У ніч з 28 серпня Росія вчинила масовану атаку на Україну, використавши 598 дронів і близько тридцяти ракет, серед яких були "Кинджали" та "Іскандери". П’ять районів столиці, Києва, стали мішенями для обстрілів, внаслідок чого десятки людей загинули або отримали поранення. Видання Фокус проаналізувало, чому ця атака стала серйозним викликом для системи протиповітряної оборони, а також як Кремль намагається використовувати удари по цивільних об'єктах у якості важеля тиску перед міжнародними переговорами.
В ніч на 28 серпня Росія провела найбільш потужний комбінований ракетний удар по території України за останній час. Всього було задіяно 629 повітряних атак:
* 598 ударних безпілотників Shahed та дронів-імітацій.
* Дві аеробалістичні ракети Х-47М2 "Кинджал";
* 9 балістичних ракет "Іскандер-М/KN-23";
* 20 ракет-носіїв Х-101.
Київ зазнав найбільших втрат внаслідок потужного удару: у Дарницькому районі зруйнувався п'ятиповерховий житловий будинок, і зараз триває рятувальна операція для пошуку людей під уламками. На 12:00 зафіксовано 14 загиблих.
Складний напад на Київ 28 серпня: які об'єкти стали мішенню для агресора.
Відповідно до слів військового експерта Олега Жданова, російське військове командування дотримується принципу "краще поганий мир, ніж хороша війна". Вони намагаються досягти максимальної кількості жертв, завдань руйнувань інфраструктури та порушень нормального функціонування економіки країни шляхом інтенсивного використання засобів вогневого ураження. Жданов підкреслює, що такі дії є черговим військовим злочином з боку Росії, що порушує міжнародні правові норми та гуманітарні принципи.
Експерт зазначає, що такі атаки переслідують не тільки військові цілі, але й психологічні. Їхня мета полягає в деморалізації громадян, посіві паніки та створенні тиску на суспільство, щоб спонукати людей до роздумів про можливість компромісів з агресором.
"Великі руйнування об'єктів цивільної інфраструктури становлять складову стратегії, спрямованої на підрив економічної стабільності України та ослаблення її опору. Ці дії є не лише свідомими, але й систематичними, що лише підкреслює їх злочинну природу", – зазначив експерт у коментарі для Фокусу.
Жданов також звертає увагу на реакцію міжнародної спільноти, зокрема країн Заходу, яка, на його думку, залишається недостатньою. Він критикує висловлення "глибокої стурбованості" з боку західних партнерів, які, на жаль, не завжди супроводжуються конкретними діями. За його словами, це дозволяє Росії продовжувати агресивну політику без серйозних наслідків. Окремо експерт згадує позицію Дональда Трампа, який, на його думку, своїми діями чи заявами фактично сприяє реалізації інтересів російського керівництва, створюючи для нього сприятливі умови на міжнародній арені.
На думку військового аналітика Дмитра Снєгірьова, обрані цілі Російської Федерації не є випадковими: атаки націлені на цивільну інфраструктуру та логістичні об'єкти, такі як депо "Укрзалізниці" і поїзди "Інтерсіті", які не мають військового значення. Це свідчить про розраховану провокацію, покликану залякати населення та створити економічний тиск. Експерт зазначає, що Росія свідомо завдає ударів по цивільних об'єктах, усвідомлюючи наслідки, які призводять до жертв серед мирних громадян.
Він також асоціює ці напади з політичною тактикою Російської Федерації.
Згадуємо слова Путіна з 2022 року, в яких він стверджував, що Захід не має морального права критикувати Росію за її атаки на цивільну інфраструктуру, посилаючись на дії антигітлерівської коаліції в часи Другої світової війни. Росія використовує ці удари для підвищення тиску напередодні міжнародних переговорів, особливо перед зустріччю української делегації з представниками США, на якій будуть обговорюватися політичні, військові та економічні гарантії для України. Масштабна атака, що включає 629 одиниць озброєння, є частиною стратегії тиску на Україну та її союзників, як зазначає Снєгірьов у коментарі для Фокусу.
Крім того, експерт стверджує, що Росія намагається створити штучну напругу між Україною, США та європейськими партнерами, наполягаючи на закритому форматі переговорів. Снєгірьов зазначає, що провал планів РФ щодо просування на Сумщині, Харківщині та Дніпропетровщині змушує її вдаватися до таких атак, щоб компенсувати втрату позицій на переговорах. Удари по цивільній інфраструктурі також розраховані на чутливість західних лідерів, зокрема Дональда Трампа, до загибелі цивільних, що може вплинути на дипломатичний тиск на Україну.
Балістика по Києву: чому цілі виявлялись запізно
Жданов вважає, що затримка у виявленні балістичних ракет була спричинена відсутністю належної розвідки. Він підкреслює, що системи протиракетної оборони, такі як Patriot, значною мірою залежать від супутникових даних, які відстежують запуски балістичних ракет. Спочатку супутник реєструє запуск, після чого спеціалізовані алгоритми розраховують траєкторію ракети та визначають приблизну зону її падіння. На основі цієї інформації комплекс Patriot обирає точку для перехоплення. Однак, якщо запуск ракети не був вчасно зафіксований, система може виявити її лише на завершальному етапі траєкторії, що ускладнює процес перехоплення. Як зазначає Жданов, в таких ситуаціях ефективність протиракетної оборони значно знижується через брак часу для реагування.
"Проблеми з перехопленням ракет можуть бути пов'язані з затримками у передачі розвідувальних даних, зокрема зі сторони Сполучених Штатів, які надають супутникову інформацію. Це може впливати на оперативність реагування українських сил протиповітряної оборони. У таких ситуаціях важливе своєчасного отримання розвідданих для ефективної роботи комплексів ППО, адже від цього залежить здатність системи вчасно виявляти та нейтралізувати загрози", -- зазначив військовий аналітик.
Дмитро Снєгірьов зазначив, що балістичні ракети "Кинджал" були запущені з повітряного простору Липецької та Воронезької областей Російської Федерації. Це значно зменшує час, необхідний для реакції української протиповітряної оборони через близькість до пускових позицій. Подібна стратегія також використовується для ракет "Іскандер" та їх північнокорейських аналогів KN-23, що запускаються з прикордонних районів Росії, ускладнюючи їх своєчасне виявлення та знищення.
Нагадаємо, що видання Фокус повідомляло про потужну атаку з боку російських сил на столицю України в ніч з 27 на 28 серпня.
Виявилося, що противник навмисно націлився на залізничну інфраструктуру Вінницької області, а також здійснив напади на цивільні пасажирські потяги.
#Україна #Маріуполь #Харківська область #Київ #Росія #Дніпропетровська область #Вінницька область #Ракета. #Безпілотний літальний апарат #Протиповітряна боротьба #Суми Площа #Інфраструктура #Володимир Путін #Суспільство #Балістична ракета #Логістика #Крилата ракета #Атака #Вогневе ураження #Північна та Південна Америка #Дональд Трамп #Фокус (український журнал) #Московський Кремль #Західна Європа #Балістика #9K720 Iskander #Міжнародне право #Військова тактика #Північна Корея #Паніка. #Дарницький район #Воронезька область #Стратегія #Траєкторія #Кинджал.
