РФ може вдаватися до наступальних операцій для посилення тиску на Україну в контексті можливих мирних переговорів.
"Вони затягують переговори та намагаються втягнути США у нескінченні беззмістовні дискусії про фальшиві умови, щоби виграти час, а потім спробувати захопити ще більше земель", -- повідомив президент Володимир Зеленський про плани ворога. Більше земель, за даними української розвідки, -- це Сумська, Харківська та Запорізька області.
Західні аналітики повідомляють, що противник має намір активізувати військові дії вздовж тисячі кілометрів фронту. "На півночі війська Росії та Північної Кореї фактично позбавили Київ важливого аргументу в переговорах, повернувши під свій контроль більшу частину Курської області. Тим часом, на сході країни спостерігається загострення конфлікту у Донецькій та Запорізькій областях", – підкреслюють експерти.
Водночас в американському Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що новий наступ може бути частиною стратегії Москви для посилення тиску на Україну в контексті можливих мирних переговорів. За даними експертів, останнім часом російські війська активізували наступальні операції на Лиманському, Покровському та Оріхівському напрямках, а також безперервно атакують північ Сумської області. А ще просунулися на три кілометри від адміністративного кордону Донецької та Дніпропетровської областей на двох ділянках Покровського напрямку.
Аналітики зазначають, що Кремль може використовувати ці досягнення для посилення безладу та страху в інформаційній сфері. Проте існують припущення, що Росія не має достатніх оперативних резервів для проведення масштабних наступальних дій на Сумщину, Харківщину та Запоріжжя без перекидання військ, які вже залучені на інших фронтових ділянках. Якою ж мірою можна очікувати, що агресор спробує захопити ще три області?
Військовий експерт та ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман зазначає, що українська розвідка ще восени минулого року отримала інформацію про підготовку Росії до наступальних дій, які можуть тривати від шести до дев'яти місяців, тобто практично весь 2025 рік. На його думку, ці плани Москви навряд чи пов'язані з будь-якими мирними переговорами щодо завершення конфлікту. Проте він підкреслює, що розвиток подій на фронті безумовно вплине на хід переговорного процесу.
Згоден, що російські сили можуть розпочати наступальні дії саме в цих трьох напрямках, -- зазначає координатор групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко. -- Ми вже помічаємо підготовчі заходи. Наприклад, на Запорізькому фронті, біля Степового та Малих Щербаків, фіксуються дії на тактичному рівні з боку російських окупантів. Водночас у Курській та Білгородській областях вони накопичили ресурси, які наразі використовуються для проведення диверсійних операцій або операцій, спрямованих на стримування.
-- Насправді наступ уже відбувається і в Сумській, і в Запорізькій, і в Харківській областях. І його варто розцінювати як фактор політичного тиску Російської Федерації, -- зауважує військовий експерт Дмитро Снєгирьов. -- Москва дає Вашингтону і Києву сигнал: якщо ви не пристанете на наш ультиматум -- не виведете підрозділи Сил оборони України із Запорізької, Херсонської та Донецької областей, то ми масштабуватимемо театр бойових дій і військовим шляхом, а не дипломатичним вирішуватимемо питання цілковитого контролю над українськими територіями.
Які ознаки свідчать про те, що росіяни вже почали діяти?
Д. Снєгирьов:
У Запорізькій області спостерігається значна ескалація бойових дій, особливо в районах Малої Токмачки та П'ятихаток. Російські війська намагаються просунутися до Оріхова, прагнучи поліпшити свої тактичні позиції. Окрім військових дій, противник застосовує терористичні методи проти цивільного населення, завдаючи ударів по житлових районах Запоріжжя та інших населених пунктах регіону. На напрямку Запоріжжя російські сили перекинули підрозділи 7-ї повітряно-десантної дивізії, яка раніше брала участь у бойових діях на території Курської області.
Ситуація у Сумській області є аналогічною, оскільки там вже не просто функціонують окремі диверсійно-розвідувальні групи, а повноцінні окупаційні війська, які прагнуть збільшити свою територіальну присутність. Інтенсивні бойові дії тривають поблизу населеного пункту Басівка. Є також дані об'єктивного спостереження, що підтверджують наявність російських військових на контрольному пункті в'їзду-виїзду Суджа, розташованому на Курщині.
