Упродовж останньої доби на Гуляйпільському напрямку сили оборони зупинили 30 ворожих атак. Це сталося в районах Солодкого, Гуляйполя, а також у напрямку Добропілля, Оленокостянтинівки, Зеленого та Варварівки.
Стратегічні наміри ворога на Запорізькому напрямку не включають в себе терміновий штурм обласного центру. Проте основним завданням супротивника є досягнення позицій, з яких можна буде обстрілювати житлові райони Запоріжжя з артилерії, що передбачає просування на 10-15 кілометрів.
Це дало б окупантам можливість повторити тактику випаленої землі. Шляхом системних обстрілів житлових кварталів Запоріжжя вони намагатимуться спровокувати внутрішні міграційні процеси. Водночас постає загроза фізичного знищення значної кількості цивільного населення.
Другий елемент цієї стратегії -- руйнування промислової інфраструктури Запоріжжя. Місто є одним із найбільших промислових центрів України: тут зосереджені металургійні підприємства, зокрема й підприємства українського ВПК.
Одночасно неможливо стверджувати, що у загарбників є достатні оперативні резерви в Запорізькому регіоні. Навпаки, варто зазначити, що найбільш підготовлені підрозділи 76-ї повітряно-десантної дивізії були переміщені з Запорізького напрямку до Покровського.
Це дає підстави припускати, що стратегічним напрямком для росіян залишається не Запорізька, а Донецька область.
Розглядаючи причини тактичних досягнень окупаційних сил на певних ділянках фронту, слід виділити кілька ключових факторів.
Перший -- складні погодні умови. Погодні умови, на жаль, суттєво впливають на інтенсивність застосування українською стороною FPV-дронів. Мовиться про тактику "кілл-зон" (kill-zone), яку Сили оборони України успішно реалізовували протягом останнього року. Слід відзначити успішність даної тактики. Понад 70% втрат в особовому складі у противника -- саме через атаки FPV-дронів. До того ж самі росіяни це визнають. Навіть на рівні Рогозіна звучали визнання, що Сили оборони України могли використовувати до 14 FPV-дронів по конкретному військовослужбовцю армії країни-окупанта.
На даний момент можливості реалізації цієї стратегії значно знижені. Цей аспект зіграв ключову роль у досягненні певних тактичних переваг ворога на Запорізькому напрямку. Суміш несприятливих погодних умов та складного рельєфу місцевості надала окупантам можливість непомітно переміщувати свої сили.
Другий чинник -- кадровий. Окупантам вдалося просунутися на Гуляйпільському напрямі після того, як Україна перекинула звідти війська для посилення Покровська та Мирнограда. Нестача особового складу на позиціях є об'єктивною реальністю, що призвело до некомплекту підрозділів і створило умови для проривів росіян одразу на кількох напрямках. Саме це зробило можливою тактику інфільтрації малих штурмових груп і певні локальні тактичні успіхи противника.
Те, що зараз відбувається, – це запеклі бої прямо в межах Гуляйполя. Фактично, місто стало повністю "сірою зоною".
Як зазначив речник Південних Сил оборони Владислав Волошин, у районі Гуляйполя російські війська намагаються атакувати позиції українських захисників з кількох напрямків — з півночі, півдня та заходу. Однак їм не вдається закріпитися в самому місті. У Гуляйполі тривають активні бої між мобільними штурмовими та розвідувально-пошуковими групами обох сторін. Противник проникає в місто невеликими підрозділами, але стикається з українськими штурмовиками, що заважає створенню стабільних контрольованих зон.
Визначена межа бойових дій відсутня, і супротивник не має чіткого уявлення про розташування своїх та наших сил. Це і є причиною суттєвого зменшення активності російської авіації в цьому районі — через неясність фронтової лінії.
Не здолавши Гуляйполе прямим наступом, російські військові почали використовувати тактику атак з флангів. Вони зосередили свої основні зусилля в зоні Зеленого та кількох інших населених пунктів, намагаючись захопити важливі позиції Сил оборони України.
Активізація саме на Гуляйпільському напрямку має не стільки військову, скільки політичну та інформаційну складову.
