників із Реєстру після сплати боргу. Комунальні борги ростуть значно швидше, ніж можливості держави їх стягувати:

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Миколаївський центральний районний суд задовольнив позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, зобов'язавши жінку повернути до державного бюджету субсидію в розмірі 5135 гривень. З'ясувалося, що у жінки був відкритий депозит в банку на суму, що перевищує 100 тисяч гривень, що позбавляє її права на отримання субсидії.