Протягом минулого тижня спостерігається значне зростання атак у районі Вовчанська на Харківщині, -- зазначає Дмитро Снєгирьов. -- Російські війська перекинули з Курської області підрозділи спецпризначення Росгвардії та намагаються здійснити наступ поблизу населеного пункту Дворіччя. Їхньою основною метою є вихід на Куп'янськ-Вузловий, який є важливим залізничним вузлом для Збройних сил України. Якщо окупанти зможуть захопити цей об'єкт, це суттєво покращить їхню логістику, дозволяючи безперешкодно переміщати військовий контингент і бронетехніку. На Вовчанському напрямку супротивник прагне прорвати лінію оборони ЗСУ та спробувати вийти на вогневе ураження житлових районів Харкова. Саме тому цей напрямок є стратегічно важливим як для нас, так і для ворога.
Додам, що інтенсифікація бойових дій відбувається не тільки у цих трьох областях, а й на інших ділянках фронту. Йдеться, зокрема, про Донецький напрямок -- там складна ситуація у Торецьку, поблизу Лиману, Краматорська й Покровська. Загалом же лінія бойового зіткнення за рахунок Сумської області вже збільшилася до 1400 кілометрів.
Чи зможуть росіяни забезпечити достатню кількість ресурсів для проведення наступальних дій на такій широкій ділянці фронту?
Д. Снєгирьов:
-- Так, у них загальний мобілізаційний резерв -- до 15 мільйонів осіб. Тож якщо наявного людського ресурсу бракуватиме -- так званого спецконтингенту, примусово мобілізованих з окупованих територій, контрактників, -- то Путін може оголосити часткову мобілізацію. Що ж до засобів ураження, артилерійських снарядів тощо, то Російська Федерація компенсуватиме їх нестачу завдяки постачанням з КНДР та Ірану.
Certainly! Here’s a unique version of your text: Certainly! Here’s a unique version of the text: ● Олександр Коваленко:
На мою думку, це не буде справжнім наступом, а скоріше імітацією активних дій. Сумніваюся, що такі наступальні операції принесуть будь-який значущий результат. Наприклад, якщо розглянути загрозу для Запоріжжя та можливість його окупації, варто зазначити, що противник не має достатніх сил для виконання подібних планів. Так само у нього недостатньо ресурсів для захоплення Сумщини чи Харківщини, не кажучи вже про обласні центри. Цей наступ, скоріше за все, стане спробою росіян розпочати торги: вони хочуть дати зрозуміти, що можуть дійти навіть до Києва, тому закликають зупинити їх. Але зупинити їх можна лише за умови, якщо будуть виконані їхні вимоги, тобто ультиматуми.
Certainly! Here’s a unique version of your text: ● О. Гетьман:
Для можливого наступу Росія може використовувати наявні ресурси та сили. В даний момент чисельність окупаційних військ складає близько 600 тисяч осіб. Противник не має додаткових людських резервів у Сибіру чи на Далекому Сході в обсязі 100 або 200 тисяч осіб, готових до участі у бойових діях. Росія здатна мобілізувати приблизно 30 тисяч новобранців щомісяця через рекрутинг, приховану мобілізацію, залучення іноземців, ув’язнених тощо. Це число дещо менше, ніж ті втрати, які ми зазнаємо щомісяця. Таким чином, щомісяця Росія втрачає на 3-5 тисяч людей більше, ніж може залучити. Це становить приблизно 1% від загальної кількості 600 тисяч, проте все ж таки є негативним показником.
Російські війська зазнають значних втрат у важкій техніці, яка значно перевищує їх можливості з поповнення запасів на фронті. Наприклад, протягом місяця вони можуть отримати від 50 до 70 нових танків, тоді як, згідно з даними Генерального штабу, ми щодня знищуємо близько трьох танків. Тому я впевнений, що ворог спробує продовжити свої наступальні дії, проте суттєвого просування йому не вдасться досягти.
