Графіки відключень електроенергії знову актуальні. Що варто врахувати щодо обстановки в енергетичному секторі?

У державі дефіцит електроенергії

З середи в багатьох регіонах України почали діяти аварійні вимкнення електроенергії. Це свідчить про те, що стандартні графіки більше не актуальні, і передбачити, як довго триватимуть відключення, стає неможливо.

Основною причиною відключень електроенергії є атаки Росії з використанням ракет і дронів. 10 жовтня відбулася одна з найзначніших атак на українську енергетичну інфраструктуру за останні два роки. Наслідки цього удару ускладнилися й іншими обставинами, такими як перші заморозки та збільшення споживання електрики.

Зображення: EPA/UPG Вимкнення електрики в столиці України, 10 жовтня 2025 року.

Крім того, щонайменше два блоки АЕС перебувають на плановому ремонті і не генерують світла. Натомість кілька тепло- і гідроелектростанцій знову стали цілями для російських ударів. На повну потужність поки що не працює й імпорт електроенергії з ЄС.

"У сусідів можливості для надання аварійної допомоги також обмежені — температура низька, а опалення ще не увімкнули, тому споживання енергії різко зросло. Насправді, воно вище, ніж у середньому було минулої зими. Комерційний імпорт поки не розпочався; здається, всі сподівалися впоратися без нього, але це не вдалося. Зима обіцяє бути важкою, і час вже задуматися про економію електроенергії", — зазначає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

В останні дні промисловість проявляє обережність щодо імпорту електричної енергії з-за кордону. Незважаючи на наявність технічних можливостей для закупівлі понад 2 ГВт з європейського ринку, ситуація змінилася з четверга, 16 жовтня, коли "Укренерго" встановило обмеження потужності для промислових споживачів. Це означає, що бізнесу або доведеться стикатися з перебоями в електропостачанні, або шукати можливості для імпорту електроенергії.

Зображення: EPA/UPG Автомобілі на темній вулиці під час відсутності електрики після ракетних атак Росії в Києві, 10 жовтня 2025 року.

"Імпорт залишався невикористаним навіть на половину. Промислові споживачі сподівалися, що ситуація покращиться. Вони не бажали укладати угоди за високими тарифами, і їх можна зрозуміти, оскільки це суттєво впливає на собівартість виробництва. Тим часом, ціни почали зростати і в нашій країні — базова вартість електроенергії перевищила 7 грн", — зазначає Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.

На початку масштабного вторгнення російські війська намагалися викликати блекаут, тобто "вимкнути" всю енергетичну систему України. Тоді Москва в одній атаці зосередилася на десятках об'єктів енергетики, включаючи генерацію та системи розподілу. Цього року восени тактика агресорів стала ще більш жорстокою, зазначає голова правління "Укренерго" Віталій Зайченко. Дії російських сил можна порівняти з методом випаленої землі: Кремль віддав наказ знищувати енергетичну інфраструктуру в кожному регіоні. Таким чином, російська армія атакує конкретні цілі в межах окремих областей.

"Атаки почалися з вересня з розподільчих підстанцій залізниці і дійшли до підстанцій "Укренерго". У першу чергу у прифронтових областях і ці атаки були настільки складними, що навіть зараз у деяких областях є постійні графіки відключення", -- зазначає Віталій Зайченко.

Президент "Укренерго" повідомляє, що Росія систематично обстрілює інфраструктуру компанії. Однак Зайченко підкреслює, що завдяки допомозі західних партнерів вдалося зібрати значний запас резервного обладнання. Крім того, команди компанії освоїли методи швидкого ремонту пошкоджених об'єктів.

Російські безпілотники та ракети атакують у кілька етапів, що суттєво ускладнює ефективність протиповітряної оборони. Українська сторона працює над укріпленням ППО, ведучи переговори з союзниками щодо фінансової підтримки та постачання озброєння. Також заплановано формування нових груп гелікоптерів, які будуть орієнтовані на знищення ворожих ударних дронів.

Изображение: Генеральный штаб

"Росіяни мають намір знищити нашу енергетичну інфраструктуру, і ми повинні це зрозуміти. Їхні можливості значно зросли, адже минулого року в жовтні-листопаді вони виробляли стільки шахедів за місяць, скільки тепер за один день. Нам необхідно підвищити ефективність системи протиповітряної оборони, і у випадку з шахедами це не лише Patriot чи NASAMS. Використання гелікоптерних груп – одне з можливих рішень, яке вже показало свою ефективність", – зазначив керівник програм безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук.

