Опади позитивно вплинули на стартові умови для росту і розвитку ранніх зернових культур, а також на вегетаційний процес озимих.

05.04.2025 12:15 "Агро Перспектива" (м. Київ) -- Погода на початку квітня характеризувалася переважно похмурими днями з періодичними проясненнями та вологими умовами, супроводжувалася дощами. Ці опади сприяли поповненню запасів вологи в ґрунті, що позитивно вплинуло на стартові умови для росту і розвитку ранніх ярих зернових, зернобобових культур, а також активізації вегетації озимих рослин.

Для оцінки щільності заселення сільськогосподарських угідь шкідливими організмами, формування обґрунтованого прогнозу їхньої еволюції, а також визначення обсягів необхідних захисних заходів і потреби в засобах захисту рослин на 2025 рік, в регіонах здійснюються вибіркові весняні контрольні обстеження грунту на всіх полях сівозміни, в лісосмугах та на ділянках плодово-ягідних насаджень.

У Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Кіровоградській, Полтавській, Тернопільській та Херсонській областях личинки хлібної жужелиці, чисельність яких варіює від 0,5 до 2 особин на квадратний метр, завдали шкоди 1-4% рослин на 3-24% перевірених площ. У випадках, коли кількість личинок перевищує 3-4 екземпляри на квадратний метр, рекомендується проводити обробку дозволеними інсектицидами. Що стосується Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Полтавської, Сумської та Херсонської областей, то тут спостерігається активне живлення старших гусениць озимої совки, які в кількості 0,3-2, максимум 3 (у Дніпропетровській області) екз. на квадратний метр, пошкодили до 2% рослин. В інших регіонах триває переміщення шкідника в верхній шар ґрунту.

У Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській, Миколаївській, Одеській та Харківській областях зафіксовано вихід жуків піщаного мідляка з зимових укриттів і їх заселення на посіви озимих зернових. В крайових смугах спостерігається наявність від 0,1 до 1,2 особин на квадратний метр. Найбільші збитки ці комахи завдають на перших етапах розвитку рослин, коли пошкоджуються сходи. Їхня діяльність може призвести до повної загибелі рослин на початкових стадіях або ж до значного ослаблення, що, в свою чергу, викликає як прямі, так і непрямі втрати врожаю.

За прохолодної погоди звітного періоду злакові блішки, п'явиці, мухи (шведські, чорна пшенична), попелиці, цикадки мляво заселяють та пошкоджують посіви озимих зернових культур. У Київській області відмічено відродження личинок мухи опомізи, які заселили до 1% рослин озимини.

У звітний період спостерігалося активне переміщення перезимованих личинок ґрунтових шкідників, таких як дротяники, гусениці підгризаючих совок і личинки травневих хрущів, до поверхневих шарів ґрунту. Погодні умови зими 2024-2025 років не були сприятливими для їх загибелі.

Клопи, зокрема шкідлива черепашка, успішно пережили зиму. Через прохолодні умови в даний час вони залишаються в своїх місцях зимівлі. В окремих регіонах, таких як Дніпропетровська, Одеська та Херсонська області, спостерігається повільний вихід цих фітофагів на поверхню листя. Середня кількість імаго становить від 0,5 до 2 особин на квадратний метр. Статеве співвідношення складає 51% самиць та 49% самців. Вага самиць коливається від 110 до 112 мг, тоді як самці важать від 104 до 107 мг. Коли температура досягає 13°С на поверхні листя, клопи починають активізуватися, а при середньодобовій температурі повітря 16-17°С, протягом 3-4 днів відбудеться масовий переліта фітофага на посіви.

На 2-38% обстежених площ озимої пшениці, ячменю та жита виявлено ураження борошнистою росою та септоріозом, яке становить 1-6% рослин. Гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз, а також місцями бурою листковою іржею охоплено 0,6-3% рослин. У нижчих частинах рельєфу спостерігається ураження гельмінтоспоріозом та осередками фузаріозної кореневої гнилі, яке досягає 1-8%, максимум до 10% рослин.

Опади, ранкові тумани, волога та коливання температури повітря призвели до незначного зростання частки уражених територій і рослин різними хворобами.

На посівах озимого ріпаку по всій території зафіксовано присутність ріпакового листкоїда, стеблового капустяного та великого ріпакового прихованохоботників, які оселилися на 1-10% рослин. У крайових смугах полів Вінницької, Запорізької, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської та Чернігівської областей спостерігається наявність хрестоцвітих блішок у кількості 1-3 особини на квадратний метр. У господарствах Дніпропетровської, Полтавської та Чернігівської областей виявлено, що білокрилка заселяє 1-7% рослин ріпаку.

Переважно на минулорічних листках 1-5, в осередках Київської, Львівської, Миколаївської Полтавської, Рівненської областей 7-10% рослин культури відмічають ознаки пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, бактеріозу коренів Стан посівів поліпшують підживленням азотними добривами та розпушуванням міжрядь.

Рішення про обробку озимих зернових культур фунгіцидами слід ухвалювати після ретельного огляду кожного поля окремо. При виборі препаратів важливо враховувати їх захисні властивості та основні захворювання, що виявляються на рослинах.

У посівах озимого гороху обліковують жуків піщаного мідляка та живлення бульбочкових довгоносиків. У господарствах Київської області на 1-2% рослин виявляли ураження кореневими гнилями.

У південних та частково центральних регіонах в теплі сонячні дні багаторічні трави активно ростуть, а також їх заселяють та пошкоджують жуки бульбочкових довгоносиків і піщані мідляки, які завдають шкоди 1-5% рослин на незначному рівні.

На більшості ділянок з озимими зерновими культурами та ріпаком, а також на відновлювальних багаторічних травах спостерігається невелике збільшення чисельності звичайних та гуртових полівок, а також польових і інших мишей, з показниками від 1 до 3 житлових колоній на гектар. Заповненість гризунами багаторічних трав становить 28-52% території, з чисельністю 2-4 колонії, а в окремих районах Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей показники досягають 5-8 колоній на гектарі, в яких налічується від 4 до 10 активних нір. Значна частина гризунів зосереджена на незораних та неорних землях, звідки вони мігруватимуть у пошуках їжі до посівів сільськогосподарських культур.

При середньодобовій температурі +5ºС очікується збільшення чисельності мишоподібних гризунів внаслідок їхньої репродукції та міграції молодих особин. Щоб уникнути шкоди посівам озимих культур, важливо вжити заходів щодо контролю чисельності гризунів, зокрема шляхом використання рекомендованих родентицидів.

У садах спостерігається активізація шкідливих організмів: відновлюються популяції плодових попелиць, які прокидаються з зимових яєць, а також відбувається заселення дерев яблуневим квіткоїдом, бруньковим довгоносиком, букаркою та яблуневою листоблішкою. Однак волога погода не сприяє їхній активності. Часті дощі, які мали місце протягом звітного періоду, сприяли розвитку аскоспор парші та моніліозу, тому в господарствах здійснюються профілактичні обробки фунгіцидами.

Фахівці в сфері фітосанітарної безпеки регулярно здійснюють моніторинг поширення та розвитку шкідливих організмів на полях сільськогосподарських рослин. Вони також консультують аграріїв щодо оптимального часу та необхідності проведення захисних заходів, як зазначено у повідомленні Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.