Енергетична інфраструктура під тиском: нові методи супротивника.

Спроби агресора зруйнувати енергетичну інфраструктуру певних регіонів продовжують залишатися ключовим чинником, що ускладнює перебіг опалювального сезону.

Протягом 2025 року Україна безперервно стикається з атаками з боку російських військ на енергетичні інфраструктури. На початку року основна увага агресора була зосереджена на газовидобутку та підземних газосховищах. Однак з часом змінився стратегічний підхід: тепер спостерігається систематичне руйнування енергетичних об'єктів у певних регіонах з періодичними вилазками на цілеспрямовані енергетичні установки. Основна мета залишається незмінною: змусити українців зустріти зимові місяці без тепла та електрики. Це явний прояв терору. Енергетичні працівники роблять все можливе, щоб не дати ворогу реалізувати свої плани. Яка нині ситуація в енергосистемі та що можна очікувати в найближчому майбутньому — читайте в матеріалі Укрінформу.

ЯКІ РЕСУРСИ МАТИМЕ КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ПЕРЕД НАСТУПОМ ЗИМОВОГО СЕЗОНУ

Насправді опалювальний сезон в Україні розпочався ще до офіційного оголошення його старту. За діючими нормативами, подача тепла має стартувати тоді, коли середньодобова температура три дні поспіль опускається нижче +8 градусів. А якщо говорити про соціальні об'єкти - школи, лікарні, дитячі садки - то для них існує окремий норматив: температура у приміщеннях має опуститися нижче +16 градусів.

Станом на 28 жовтня більше ніж половина регіонів вже розпочала роботу котелень.

"В Україні, включаючи столицю, стартував опалювальний сезон. Він розпочався в жовтні з поетапного підключення котелень. На першому етапі особлива увага була приділена соціальній інфраструктурі", - зазначив на брифінгу в Укрінформі заступник міністра розвитку громад і територій Костянтин Ковальчук.

За його інформацією, на 11 листопада вже 87% установ соціальної інфраструктури, таких як лікарні та школи, отримали тепло, а також 73% житлових багатоквартирних будинків.

Ситуація виглядає значно оптимістичніше, ніж можна було б очікувати в умовах війни. Нафтогаз вже до кінця жовтня зумів накопичити у своїх сховищах заплановані 13,2 млрд кубометрів газу. Імпорт "блакитного пального" продовжиться: на спеціалізованій конференції в Афінах було досягнуто угоди з польською компанією Orlen про постачання додаткових обсягів американського LNG в Україну. Це передбачає щонайменше 300 млн кубометрів газу.

Загалом, Нафтогаз планує забезпечити стабільний імпорт газу упродовж опалювального сезону. І якщо попереднє керівництво компанії наполягало на самозабезпеченні "блакитним паливом", то зараз ілюзій щодо невідворотності імпорту немає. Найближчі опалювальні сезони Україна його потребуватиме.

Система передачі електроенергії завершила підготовку до зимових умов. Укренерго повідомило про запаси обладнання, які втричі перевищують встановлені норми. На думку компанії, якщо б не було російських обстрілів, труднощів з проходженням опалювального сезону вдалося б уникнути.

ТАКТИКА НАПАДУ ЗНОВУ ЗМІНИЛАСЯ

У цьому уточненні закладено основний ризик для успішного проходження опалювального сезону, з яким доводиться боротися вже чотири роки підряд. Це пов'язано з російськими атаками.

"Перед початком опалювального сезону та на початку цього місяця ворог уже встиг реалізувати 8 комплексних атак із використанням сучасних ракет, зокрема касетних, що мають великий радіус ураження," - повідомив заступник міністра енергетики Микола Колісник. Використання такого виду озброєння ускладнює відновлювальні роботи, оскільки вимагає проведення розмінування території енергооб'єктів.

Окрім цього, російські сили продовжують використовувати тактику прориву протиповітряної оборони. Під час надзвичайної сесії Київського безпекового форуму генеральний директор компанії D.Trading Дмитро Сахарук зазначив, що нові атаки з боку Росії вирізняються значною різноманітністю засобів повітряного нападу, які застосовуються майже одночасно. Також спостерігається спроба "вибити" теплову генерацію за допомогою балістичних ракет.

Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко у подкасті для Центру економічної стратегії зауважив, що постійні російські атаки заважають енергетикам вийти на стабільні графіки відключень світла. За його спостереженнями, атаки розділилися на три великі групи. Перша - удари по газовій інфраструктурі. Друга група - атаки на регіональну інфраструктуру - перш за все, вздовж лінії зіткнення. Третя група - масовані атаки на певні області, коли під удар потрапляє і генерація, і високовольтні мережі, і виробництво тепла.

"Цей вид атак є найбільш важким для швидкого відновлення після них", - підкреслив Харченко.

Відповідно до його слів, російські війська вирішили застосувати тактику відокремлення окремих регіонів від загальної енергетичної мережі. "Вони усвідомили, що спроби атакувати все і відразу на національному рівні призводять до розпорошення зусиль і їхнього зникнення. Наші укріплення, системи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби здатні впоратися з відносно слабкими ударами по об'єктах", - зазначив експерт.

Крім цього, Харченко висловлює сумніви щодо можливості росіян повністю ізолювати правобережну частину енергосистеми від лівобережної. Одночасно, дії агресора можуть ускладнювати процес передачі електроенергії між цими двома частинами системи.

