
На фронті пройшов один із найскладніших тижнів цього року, коли відбулося більше 1430 бойових зіткнень. Це вже другий тиждень за кількістю конфліктів, встановлюючи новий рекорд. Напрямок Новопавлівка, що отримав нову назву Олександрівка, почав активно конкурувати з Покровським за рівнем інтенсивності бойових дій.
На Лиманському напрямку спостерігається певна застійність, можливо, це тиша перед майбутньою бурею. У той же час, фронти в Костянтинівці, Слов'янську та Вовчанську стали значно активнішими. Як наслідок, Збройні сили України знову вийшли на щоденний рівень ліквідації понад тисячу російських військових. Погіршення погодних умов змусило війська РФ перейти на використання бронетехніки, яку вони зберігали протягом літа, проте поки це не дало їм бажаних результатів. Лише 9 жовтня Сили безпілотних систем знищили 8 танків і 37 бронемашин за один день, а наступного дня - ще 16 одиниць.
Карта військових дій на період з 4 по 11 жовтня, зображення: Еспресо
Після того як путіністи зайняли все узбережжя Сіверського Дінця на північ від Сіверська, розпочали штурм Ямполя і Дронівки, вони перекинули свою увагу на південь від міста й атакували в районі Виїмки й Федорівки. Більшість Федорівки перейшла під контроль окупантів, які також просунулися на північ у районі Переїздного. На південь від Виїмки зс РФ пробилися на 3 км до села, а на північ від нього змогли створити чотирикілометровий коридор, через який хочуть оточити село і змусити Сили оборони покинути захисні позиції, вибудувані ще з 2023 року. Сам Сіверськ, який від початку війни залишився найбільш східним нашим укріпленням, здебільшого розташований на лівобережжі Бахмутки. І саме на ці райони зараз націлилися рашисти, підступаючи до нього із трьох сторін.
Тим часом, випереджаючи розвиток подій, Генштаб ЗСУ перейменував Сіверський напрямок у Слов'янський, розуміючи, що оборону міста потрібно готувати вже зараз.
Карта військових дій на період з 4 по 11 жовтня, зображення: Еспресо
Наш Генеральний штаб нарешті ухвалив рішення перейменувати Торецький фронт на Костянтинівський, оскільки бойові дії вже тривалий час ведуться навколо цього населеного пункту. Східний фронт, що простягається від Часового Яру до околиць Торецька, має значну взаємозалежність. Прорив ворога в одній зоні може викликати ланцюгову реакцію на інших ділянках. Цього тижня російські військові змогли здійснити прорив від Курдюмівки до Білої Гори і розширили сіру зону поблизу Олександро-Шультиного. Як наслідок, їм вдалося ще в одному місці прорвати канал Сіверський Донець - Донбас і зайти в лісовий масив на південь від Ступочок. Тим часом у Ступочках наші Сили оборони утримують трасу Бахмут - Костянтинівка від прориву, а також контролюють південний фланг оборони Часового Яру. Протягом року ця ділянка фронту залишалася, мабуть, найстабільнішою, але потік подій може суттєво вплинути на нашу оборону в даному регіоні.
З іншого флангу окупанти продовжують штурмувати в районі Русиного Яру, щоб вийти на оперативний простір, через який буде змога пробитися в напрямку на Дружківку й тим самим охопити Костянтинівку з трьох боків та перебити логістику. Втім цього тижня тут ЗСУ змогли втримати оборону непорушною.
Карта військових дій на період з 4 по 11 жовтня, зображення: Еспресо
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський знову особисто поїхав на Покровський фронт, адже ситуація тут вкрай напружена. Росіяни продовжують наступальні дії на Родинське й Білицьке. Південніше вони розвинули успіх і просунулися від Миролюбівки до Мирнограда. У Новоекономічному тривають щоденні штурмові дії, а Красний Лиман все більше переходить під контроль росіян. Ба більше, ті росіяни, які перебувають в оточенні, не здаються, а намагаються з нього вирватись, причому не на схід, а на захід - продовжуючи лінію наступу. Одні атакують Нове Шахове, а інші прагнуть повернути під свій контроль Кучерів Яр. Такі дії мають підстави, адже одночасно їм на підмогу ведуть штурмові дії Володимирівки, Шахового та Софіївки. Значна частина знищеної днями бронетехніки атакувала саме тут.
