Сергій Попко поділився своїми думками про те, чому не слід нехтувати сигналами тривоги, які заходи вживаються щодо аварійних мостів у Києві, а також чи очікується цього року головна ялинка країни.
З настанням холодної пори Київ практично щоденно піддається повітряним атакам ворога. Але попри все - місто живе та функціонує в умовах повномасштабної війни.
Сергій Попко займає позицію голови Київської міської військової адміністрації вже більше двох років.
ТСН.ua звернувся до представника влади з питанням про те, як ведеться робота в умовах війни, чи готове місто протистояти ворожим ударам, чому важливо оперативно реагувати на сигнали повітряної тривоги, а також до яких заходів повинні бути готові жителі у випадку тривалих відключень електрики та опалення.
У жовтні минулого року відзначалася друга річниця вашого керівництва КМВА. Яке досягнення ви вважаєте найбільш значущим за цей час?
Оцінювати результати слід лише після завершення роботи. Ніякі твої зусилля не матимуть значення, якщо в результаті ти не досягнув поставленої мети. Щодня необхідно віддано та сумлінно виконувати свої обов'язки. Важливо вкладати всі сили у найголовніше — захист міста!
Це стосується збереження життя та здоров'я мешканців Києва та його гостей, а також безперебійного функціонування всієї інфраструктури цього багатолюдного мегаполісу, що забезпечує нормальне життя городян. Необхідно захистити місто від військових, техногенних та інших загроз, і це потрібно робити, незважаючи на майже щоденні атаки на столицю - дронами, крилатими та балістичними ракетами.
Нагадую, що протягом тисячі днів повномасштабної агресії російські війська випустили на столицю України більше 2500 ракет і безпілотників! Проте Київ не зупиняється, він продовжує жити та робити все можливе для нашої Перемоги.
- Київ увійшов у період опалювального сезону. Чи готове місто пройти його без відключень тепла та світла? Наскільки можлива ймовірність блекауту у Києві та за яких умов?
У Києві вже стартував опалювальний сезон. Майже всі медичні заклади, навчальні заклади, дитячі садки та інші установи соціальної сфери отримали підключення до системи теплопостачання. Єдиними винятками можуть бути об'єкти приватної власності або ті, що зазнали аварій і наразі перебувають у стадії термінового ремонту. Проте таких випадків небагато.
Нагадую, що з 24 лютого 2022 року противник докладав всіх зусиль для знищення важливих об'єктів інфраструктури столиці. Його метою було позбавити нас тепла, водопостачання та газу.
Минулого року внаслідок ракетних ударів та атак дронів було пошкоджено 63% енергетичних об'єктів міста. Але попри це ми пережили зиму. Тисячі спеціалістів працювали майже цілодобово, аби підготувати понівечену енергосистему до нинішнього опалювального сезону.
Росіяни продовжуватимуть тактику терору мирного населення. Якщо в столиці не буде уражень критичної інфраструктури, а це станеться в інших містах - ми маємо розуміти, що Київ це частина енергетичної структури. Тому в разі пошкоджень об'єктів критичної інфраструктури в Україні - енергетики змушені будуть запроваджувати графіки відключень в тому числі і в столиці, або збалансувати систему.
- Ще влітку експерти попереджали про можливі відключення електроенергії на 10-12 годин у холодну пору року. Чи є у влади сценарій дій, якщо це станеться за сильних морозів? Чи достатньо у міста пунктів обігріву, де зможуть знайти прихисток мешканці?
Київ і його жителі повинні бути максимально захищеними. Ми зобов'язані заздалегідь прогнозувати можливі загрози та ризики для столиці України, а також вживати превентивних заходів для уникнення критичних ситуацій. Останні масштабні ракетні атаки ще раз підтвердили, що противник не відмовився від свого наміру знищити цивільних громадян, тому існує реальна небезпека повторних повітряних ударів, особливо по важливих об'єктах інфраструктури.
Отже, в умовах надзвичайних ситуацій буде забезпечено цілодобове функціонування всіх "Пунктів Незламності". Постійно здійснюється робота з інформування мешканців Києва про їхнє функціонування та доступність під час погіршення погодних умов.