Один з аспектів, який досі залишається у фокусі уваги росіян, – це видобуток вугілля в Україні. У Дніпропетровській області внаслідок атаки 6 листопада без електропостачання залишилися 8 шахт, і довелося евакуювати близько 3 тисяч гірників. Напади на вугільну інфраструктуру тривали протягом жовтня. Хоча на сьогоднішній день запаси вугілля для теплових електростанцій перевищують 2 мільйони тонн, такі дії з боку росіян можуть створити серйозні загрози для енергетичної безпеки України в майбутньому.

ЗАХИСТ: ФУНКЦІОНУЄ, АЛЕ НЕ У ВСІХ МІСЦЯХ

Ще з 2023 року в Україні розпочали реалізацію проекту з будівництва фізичних захисних споруд для об'єктів енергетичної інфраструктури. Згідно з інформацією, наданою в звіті парламентської тимчасової слідчої комісії, Харченко підкреслює, що ця стратегія дає позитивні результати. Серед 119 основних трансформаторних станцій у високовольтній мережі 74 вже обладнані захистом другого рівня, а на 45 тривають будівельні роботи. З уже завершених проектів лише один був знищений внаслідок прямого ракетного удару. Варто зазначити, що ефективність фізичного захисту у вигляді бетонних конструкцій від прямих влучань, таких як балістичні ракети, не завжди може бути гарантована.

"На жаль, на рівні регіонів фактично відсутні будь-які засоби захисту. Виключенням можна назвати лише Харків, а також частково Миколаївську та Одеську області. Проте більшість регіонів абсолютно не вжила жодних заходів для охорони своїх енергомереж", - зазначає Харченко.

Внаслідок цього більша частина системи розподілу електрики є вразливою до російських атак. Наслідки цієї вразливості можна побачити на прикладі Чернігівщини, де у жовтні обласний центр опинився в умовах блекауту.

За інформацією голови Агентства з відновлення Сергія Сухомлина, станом на середину жовтня облаштування першого та другого рівня захисту на підстанціях 330 кВ і 750 кВ готове на понад 95%. Крім того, агентство працює над захистом підстанцій 110 кВ та 150 кВ - насамперед, у Запорізькій та Харківській областях.

У публічних комунікаціях різних державних установ рівень готовності до захисту може змінюватися в залежності від переліку об'єктів, які очікують на виконання робіт. Ще навесні 2023 року був укладений список найважливіших підстанцій високовольтної системи, де будівельні роботи потрібно було почати якнайшвидше. Відтоді до цього списку регулярно включаються нові об'єкти.

Окрім цього, Агентство з відновлення не несе відповідальності за всі виконані роботи: частина трансформаторів Укренерго була захищена самостійно. Також це відомство не координує роботи, пов’язані зі створенням захисту для елементів інфраструктури атомних електростанцій.

Слід відзначити, що не всі енергетичні об'єкти можуть бути захищені за допомогою бетонних конструкцій. Наприклад, створення укриття для трансформатора потужністю 750 кВ - це складне, але здійсненне завдання. Проте встановити подібну конструкцію над енергоблоком теплової електростанції чи над певними частинами газової інфраструктури є практично неможливим. Це викликане як розмірами цих об'єктів, так і специфікою їхньої роботи. Тому забезпечення захисту в енергетичному секторі неможливе без посилення протиповітряної оборони. У цьому контексті Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами, і нещодавно, наприклад, отримала від Німеччини дві системи Patriot.

На четвертому році повномасштабної війни Росія продовжує здійснювати напади на енергетичну інфраструктуру. Боротьба за доступ до світла та тепла має дві сторони. З одного боку, наші енергетики та військові невтомно працюють над захистом критично важливих об'єктів. На противагу їм, російські сили постійно розробляють нові тактики атак і вдосконалюють свої засоби повітряного нападу. Наприклад, безпілотники типу "Шахед" стають дедалі важчими для знищення мобільними вогневими групами через їх висоту польоту. Також ресурси для боротьби з балістичними загрозами є обмеженими.

Цей опалювальний сезон обіцяє бути складним. На самому початку, внаслідок нової атаки, зупинили свою роботу Трипільська ТЕС у Київській області та Зміївська ТЕС у Харківській. Через удари по підстанціях, які відповідають за постачання електрики з атомних електростанцій, АЕС змушені час від часу знижувати потужність своїх енергоблоків. Усе це в сукупності призводить до значних відключень у перші дні після чергового масштабного нападу.

Тепер уже запізно обговорювати, що саме слід було вжити для успішного проходження зимового періоду. Безумовно, зусилля, спрямовані на підвищення енергетичної безпеки, не припиняються з початком сезону опалення. Однак результати їх реалізації, скоріше за все, стануть помітними лише наступного року.

Водночас й енергетики та експерти не очікують загальнонаціонального блекауту: і ми краще готові, й у росіян уже можливості не ті. При цьому окремі області можуть відчувати наслідки систематичного руйнування регіональної інфраструктури. Йдеться, перш за все, про прифронтові території.

Враховуючи комплексність ситуації, енергетики просять за можливості ощадливо ставитися до споживання не лише електрики, а і газу. Звісно, є будинки із централізованим опаленням, де відрегулювати температуру неможливо. Але де є температурне регулювання чи взагалі індивідуальне опалення - можна уникнути перегріву, коли приміщення розігріваються вище +20 градусів.

Економне використання енергії не є миттєвим вирішенням проблеми енергетичної системи. Проте, воно допоможе енергетикам знизити кількість відключень. Пережити опалювальний сезон ми зможемо лише за умови спільної роботи.