У той же час Сили оборони продовжують контролювати Заповідне та Маяк, успішно відбиваючи атаки десантників на Володимирівку та одночасно просуваючись до Новоторецького. У нас все ще є можливість оточити і знищити не лише тих загарбників, які намагаються прорватися до Добропілля, а й тих, хто без роздумів атакує Родинське. Ці штурми тривають вже два місяці, а ресурси ворога не є безмежними.
Карта військових дій на період з 4 по 11 жовтня, зображення: Еспресо
Вже більше двох місяців російський наступ на Новопавлівському напрямку в Дніпровщині фактично зупинився. Окупанти не змогли наблизитися до нашого укріпленого району на 7 км зі сходу і на 8 км з півдня, де оборонною лінією слугує річка Вовча. Хоча рашисти намагаються переправитися через річку та потрапити в села Дачне, Філія та Іванівка, закріпитися на цих територіях їм не вдається. З приходом дощів процес перетворення річки на бар'єр стане ще більш ускладненим.
Трохи південніше російські війська не змогли завоювати Зелений Гай, Толстого та знищити наш виступ у районі Комара, який вони оточили ще в кінці липня. Постійні спроби просунутися вперед, а також нестача людських ресурсів заважають їм остаточно захопити наш плацдарм на лівому березі Вовчої.
Саме тому з Покровська на Новопавлівський напрямок було перекинуто чотири мотострілецькі бригади збройних сил Росії, аби нарешті просунути фронт і витіснити українські сили з лівого берега Вовчої.
У кінці вересня та на початку жовтня Сили оборони провели свою першу значну контратаку на території Дніпровщини, звільнивши села Соснівка, Хороше і Новоселівка, а також виборовши контроль над Січневим. Проте згодом противник організував контрнаступ, відновивши своє становище в частині Січневого та закріпившись у балці, що тягнеться від Січневого до Новоселівки.
Карта військових дій на період з 4 по 11 жовтня, зображення: Еспресо
Далі на південь путіністи врешті окупували Маліївку, Вороне і Тернове, а також під прикриттям туману зайшли в Олексіївку, але закріпитися там не можуть. Окрім того, ЗСУ змогли зупинити окупантів у Вербовому та тримати там оборону. Основний план ворога полягає в тому, щоб продовжити рух на захід у межиріччі Вовчої та Янчура й перерізати дуже важливу для нашої логістики трасу Покровське - Гуляйполе.
Якщо звернути увагу на фронтову лінію на південь, де Дніпропетровська область межує із Запорізькою, можна помітити, що в більшості місць противник зупинився на лівому березі річки Янчур і намагається перейти її. Це особливо відзначається в Полтавці та Охотничому. У Малинівці, однак, російські війська ще з 2022 року закріпилися на правому березі, а цього тижня їм вдалося просунутися в село і практично повністю його окупувати. Наразі на лівобережжі Янчури під контролем наших сил залишилася лише Новогригорівка, за яку тривають запеклі бої.
#Збройні сили України #Росія #Наступальні (військові) #Бойові дії #Покровський район #Генеральний штаб Збройних сил України #Торецьк #Сіверськ #Генеральний персонал #Росіяни #Запоріжжя #Заряд (бойові дії) #Костянтинівка #Вовча #Донець #Бахмут #Фланг #Лиманське (смт) #Форсування #Бронетехніка #Дружківка #Олександрівський район\, Донецька область #Експрес-телебачення #Танк #Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни #Дачне, Бахмутський район, Донецька область #Іванівка (Іванівський район, Одеська область) #Родинське #Зелений Гай (Хорошівський район) #Білицьке #Районна художниця по костюмах #Софіївка (Софіївський район) #Федорівка (станція) #Ямпіль, Вінницька область #Вовчанський район #Нове Шахове #Тернове (Голованівський район) #Слов'янський район #Канал Сіверський Донець - Донбас #Оперативний простір