Нагадую, що кожен мешканець Києва має можливість знайти найближчий "Пункт Незламності" через застосунок "Дія". У ньому доступна інтерактивна мапа, де можна дізнатися адреси та умови функціонування кожного пункту, а також прокласти маршрут до нього. Цей сервіс працює навіть без інтернет-з'єднання - для цього просто потрібно заздалегідь завантажити карту потрібного регіону в "Дію". Тож не гайте часу, заходьте та завантажуйте мапу!
З 2022 року в Києві відкрито більше тисячі Пунктів Незламності. Ці місця стали своєрідними оазисами безпеки, стабільності та тепла, які працюватимуть цілодобово і безкоштовно, надаючи тимчасовий притулок у випадку надзвичайних ситуацій.
Останнім часом, коли оголошується повітряна тривога, мешканців міста почали інформувати про "зростаючу загрозу" з вимогою терміново знайти укриття. Яка мета таких дій, якщо через п’ять хвилин вже можна чути сигнал про скасування тривоги?
Додаток "Повітряна тривога", призначений для інформування українців про небезпеки, також надає попередження про підвищений ризик - зокрема, про наближення ворожих ракет чи безпілотників до місця перебування користувача.
Деякі громадяни України ігнорують поради під час оголошення повітряних тривог. Інформативні повідомлення можуть краще спонукати їх дотримуватися заходів безпеки. Сигнал "Відбій повітряної тривоги" подається лише після ретельного моніторингу повітряного простору на предмет можливих загроз для мешканців Києва.
- Яка різниця у відсотках у зміцненні повітряної оборони столиці в порівнянні з минулим роком? І наскільки ще потрібно укріпити цю систему, аби ворожі "Шахеди" не могли проникати в повітряний простір міста?
- Некоректно говорити про Сили і засоби протиповітряної оборони у відсотковому еквіваленті. Небо над столицею захищають різні системи протиповітряного захисту, які здатні збивати балістичні, гіперзвукові, крилаті ракети, дрони на різних відстанях і висотах. Це як системи розроблені ще за часів радянського союзу так і новітні системи західних зразків.
Протиповітряна оборона ніколи не може бути надмірною. Ми постійно звертаємось до наших західних союзників з проханням про надання додаткових систем ППО. Проте, незважаючи на те, наскільки потужною є протиповітряна оборона, вона не може гарантувати стовідсоткове знищення всіх ворожих цілей. У світі немає системи ППО, яка могла б забезпечити абсолютний захист повітряного простору. Тактика атак ворога постійно еволюціонує; вони намагаються прорвати нашу оборону комбінованими ударами. У відповідь на ці загрози ми адекватно реагуємо і постійно вдосконалюємо нашу систему протиповітряної оборони.
Хочу ще раз наголосити на важливості цього моменту: навіть найсучасніші зенітно-ракетні комплекси не можуть розпорошити ворожу ракету або дрон на атоми. Коли повітряна ціль знищена, залишаються лише уламки. Тому критично важливо, щоб усі жителі Києва під час повітряної тривоги перебували в укриттях. Ми зможемо відновити пошкоджене майно, але життя і здоров'я – це те, що потрібно берегти, дотримуючись усіх заходів безпеки.
В даний момент обговорюється нова небезпека - наявність винищувачів МіГ-31К у Білорусі, здатних здійснювати удари за допомогою "Кинджалів". Яку оцінку ви даєте ризикам для Києва з боку сусіда на півночі?
Ми постійно моніторимо можливі загрози для столиці, зокрема у випадку вильоту винищувача МіГ-31К, який є носієм гіперзвукової аеробалістичної ракети Х-47М2 "Кинджал" з аеродрому в Мачуліщах (Білорусь). Важливо реагувати на ці загрози адекватно, усвідомлюючи реальні ризики, без створення безпідставної паніки серед цивільного населення. На жаль, багато ЗМІ та журналістів не завжди усвідомлюють ці нюанси і, не до кінця розуміючи ситуацію, провокують страх у людей. Київ стикається з ракетними атаками з різних напрямків, а не лише зі сходу. Ракети маневрують і змінюють траєкторії, але наші Сили оборони готові дати гідну відсіч на всіх фронтах.