В історії військових конфліктів не було жодного випадку, коли наступаючі сили не досягали б певних успіхів на фронті. Іноді це призводить до значних просувань, проривів ліній чи вражаючих перемог, а іноді – результат не такий вже й вражаючий. Коли ми аналізуємо рухи противника, важливо вимірювати не площі, а саме відстань, яку він здолав. Протягом 2024 року російські війська найбільше просунулися на Покровському напрямку, досягнувши 55 кілометрів. Чи можна вважати такими дії армії, яка за рік просунулась лише на 55 км та втратила майже пів мільйона людей, успішними? Сумніви залишаються. Тому я також не вірю в можливі успіхи агресора в його запланованій наступальній кампанії.
Але чи зможе Україна в поточній ситуації стримати агресію супротивника?
Certainly! Here’s a unique version of your text: Certainly! Here’s a unique version of the text: ● Олександр Коваленко:
Знаходячись у стані оборони, ми зможемо уповільнити наступ ворожих сил і стримати їхній просування. Наші позиції залишаться міцними. Що таке прорив оборонних ліній? Якщо розглядати це з військової точки зору, то це означає, що ворог просувається на глибину від 20 до 30 кілометрів і на ширину фронту не менше 20-30 кілометрів. Інакше кажучи, це може бути квадрат площею 20 на 20 або 30 на 30 кілометрів.
Наступні дії повинні бути надзвичайно швидкими, щоб захопити цю територію приблизно за два тижні. Це дозволить прорвати першу лінію оборони, так звану смугу забезпечення, яка має глибину близько 5 кілометрів. Друга лінія оборони розташована на відстані близько 15 кілометрів всередину. Якщо протягом тижня-два вдасться прорватися на глибину 20 кілометрів, це буде означати прорив обох ліній оборони. Ворог фактично потрапляє в тил. У таких умовах неможливо вести оборонні дії, залишається лише відступати, відступати і ще раз відступати.
Чи російська армія продемонструвала щось таке за 2024 рік, коли в них були зовсім інший потенціал, більше сил та засобів? Ні, не продемонструвала. Тому я не бачу для неї перспективи прориву нашої оборони.
Certainly! Here’s a unique version of your text: ● О. Гетьман:
Вважаю, що ми маємо можливість протистояти. Подивіться, наші Сили оборони наразі успішно зупиняють наступ російських військ. Нещодавно сталося більше 200 бойових зіткнень, проте жодного просування ворога не зафіксовано. За інформацією нашої розвідки та американського Інституту вивчення війни, російські війська можуть підтримувати таку високу інтенсивність бойових дій лише до кінця цього року. Якщо не буде досягнуто мирних угод, то в подальшому активність конфлікту може суттєво знизитися, можливо, в десять разів. Це означатиме повернення до ситуації, схожої на часи АТО та ООС.
Ми усвідомлюємо, що наразі Сполучені Штати не можуть бути вважатися надійним союзником. Проте ми можемо розраховувати на співпрацю з європейськими країнами та спільне виробництво зброї. Якщо ми отримаємо потужні озброєння, такі як крилаті ракети "Довгий Нептун", які здатні долати вісім тисяч кілометрів, нам не знадобляться дозволи США для ударів по позиціях ворога, що дозволить нам почуватися значно впевненіше на полі бою.
#Україна #Донецька область #Харківська область #Київ #Росія #Наступальні (військові) #Бойові дії #Покровський район #Вовчанськ #Курська область #Росіяни #Оріхів #Запоріжжя #Харків #Дніпропетровська область #Ворожий комбатант #Запорізька область #Мобілізація #Херсонська область #Суми Площа #Терор (політика) #Володимир Путін #Президент (державна посада) #Володимир Зеленський #Суми #Москва #Диверсія #Диверсійно-розвідувальна група #Московський Кремль #Гетьман #Війна на Донбасі #Військова розвідка #Лінія фронту #Вашингтон, округ Колумбія #Суджа #Покровське (смт) #Лінія оборони #Наступальна операція #Сили військового резерву #П'ятихатки, Дніпропетровська область #Куп'янськ-Вузловий (станція) #Степовий фронт