Читайте також: "Банзай-атаки" без результату: як Покровський напрямок став пасткою для російських окупантів
Не отримавши повного контролю над Покровськом, Мирноградом та Куп'янськом, противник сконцентрував свої основні зусилля в цьому напрямку. Гуляйполе є другим за розміром населеним пунктом на території Запорізької області, яка знаходиться під нашим контролем.
Їм необхідно зміцнити свою позицію в процесі переговорів – продемонструвати свої реальні успіхи, зокрема у Запорізькому регіоні. Це складова військово-політичного тиску, спрямованого не лише на Україну, а насамперед на Сполучені Штати.
Таким чином, країна-агресор концентрує свої зусилля на Запорізькій області, оскільки раніше російський лідер висловлював намір "заморозити" фронтову лінію в регіонах Запоріжжя та Херсона.
На цей момент ключовим курсом пересування російських військових є напрямок Оріхова.
Відстань між селищем Малокатеринівка та Запоріжжям складає близько 20 кілометрів, але не слід розглядати ці дані як остаточні.
Для ілюстрації: на Покровському напрямку російські війська протягом вже більше півтора року намагаються здолати дистанцію приблизно десяти кілометрів до адміністративної межі Дніпропетровської області, але без істотних досягнень і з величезними втратами. За масштабами ці втрати перевищують чисельність особового складу Ленінградського військового округу.
Варто зауважити, що ці 20 кілометрів можуть стати для росіян серйозним випробуванням. Погода рано чи пізно стабілізується, а оперативних резервів для повноцінного штурму Запоріжжя в них немає. Якщо вони дев'ять місяців штурмували Бахмут із населенням у 60 тисяч, то можна уявити, скільки ресурсів і часу потребував би штурм міста-мільйонника.
Ситуація на фронті поблизу Запоріжжя є досить непростою. Як зазначає військовий експерт Владислав Селезньов, в Генеральному штабі Збройних Сил України повністю усвідомлюють усі ризики, що виникають у зв'язку з активністю російських військ у цьому регіоні.
"У противника є певні успіхи, але вони не настільки масштабні та безапеляційні, як про це намагається розповідати російська пропаганда. Ми проводимо заходи контрбатарейної боротьби і артилерійські дуелі. Є можливість артилерійським вогнем підтримувати дії захисників, для цього є всі необхідні сили, засоби й ресурси. І є абсолютно чітке розуміння тих ризиків, які виникають з просуванням російської армії на сході Запорізької області. Це чітко розуміють в українському Генеральному штабі", -- заявив він.
Він не відкидає можливість, що на цю ділянку фронту можуть бути спрямовані додаткові війська та ресурси для стабілізації ситуації. Інакше, за словами Селезньова, захисники Оріхова можуть зіткнутися з реальним ризиком з лівого флангу.
На сьогодні головним завданням Збройних сил України є запобігання просуванню ворога на відстань, з якої він може завдати серйозних ударів по місту.
Навіть за несприятливих погодних умов українські війська зберігають контроль над ситуацією.
Як видно, незважаючи на складні кліматичні умови та обмеження у використанні тактики "стіни дронів", Українські сили оборони продовжують контролювати ситуацію і, коли є нагода, ефективно проводять контратаки.
Ексклюзивно для Еспресо
Про автора. Дмитро Снєгирьов, військовий експерт, співголова ГІ "Права Справа".
#Україна #Донецька область #українська мова #Покровськ #Збройні сили України #Покровський район #Куп'янськ #Росіяни #Оріхів #Запоріжжя #Дніпропетровська область #Імператорська російська армія #Артилерія #Ворожий комбатант #Запорізька область #Херсонська область #Інфраструктура #Металургія #Вогневе ураження #Бахмут #Військова тактика #Фланг #Покровське (смт) #Державна пропаганда в Російській Федерації #Добропілля #Мирний #Військовий резерв #Малокатеринівка #Передня лінія #Хуліайполе #Генеральний штаб #Хуляйпольський район #Атака (війна) #Ландшафт
