Тижневий огляд. Зображення: з публічних джерел.
У ніч на понеділок місто Харків стало жертвою інтенсивної атаки ворожих безпілотників, що призвело до жахливих наслідків: чотири особи загинули на місці, а ще тринадцятеро отримали травми різного ступеня тяжкості.
Ця атака стала лише частиною ширшої кампанії проти енергетичної системи країни. 24 листопада ворог завдав ударів по об'єктах у Донецькій, Харківській, Чернігівській та Дніпропетровській областях, як повідомило Міністерство енергетики. Найбільш критична ситуація склалася на Дніпропетровщині, де без електропостачання залишилися понад 60 тисяч споживачів. На Харківщині ця цифра сягнула близько 10 тисяч абонентів, що ускладнило життя в регіоні, де й без того тривають постійні обстріли.
Переміщаючись до столиці, ніч на вівторок принесла нові виклики для Київщини. У Білоцерківській громаді Київської області відбулася масована комбінована атака російських військ, яка забрала життя двох людей. 25 листопада Печерський і Дніпровський райони Києва зазнали прямих ударів по житловим будинкам, що призвело до руйнувань і пожеж. Внаслідок цього загальна кількість загиблих під час комбінованої атаки зросла до семи, а кількість поранених - до двадцяти.
Навіть далеко від кордонів України, російська агресія продовжує впливати на регіон: молдовські системи спостереження зафіксували шість російських дронів, які проникли в їхній повітряний простір під час масштабної атаки на Україну. Один із безпілотників приземлився на дах житлового будинку в селі Нижні Кукурешти.
Тиждень закінчився новим ракетно-дроновим атакою з боку агресора, що сталася в ніч на суботу в Києві. Відомо про влучення безпілотників у житлові будинки, внаслідок чого одна людина загинула.
На фронті ситуація залишається надзвичайно напруженою, з особливим акцентом на Донеччину, де російські війська прагнуть змінити баланс сил. У 7 корпусі швидкого реагування Десантно-штурмових військ повідомляють, що агресори намагаються відрізати сухопутне сполучення між Мирноградом та Покровськом, щоб оточити перший з цих населених пунктів. Значна частина Покровська вже під контролем противника: згідно з даними аналітиків, вся територія, що знаходиться нижче залізничної лінії, яка ділить місто навпіл, контролюється російськими військами, а лінія зіткнення проходить практично по північній околиці. Карти Генштабу відстають від реальної ситуації мінімум на місяць, що ускладнює оцінку втрат.
Однак є й хороші новини з фронту: оборонні сили Півдня повідомили про стабілізацію обстановки поблизу Гуляйполя в Запорізькій області. 33-й окремий штурмовий полк Сухопутних військ спільно з іншими підрозділами зумів зупинити наступ противника і відновити контроль над цим напрямком.
Дослідження та кадрові зміни в уряді
Внутрішня політика України минулого тижня була позначена загостренням навколо корупційного скандалу, який торкнувся найвищих ешелонів влади. Публікація перших частин розслідування НАБУ "Мідас" про корупцію в оточенні президента спровокувала ланцюгову реакцію. За даними джерел серед правоохоронців, глава Офісу президента Андрій Єрмак поставив завдання підконтрольним силовикам підготувати підозру керівнику САП Олександру Клименку. Це не разова акція: Єрмак продовжував налаштовувати підлеглих навіть після оприлюднення матеріалів, що викликає питання про мотиви таких дій.
Служба безпеки України та Генеральна прокуратура спростували чутки щодо можливих підозр, які можуть бути висунуті голові фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії або Клименку, наголошуючи, що ця інформація "не відповідає дійсності". Проте, сумніви залишаються: детектив НАБУ Олександр Абакумов повідомив про виявлення в "бек-офісі" Міністерства оборони великої кількості документів – 527 довідок, які містять закриті особисті дані детективів НАБУ, депутатів, чиновників, журналістів та представників силових структур.
Кульмінаційним моментом тижня стала несподівана відставка самого Андрія Єрмака. У п'ятницю, 28 листопада, президент Володимир Зеленський оголосив, що голова Офісу президента подав заяву про свою відставку, і Офіс очікує на оновлення. Це рішення, ймовірно, стало наслідком тиску розслідувань: в цей же день НАБУ та САП підтвердили проведення обшуків у кабінеті керівника ОП. Зеленський зазначив, що тепер Україну на міжнародних переговорах представлятимуть начальник Генерального штабу Андрій Гнатов, представники Міністерства закордонних справ і розвідки, а також секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров. Серед можливих кандидатур на посаду голови ОП згадують прем'єр-міністра Юлію Свириденко, для чого їй потрібно буде залишити уряд, а новим прем'єром може стати Михайло Федоров, якому неодноразово пропонували цю посаду.
Дипломатичний фронт: мирні плани та позиції світових лідерів
Минулого тижня мирні переговори отримали новий поштовх, зосередившись на американському плані, який обговорювався на різних рівнях. Помічник президента Росії Юрій Ушаков повідомив, що Кремль підтримує "багато аспектів" американського мирного плану з 28 пунктів, що був розроблений на основі "домовленостей, досягнутих на Алясці". Водночас, за його словами, європейський варіант "взагалі не підходить".
