Випічка як альтернатива фандрейзингу. У Брюсселі українські активісти організували процес випікання і продажу пасок за благодійні внески. Цю акцію реалізував волонтерський хаб "Воля". Яка кількість пасок була приготована та куди будуть направлені зібрані кошти? Дивіться наш матеріал.
Українка Ольга Статкевич з Дніпра дістає першу партію пасок на імпровізованій кухні волонтерського хабу в Брюсселі.
У нас вийшли справжні красуні!
У кухонному просторі відбувається кілька паралельних процесів. Поки одна партія пасок золотаво підрум'яняється в духовці, інша вже готується до випікання в спеціально облаштованому «інкубаторі» — теплому місці для підйому. А тим часом господиня займається приготуванням опари для наступної хвилі великоднього хліба. І так, безперервно, від ранку до вечора.
Ольга Статкевич, одна з засновниць волонтерського центру "Воля":
Вчора я приготувала сорок пасок, і це неабияк втомило. Сорок великих пасок — це справжнє випробування. Спочатку було важко, але з часом рука звикла до процесу. Сьогодні, спостерігаючи за приготуванням, помітила, що все проходить швидше, хоч паски вже менші.
Завдання полягає в приготуванні 200 пасок різних розмірів для подальшого продажу з метою збору коштів. Цю ідею Ольга придумала, коли виникла необхідність оплатити матеріали для виготовлення маскувальних сіток. За її словами, зараз дуже важко зібрати кошти. Спочатку жінка сумнівалася у своїй задумці, але врешті-решт вона виправдала себе. У цьому їй допомогла її добра репутація.
Ольга Статкевич, одна з засновниць волонтерського центру "Воля":
Знаєте, я задумалася, чи будуть купувати паски? Раніше, коли ми реалізували свої вироби в церкві, я пекла "Наполеони". А коли Данила запитували, хто ж буде пекти паски, він відповідав: тьотя Оля пекла. І тоді одразу почали надходити замовлення, адже всі пам'ятали про її "Наполеони".
Основна робота цього волонтерського хабу - виготовляти камуфляжний захист для воїнів Збройних сил України. Почали працювати гуртом з літа минулого року, зараз сюди приходить близько тридцяти волонтерів. Серед них іспанець Ґонсало. Якийсь час хлопець жив в Україні, тож розмовляє українською. Збирає кошти на дрони та возить їх в Україну. У хабі застаємо його за плетінням сітки.
Ґонсало Леон, волонтер:
У мене численні друзі, які нині беруть участь у бойових діях, а також багато тих, хто загинув на фронті. Моє глибоке почуття любові до України, немов до рідної матері, надихає мене працювати і діяти кожного дня.
Протягом однієї години роботи хабу волонтери відправили в Україну чотири тисячі квадратних метрів сітки. Частину з них виготовляють самостійно, а також закуповують вживані сітки з арсеналів НАТО, ремонтують їх і передають на передову. Військові висловлюють вдячність за такі сітки, як зазначає один із засновників хабу Тарас Мельник, адже вони не горять і мають високу якість. Крім того, є попит на звичайні основи для плетіння, оскільки військові використовують їх для ловлі дронів на оптоволоконних лініях, які не підлягають глушінню. За словами волонтера, одна з їхніх сіток вже допомогла зупинити три дрони.
Тарас Мельник, один із засновників волонтерського центру "Воля":
Як стверджують, там, де РЕБ не справляється, сітка виявляється ефективнішою. Тому що на волокнах РЕБ дрон просто не може бути виявлений. Але він легко потрапляє в сітку, що також надає певну допомогу. Сітки ловлять дрони і забезпечують захист. У нас був випадок, коли отримали відео, на якому наші бійці знаходяться за сіткою і чують супротивника, який обговорює своє місцезнаходження. В той час як ми не можемо їх побачити або почути, наші хлопці мають можливість їх виявити. Отже, сітки справді приносять значну користь.
У тиждень перед Великоднем волонтери цього хабу здійснили відправлення автомобіля, заповненого гуманітарною допомогою, до України. Крім того, сам транспортний засіб також буде передано одному з військових підрозділів. Його закупили кілька громадських організацій спільно з волонтерами, зібравши кошти під час спільних заходів.
Данило Дугін, один із співзасновників волонтерського центру "Воля":
Ми відправили дві маскувальні сітки на фронт. Одна з них призначена для цієї маскувальної машини. Крім того, ми завантажили гуманітарну допомогу для притулку в Миколаєві, а також "Промоут" доправить медичні матеріали. Все, що зможемо вмістити, відправиться до України.
Найбільші виклики перед волонтерами - брак фінансів, емоційне вигорання і нестача робочих рук. А так можна було б робити значно більше, кажуть активісти.
Тарас Мельник, один із засновників волонтерського центру "Воля":
Якось нелегко воно получається, тому що я вже казав: нас тут є приблизно 20 тисяч. Якби кожен здав по десятці - по 10 євро в місяць, це є пачка сигарет або дві кави, то ми б купували танки.
Данило Дугін, один із співзасновників волонтерського центру "Воля":
Я це намагаюсь сприймати не тільки як проблему, не перекладати вину на інших, а думати про те, як це виправити, тобто як можна заохотити людей приходити і як можна нових людей долучити. Тобто я не той, що просто сидить і думає, що всі такі погані, не волонтерять, і я тепер теж не буду волонтерити.
У рамках своєї великодньої ініціативи волонтери мають намір залучити приблизно тисячу євро, які будуть використані для придбання матеріалів для сіток та човна для підтримки на Херсонському напрямку.
#Україна #Медицина #гуманітарна допомога #українська мова #НАТО #хліб #Дніпро #Збройні сили України #Українці #Миколаїв #Машина. #Електронна війна #Волонтерство #Організація громади #Євро #Дрон #Танк #Випічка #Кава #Брюссель #Данило Галицький #Великдень #Смужки (хліб) #Воля (філософія) #Мельник Тарас Васильович #Іспанці #Торт.
