Цього літа російські авіаудари зруйнували приблизно одну третину найбільш ефективних продовольчих складів в Україні. Роздрібні торговці загалом втратили близько 500 тисяч квадратних метрів складських приміщень, а загальні фінансові втрати найбільших гравців ринку складають приблизно 15 мільярдів гривень.
Внаслідок величезних втрат товарів, що знаходилися на цих складах, ціни на продукти найближчим часом можуть зрости на 5-12%. Найбільше подорожчають ті категорії, які вимагають постійного холодового режиму: свіжі овочі та фрукти, охолоджене м'ясо та риба, молочні вироби, морозиво й заморожені напівфабрикати.
Скільки складів було втрачене Україною?
Ринок складської нерухомості в Україні проходить через один з найважчих етапів з початку глобального військового конфлікту. В столиці та навколишніх районах було знищено або виведено з експлуатації близько 400 тисяч квадратних метрів логістичних площ класу А. Якщо врахувати об'єкти в інших частинах країни, загальна втрата потужностей наближається до 500 тисяч квадратних метрів.
У момент, коли сталися атаки, ці склади були заповнені товарами до межі. Тому мова йде не лише про зруйновані споруди, а й про втрачені запаси продукції, які планувалися для продажу в магазинах восени.
Як зазнали шкоди АТБ, "Сільпо" та VARUS
Найвідчутніших втрат зазнала мережа АТБ. З початку повномасштабного вторгнення компанія втратила понад 110 тисяч квадратних метрів складських приміщень -- це більше половини її загальних логістичних потужностей. У 2025-2026 роках повністю знищено два розподільчі центри мережі -- у Дніпрі та Харкові, сумарна площа яких перевищувала 65 тисяч квадратних метрів.
Два супермаркети АТБ в Одесі та Дніпрі отримали значні ушкодження. У 2026 році руйнація складських приміщень призвела до втрат для мережі на суму приблизно 65 мільйонів гривень, в той час як вартість знищених товарів досягла 728 мільйонів гривень.
Серйозного удару зазнала також Fozzy Group, яка об'єднує мережі "Сільпо" та "Фора". В ніч з 4 на 5 серпня чотири розподільчі центри компанії опинилися під обстрілом. Збитки, понесені "Форою" внаслідок цієї атаки, оцінюються приблизно в 1,15 мільярда гривень. Логістична система VARUS також зіткнулася з труднощами, проте точний розмір збитків компанія не розголошує з міркувань безпеки.
Як трансформуються логістичні процеси та вартість послуг
Стара концепція, яка передбачала зосередження значних запасів у одному або двох великих розподільчих центрах, виявилася занадто ризикованою. Як зазначає комерційний директор Dragon Capital Property Management Дмитро Калінічев, компанії все частіше обирають кілька невеликих складів площею від 1,5 до 5 тисяч квадратних метрів замість одного масштабного центру.
Новим компонентом стратегії є зберігання частини запасів за кордоном, зокрема в Польщі, Угорщині та Словаччині. Постачання товарів відбуватиметься меншими обсягами, що зменшує ймовірність втрати всього запасу внаслідок одного удару.
Перебудова постачальних ланцюгів неминуче призводить до зростання витрат підприємств. Логістичні витрати можуть збільшитися на 5-15%, а в окремих випадках, коли необхідно об'їжджати зруйновані території, витрати на перевезення можуть зростати вдвічі або й утричі. За словами співвласника компанії RetailPro Артема Ретіна, це призведе до підвищення цін на кінцеву продукцію в діапазоні 1-5%.
Найбільш вразливими виявляться категорії товарів, що потребують специфічних умов зберігання. За прогнозами директорки UTG Євгенії Локтіонової, витрати на транспортування сухих продуктів можуть зрости на 15-25%, що в свою чергу може підвищити їхню роздрібну ціну на 3-5%. Що стосується охолодженої продукції, то витрати на логістику можуть збільшитися на 35-50%, що призведе до підвищення кінцевих цін на приблизно 7-12%.
Чи можуть магазини зіштовхнутися з нестачею товарів?
Незважаючи на значні ушкодження інфраструктури, ритейлери наразі не прогнозують глобального виснаження товарних запасів. Проте перебої з окремими товарами або брендами можуть відбутися: якщо певна партія товару знищена або доставка затримується, конкретний продукт може тимчасово зникнути з асортименту. Торгові мережі зазвичай швидко знаходять альтернативи для заміни.
Відповідно до слів Арсена Дідура, виконавчого директора Союзу молочних підприємств України, приблизно 75% виробників стикаються з нестачею власного транспорту та кадрів, що ускладнює їх здатність самостійно обслуговувати численні торгові точки. Саме тому масовий перехід до прямих поставок від виробника безпосередньо до магазинів на даний момент виглядає недосяжним.
Раніше портал Знай повідомляв, яйця обвалилися на 43%: птахофабрики у збитках, а з вересня ціни підуть угору.
Наш портал також повідомляв, що ціни на баклажани підскочили до 40 грн, тоді як помідори впали до 18 грн: нові тарифи на овочі та фрукти.
#