Американська позиція щодо припинення війни в Україні стала жорсткішою: прес-секретар Білого дому Керолайн Левітт заявила, що США "не можуть" безкінечно постачати зброю Україні. Міністр Сухопутних військ США Ден Дрісколл під час візиту до Києва передав план і попередив про "нависаючу загрозу поразки", якщо бойові дії триватимуть. Державний секретар Марко Рубіо, за Politico, повідомив союзників, що США хочуть укласти "мирну угоду" перед будь-якими гарантіями безпеки для Києва.
Підсумки переговорів у Швейцарії внесли свої корективи: початковий план скоротився з 28 до 19 пунктів. Президент США Дональд Трамп, виступаючи в Трояндовому саду Білого дому на церемонії помилування індиків до Дня подяки, оптимістично заявив: "Ми близькі до угоди" щодо закінчення війни. У наступний вівторок він доручив спецпосланцю Стівену Віткоффу зустрітися з Путіним у Москві для остаточного узгодження плану. Пєсков підтвердив, що Москва отримала "основні параметри плану" після обговорення в Женеві.
З європейської точки зору канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підкреслив, що ефективність будь-якої стратегії залежить від справжньої готовності Кремля до діалогу. "Не можна закінчити війну в одну ніч," - зауважив він. - "Спільний мирний план повинен стати стартом процесу, проте Росія повинна бути готова до переговорів".
Путін, зі свого боку, чітко окреслив свої вимоги: бойові дії завершаться лише після того, як Збройні сили України залишать "контрольовані території на Донбасі", в іншому випадку Росія готова до продовження конфлікту. Він вважає, що план з 28 пунктів може слугувати основою для майбутніх домовленостей, виявляючи готовність утриматися від агресії проти Європи, але наполягає на юридичному визнанні Криму, а також Донецької і Луганської областей як частини Росії. Кремлівський лідер зазначив, що переговори повинні вестися не з Зеленським, а з "провідними міжнародними акторами", і висловив бажання зустрітися з Трампом в Угорщині під час візиту Орбана.
Цього тижня перемовини щодо українського питання супроводжувалися новим скандалом: у медіа з'явився запис розмови помічника Путіна Юрія Ушакова та голови Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва, датований 29 жовтня. Цей запис розкриває плани щодо передачі російського "мирного плану" команді Трампа, який мав бути представлений як ініціатива США. Вони мали намір "неформально" передати документ Віткоффу, щоб той видав його за свій, зберігаючи текст "максимально наближеним" до оригіналу. Трамп у свою чергу відреагував на це, назвавши ситуацію "стандартною практикою" в бізнесі, і не вбачав у ній нічого особливого.
Наразі, президент України Володимир Зеленський проанонсував проведення важливих переговорів наступного тижня: "У нас і в мене будуть перемовини, ми готуємо твердий ґрунт. Україна стоятиме міцно".
Соціальна допомога та глобальне фінансування
Економіка України активно шукає підтримку через державні програми та міжнародну допомогу, що стало основною темою тижня. У рамках ініціативи "Зимова підтримка" з 15 листопада розпочалися перші виплати за поданими заявками, як повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко. На сьогоднішній день 1,7 мільйона повнолітніх українців вже отримали фінансову допомогу, а 253 тисячі виплат були надіслані на рахунки дітей. Загалом понад 10 мільйонів осіб подали заявки на отримання 1000 гривень.
Проте ситуація з довгостроковими програмами не є ідеальною. Наприклад, "Національний кешбек", який українці зможуть отримати, запланований на квітень 2026 року, але існує ризик, що уряд може скасувати цю ініціативу раніше через нестачу фінансування - можливо, вже в лютому.
Цього тижня з'явилися оптимістичні новини від Міжнародного валютного фонду: Свириденко повідомила про досягнуту угоду щодо нової програми фінансової підтримки на суму 8,2 мільярда доларів, яка розрахована на чотири роки. Ці кошти будуть використані для фінансування важливих витрат, забезпечення макрофінансової стабільності та залучення додаткової зовнішньої допомоги.
Щодо заморожених активів Росії, то на заваді їх використання стала позиція Бельгії. Прем'єр - міністр цієї країни Барт де Вевер розкритикував план ЄС щодо використання заморожених російських активів для фінансування України, яке може мати серйозні економічні та геополітичні наслідки.
#Україна #Донецька область #Покровськ #Крим #Харківська область #Київ #Збройні сили України #Росія #Наступальні (військові) #Бойові дії #Генеральний персонал #Слуга народу (політична партія) #Харків #Чернігівська область #Дніпропетровська область #Міністерство оборони (Україна) #Європейський Союз #Безпілотний літальний апарат #Запорізька область #Корупція #Гуляйполе #Печерський район #Служба безпеки України #Журналіст #Володимир Путін #Президент (державна посада) #Володимир Зеленський #Президент України #Київська область #Європа #Спеціалізована антикорупційна прокуратура #Національне антикорупційне бюро України #Атака #Молдова #Москва #Прем'єр-міністр #Дональд Трамп #Міністерство закордонних справ (Україна) #Московський Кремль #Армія #Сполучені Штати #Мирноград #Десантно-штурмові війська України #Михайло Федоров #Полк #Андрій Єрмак