- Чи посилювало місто охорону та контроль за столичними мостами? Адже окрім загроз від повітряних ударів, мости Патона та Метро знаходяться у аварійному стані.
Мости в Києві виконують важливу стратегічну роль. Північний міст, що перетинає річку Дніпро, був зведений у 1976 році.
У 2024 році підприємством "Київавтошляхміст" частково виконано роботи з поточного ремонту мостового полотна споруди, зокрема ремонт залізобетонної плити проїзної частини, також влаштування нового гідроізоляційного шару та асфальтобетонного покриття. Завершення повного комплексу робіт з ремонту проїзної частини мосту заплановано у 2025 році (за наявності необхідно фінансування). Що дозволить зменшити деградацію несних конструкцій і забезпечить подальшу безпечну експлуатацію мосту в цілому.
Щодо мосту Метро. В кінці серпня стартували роботи з протидії аварійним ситуаціям, що є частиною реставраційних заходів мосту Метро. Ці роботи передбачають встановлення тимчасових металевих підтримок у прогонах мостової конструкції. Такий підхід дозволяє забезпечити безпечну експлуатацію мосту до початку основних реставраційних робіт, не вдаючись до його закриття.
На сьогоднішній день тривають підготовчі роботи до монтажу металевих елементів конструкцій підтримки, а також ведеться облаштування льодорізів для забезпечення нормального льодоходу. Крім того, розпочато процес віброзанурення паль у русло річки Дніпро для встановлення опорних конструкцій мосту. Наразі споруда функціонує в обмеженому режимі з точки зору вантажопідйомності. Проте, для підтримки транспортного сполучення між правим і лівим берегами Дніпра, під час виконання протиаварійних робіт, рух автомобілів та поїздів метрополітену залишається відкритим.
На Південному мосту тривають поточні експлуатаційні роботи, ремонт консольної частини тротуару з заміною перильної огорожі.
Мобілізація призвела до помітного дефіциту кадрів у багатьох сферах. Чи стикнувся Київ з труднощами, пов'язаними з нестачею робочої сили, і в яких галузях це виявляється найяскравіше?
В Україні триває війна, і Збройним Силам України необхідна всебічна підтримка, включаючи кадрове поповнення. Мобілізаційні заходи реалізуються по всій території держави, зокрема в Києві. Захист батьківщини є конституційним обов'язком кожного громадянина. Наразі всі підприємства, що входять до критичної інфраструктури та забезпечують життєдіяльність столиці, функціонують ефективно.
Чи має місто наміри цього року встановити головну ялинку держави на Софійській площі?
Згідно з планами, новорічна ялинка буде встановлена на Софійській площі до Дня Святого Миколая. Як і в минулі роки, її облаштування фінансуватиметься виключно за рахунок меценатів, без використання бюджетних коштів. Проте варто зазначити, що в столиці не відбудуться масові заходи, такі як ярмарки, фудкорти та розважальні атракціони.
Раніше ТСН.ua розповідав про страшний гул у небі над Києвом: що відбувається.
Также ознакомьтесь с:
Катування холодом у Києві: до чого тут мільйонні борги і коли зігріють тисячі студентів університету
Транспортні інновації в Києві: чи з'являться в столиці водневі тролейбуси?
Київське море досягло рекордно низького рівня води: еколог розповів про ймовірні причини та наслідки.
#міст #Білорусь #Ялинка #Швидкий транзит #Дніпро #Київ #Росія #Росіяни #Теплова енергія #Українці #Ракета. #Електрична енергія #Радянський Союз #Безпілотний літальний апарат #Мобілізація #Графіка #Інфраструктура #Терор (політика) #Балістична ракета #Атака #Сергій Попко #Енергетична галузь #Дрон #Протиповітряна оборона #Віддача #Проїжджа частина
