Країна-агресорка Росія 24 травня намагалася двічі атакувати Україну балістичними ракетами типу "Орєшнік". Та на відміну від попередніх ракет, "Орєшник", яким окупанти поцілили по Білій Церкві, виявився відносно "свіжим" Принаймні електроніка у цій ракеті була відносно нова.
За результатами дослідження уламків "Орєшніка", що влучив по Білій Церкві, понад половину всіх датованих компонентів виготовили у 2023-2024 роках. Також виявили деталі 2025 року виробництва, стверджує уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Безперервний процес виробництва
Використання новітніх електронних технологій виділяє ракету, що завдала удару по Білої Церкві, в порівнянні з "Орєшниками", які були застосовані під час попередніх атак на Львівщині на початку січня 2026 року та на Дніпрі в листопаді 2024 року. Як зазначив експерт, усі виявлені елементи, знайдені в уламках, були виготовлені в період з 2023 по 2025 роки.
Причому - виключно російські та білоруські підприємства.
"Це вказує на те, що мова йде не про витрачання наявних резервів, а про активне виробництво ракет з використанням сучасної електронної компонентної бази", - підкреслив Владислав Власюк.
Передні удари
Зокрема, експерти, які мали можливість дослідити залишки ракети, якою Росія завдала удару по Львівщині в ніч на 9 січня 2026 року, встановили, що всі друковані плати та мікросхеми в процесорному блоці, що відповідає за управління польотом, були виготовлені в проміжку між 2014 і 2016 роками.
Маркування елементів ракети, яка завдала удару по Дніпру, свідчило про те, що вони були виготовлені на початку 2018 року і, імовірно, спочатку планувалися для інших програм.
Хто є виробником "Орешника"?
З одного боку, слова Власюка підкреслюють ефективність міжнародних санкцій щодо Росії. Варто нагадати, що раніше в залишках російських дронів і ракет неодноразово знаходили західну та китайську електроніку. Однак з іншого боку, той факт, що Росія все ще здатна виробляти такі ракети, свідчить про певні недоліки в системі санкцій.
І воно не дивно: лише близько 62% ідентифікованих виробників такої електроніки перебувають під міжнародними санкціями (93% компаній внесла до санкційних списків лише Україна).
Загалом під час дослідження експерти ідентифікували близько 470 електронних компонентів, виготовлених 25 підтвердженими підприємствами Росії та Білорусі. Ще чотири виробники фігурують у матеріалах, однак їхню участь остаточно підтвердити не вдалося.
Серед ключових виробників: підприємства "Микрон", "Ангстрем", "Кремний ЭЛ", "Оптрон", "Морион", "Светлана" та білоруський холдинг "Интеграл".
Завітай до «Орєшника» в травневі дні.
Нагадуємо, що в ніч на 24 травня, під час масштабної атаки, Росія використала не одну, а дві балістичні ракети середньої дальності "Орєшник". Спочатку окупанти влучили по власним позиціям у захопленому Донецьку, а лише потім змогли "достати" до Київської області другою ракетою.
Навіть у Київській області окупанти завдали удару своїм дорогоцінним "Орєшніком" по, можливо, найбільшій військовій загрозі для них - гаражному кооперативу.
Як повідомлялося на OBOZ.UA, ракетна система "Орешнік", яку Кремль рекламує як "високоточну та невразливу зброю", насправді стикається з серйозними технічними труднощами. Експерти Інституту вивчення війни зазначають, що через критичні недоліки в системі наведення ці ракети відхиляються від запланованого маршруту на десятки кілометрів. Внаслідок цього, замість враження військових цілей, агресори атакують цивільні об'єкти, такі як гаражні кооперативи.
#Україна #Китай #церква #кооператив #Білорусь #Дніпро #Росія #Львівська область #Київщина #Донецьк #Балістична ракета #Безпілотний бойовий літальний апарат #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Кремль (фортифікаційна споруда) #Електроніка #Ракета #«Росія-24» #Інтегральна схема #Оптоізолятор #Електронний компонент
