Внаслідок атак Росії: у Краматорську загинула літня жінка, а в інших регіонах України більше десяти людей отримали поранення.

О 5:00 ранку 8 лютого російські військові здійснили скидання авіабомби ФАБ-250 на житлові райони Краматорська, згідно з інформацією, наданою Донецькою обласною прокуратурою.

"Вибуховий пристрій влучив поблизу багатоквартирного будинку, внаслідок чого 77-річна жінка, пенсіонерка, отримала травми, несумісні з життям. Троє чоловіків віком 40, 46 та 48 років також зазнали осколкових поранень, мінно-вибухової травми, контузії та порізів. Постраждалим була надана необхідна медична допомога. В результаті вибуху пошкоджено 11 житлових будинків та кілька автомобілів", - йдеться в офіційному повідомленні.

Попереднє розслідування все ще триває у рамках кримінальної справи, що стосується воєнного злочину (частина 2 статті 438 Кримінального кодексу України).

Під час нічного масованого обстрілу Корабельного району Херсона постраждали вісім людей, повідомила обласна військова адміністрація. Усі постраждалі - жінки, більшість із них літні, найстаршій 84 роки. Більшість із них контужені, кілька людей мають також зовнішні травми голови та опіки.

Пізніше надійшли новини про поранення ще як мінімум двох осіб у самому центрі Херсона.

У Дніпропетровській області внаслідок артилерійського обстрілу з боку Росії був поранений 10-річний хлопчик, якого терміново госпіталізували. Про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. В результаті атаки постраждали три приватні житлові будинки.

У Чугуєві, що в Харківській області, безпілотники завдали шкоди двом багатоквартирним житловим будинкам. Як повідомляє місцева адміністрація, внаслідок інциденту одна особа отримала травми.

В Одесі в результаті авіаційного удару було пошкоджено промислову споруду, що призвело до виникнення пожежі. Інформації про постраждалих наразі немає.

Російські збройні сили постійно здійснюють атаки на українські міста та цивільну інфраструктуру, використовуючи різноманітні види озброєння, такі як ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню, в усіх областях України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Атаки на життєво важливі системи, такі як електропостачання, опалення, водогін, зв'язок та медичні установи, спрямовані на позбавлення людей основних умов існування, відбуваються в умовах широкомасштабної війни. Правозахисники, юристи та експерти з геноцидів вважають, що Росія вчиняє проти українських громадян різноманітні злочини, які можуть бути кваліфіковані як геноцид. Конкретно це включає:

Оголошення намірів щодо знищення українського народу: президент Росії та інші представники російської влади не раз висловлювали думку, що українці як етнічна група "не мають існування", називаючи їх "штучно сформованою" нацією. Вони стверджують, що тих, хто не поділяє цю точку зору, "слід ліквідувати", а майбутнє України та українців повинно бути виключене.

публічні заклики до ліквідації українського народу;

Систематичні атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні установи, здійснюються з метою позбавлення людей електрики, тепла, води, зв'язку, медичних послуг та інших важливих умов для нормального існування.

переслідування та знищення осіб, які підтримують проукраїнську позицію, на територіях, що знаходяться під окупацією;

винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;

впровадження в навчальних установах на захоплених територіях системи освіти та виховання, що має на меті трансформацію ідентичності дітей;

депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;

Витіснення та знищення українських книг з бібліотек, розграбування музеїв і навмисне викрадення артефактів, що свідчать про давню спадщину українського народу.

Конвенція, що стосується запобігання геноциду та відповідальності за нього, була затверджена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.

Конвенція описує геноцид як дії, що вчиняються з метою повного або часткового знищення національної, етнічної, расової або релігійної групи.

Визначальні ознаки геноциду включають: убивство представників групи або заподіяння їм значних тілесних ушкоджень; навмисне формування умов життя, спрямованих на знищення цієї групи; перешкоджання дітонародженню та насильницька передача дітей між різними групами; відкриті заклики до вчинення подібних дій.

Влада Росії заперечує, що під час широкомасштабних бойових дій її збройні сили здійснюють навмисні атаки на цивільну інфраструктуру українських міст і сіл, що призводить до загибелі мирних жителів і знищення лікарень, шкіл, дитячих садків, а також об'єктів енергетичного і водопостачального забезпечення.