Російські сили реалізують свої плани поетапно. Першим кроком є повне знищення енергетичної інфраструктури в прифронтових і прикордонних регіонах. Другим етапом є створення дефіциту електроенергії на Лівобережжі України, де вже спостерігаються значні руйнування, а споживання електрики завжди було на високому рівні. Водночас основні потужності генерації розташовані західніше. І на завершення, після дестабілізації системи, росіяни планують поступово знищувати енергетичні об'єкти на Правобережжі, зокрема, намагатимуться завдати удару по високовольтним підстанціям поблизу атомних електростанцій.

Кремль прагне спровокувати так званий каскадний колапс усієї енергосистеми, тобто хоче погасити всю Україну. Про плани ворога українські енергетики знають і протидіють їм.

"Донецький регіон зараз найскладніший, масштаби руйнувань там колосальні. Наша найважливіша цінність -- це люди і там зараз дуже важко працювати. Дуже мало годин у добі, коли немає тривог. Якщо взяти період 10-13 жовтня, то ми відновили світло біля 2 млн наших клієнтів у Києві, Дніпропетровській області на та Одещині. Ситуація складна, але енергетики знають, що робити", -- розповідає генеральна директорка компанії ДТЕК Мережі Аліна Бондаренко.

Фото: expro.com.ua Аліна Бондаренко

У умовах безперервних атак з боку Росії споживачі по всіх куточках України повинні бути готові до тривалих відключень електроенергії. Не слід забувати й про ризик аварій на обладнанні. Масштабні перебої з електропостачанням можливі, як це сталося у Києві 14 жовтня, коли тисячі мешканців щонайменше трьох районів залишилися без світла та води на кілька годин. Технічні пристрої не завжди витримують навантаження, що також варто враховувати.

Режим тотальної економії

З початку місяця російські війська здійснили шість нападів на українську газодобувну галузь. Під час останньої атаки четверо працівників отримали поранення, а в кількох регіонах зазнали руйнувань. Ця атака виявилася особливо потужною: Кремль застосував десятки ракет та сотні дронів одночасно, намагаючись вразити родовища. Ударили росіяни також і по приватним видобувним компаніям.

Держава закликає споживачів ощадити не лише електроенергію, а й газ.

"Цей рік виявився надзвичайно важким. У лютому наша країна вперше стикнулася з атакою на газову інфраструктуру, і мене розбудили новиною про те, що ми втратили половину добового видобутку. Це дійсно жахлива цифра", -- зазначила Наталія Бойко, заступниця голови наглядової ради "Нафтогазу".

Зображення: facebook/Nataliya Boyko Наталія Бойко

Приблизно такі ж втрати поніс газовий видобуток і після наймасштабнішого обстрілу восени, який відбувся 3 жовтня. Офіційні джерела не надали точних цифр щодо зменшення обсягів видобутку, але в засобах масової інформації з'являлася інформація про зниження до 60 %.

"На жаль, я не можу їх спростувати," - підкреслює Наталія Бойко.

Одночасно з посиленням атак на газові родовища, відзначається зростання споживання газу — з початку тижня воно збільшилося більш ніж на 20%, згідно з даними "Нафтогазу". Крім того, країна споживає більше пального, ніж у аналогічні дні минулого року. Наталія Бойко зазначає, що компанія накопичила резерв обладнання для проведення ремонтних робіт. Проте, якщо російські війська знищать, наприклад, великий компресор, його виготовлення буде не лише дорогим, але й тривалим процесом. Таке обладнання створюється відповідно до специфічних параметрів, і виготовлення може зайняти кілька місяців.

Україна збільшує імпорт газу приблизно на третину, повідомили у Міністерстві енергетики. Це дозволить більш впевнено пройти опалювальний сезон в умовах постійних російських атак на видобуток. До 1 жовтня "Нафтогаз" акумулював приблизно 2.5 млрд доларів на імпорт газу, більше половини -- це кредити та гранти. Скільки коштів потрібно на додатковий імпорт -- поки не кажуть.

Чи можливо, що в цьому опалювальному сезоні відбудеться відключення газу? У Міністерстві енергетики наразі не надають чітких прогнозів.

Зображення: mev.gov.ua Світлана Гринчук на засіданні Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України.

"Так, такі випадки стаються. Ми робимо все можливе, щоб ці відключення були максимально короткими. Особливо розуміючи, що з настанням холодів критично, щоб у населення був доступ до газу та електроенергії", -- каже міністерка енергетики Світлана Гринчук.

Імпорт газу може зіткнутися з неочікуваними труднощами. Словаччина, ймовірно, готується до істотного підвищення тарифів на транспортування пального. Офіційно оператори газових мереж поки що не підтвердили цю інформацію. Крім того, перед прийняттям такого рішення Братислава повинна провести консультації з іншими європейськими партнерами. Тому, навіть якщо підвищення тарифів і відбудеться, це не буде миттєвим процесом.

"Словаччина вже не є найекономічнішим шляхом для імпорту природного газу. Найбільш вигідний маршрут проходить через Польщу. Словаччина активно прагне відновити транзит російського газу через територію України та постійно шукає способи досягти цієї мети. В основному, їхні зусилля зводяться до намагань чинити словесний тиск на нас," - зазначив Андріан Прокіп, експерт у сфері енергетики Українського інституту майбутнього.

Зображення: gmk.center Андріан Прокіп Коли стартує сезон опалення.

Рішення про початок роботи опалювальних систем має приймати місцеве самоврядування, і наразі жодних змін у цій сфері не відбулося. Міністерство енергетики спростувало інформацію в ЗМІ, що свідчить про те, що опалювальний сезон в Україні стартуватиме лише з 1 листопада. Ці висновки були зроблені на основі однієї з постанов Кабінету міністрів, в якій було продовжено дію фіксованого тарифу на газ для населення з листопада до кінця березня.

Одночасно, джерела LB.ua в теплокомуненерго трьох найбільших міст України підтвердили, що 1 листопада дійсно є визначеною датою для старту опалювального сезону. Причини цього прості: в деяких регіонах все ще тривають подолання наслідків російських атак, в інших — ведеться економія газу.

Виникає питання: чи залишаться пільгові тарифи в силі до 1 листопада? Хто нестиме витрати? Схоже, що опалювальний сезон ще не розпочнеться, оскільки всі намагаються уникнути фінансових витрат. Крім того, ми спостерігаємо за дефіцитом природного газу, а російські обстріли впливають на видобуток. Хоча ми імпортуємо газ, цього недостатньо, і потрібно більше, – зазначає Володимир Омельченко.

Фото: oilreview.kiev.ua Володимир Омельченко

Держава на даний момент наповнила підземні сховища більше ніж 13 мільярдами кубічних метрів газу. У звичайний опалювальний період цього обсягу було б цілком достатньо. Що стосується вугілля та мазуту, тут немає жодних проблем — найголовніше, щоб паливо було в змозі використовуватися.

Питання зміцнення захисту енергетичного сектора обговорюється на найвищому рівні. Це питання стало центральним на багатьох зустрічах в Офісі Президента. Закордонні партнери також виділяють додаткове фінансування, а уряд обіцяє підвищити рівень координації.

Протягом 2023-2024 років держава інвестувала близько 30 мільярдів гривень у проєкти фізичного захисту енергетичних об'єктів. Проте фактично було використано лише близько 19 мільярдів гривень, що зазначено у звіті Рахункової палати. Середній рівень готовності антидронових споруд досягнуто лише на 75% від запланованого, а рівень захисту від ракетних атак ще менший — всього на 25%.

Тривають суперечки щодо того, хто відповідальний за атаки на київські теплоелектроцентралі. Які дії вжила міська громада, які були кроки з боку військових, і чому не вдалось забезпечити захист? Це безпідставні дискусії, які не приносять жодних результатів. Захист критично важливої інфраструктури має бути прерогативою держави. Я сподіваюся, що ми здобудемо знання з цих уроків, адже війна не закінчиться завтра, -- зазначає експерт у сфері міжнародної енергетики та безпеки Михайло Гончар.

Зображення: Олександр Попенко, Михайло Гончар

Одночасно в Центрі досліджень енергетики зазначили, що регіони значно відрізняються за рівнем підготовки до зимового сезону. Наприклад, ситуація в Херсонській та Миколаївській областях є більш сприятливою порівняно з північними регіонами. Хоча в обох випадках російські обстріли майже не зупиняються.