Постріл на вулиці Бажана
Приблизно о першій годині ночі, коли навколо лунав гул вибухів, Тарас Логгінов зауважив у чаті свого житлового комплексу повідомлення про те, що снаряд влучив у сусідню будівлю.
"Я миттєво одягнувся, схопив медичний рюкзак і вибіг назовні. Пожежники вже працювали над гасінням вогню. Там мені сказали, що ніхто не постраждав, тож, надавши першу психологічну підтримку людям, які вибігли з під'їзду в капцях і піжамах, і відправивши їх у безпечне місце, я залишився спостерігати за ситуацією," — згадує чоловік.
Вогнеборці швидко завершили свою роботу та почали складати інструменти. Тарас також направився додому. Але, не доходячи кілька кроків до свого під'їзду, знову почув гучний вибух неподалік і помітив вогняне світло за сусідньою будівлею.
Изображение: Государственная служба по чрезвычайным ситуациям (ДСНС) Ліквідація наслідків російського удару
"З дворів на Гмирі я помітив постраждалих рятувальників: двоє лежали поряд із пожежною машиною, а один — біля входу в укриття. Згодом прибула швидка допомога і забрала його, але не знаю, які травми він отримав," — ділиться чоловік.
Підбігши до першого постраждалого, він не виявив ознак небезпечної кровотечі. Хоча рятувальник отримав травму голови, він залишався при свідомості, реагував на запитання і, за необхідності, міг поворушити пальцями на руках і ногах.
Другий, який знаходився поруч, потребував термінової медичної допомоги.
"Він був важкий. Калюжа крові під ним, було видно полосне поранення живота. Але він теж був у свідомості, дихав. Я забинтував голову, наклав стерильну серветку на живіт. І я так зрозумів, що поранення було в сідницю. Але я не зміг його оглянути повністю, оскільки він не дозволив розрізати одяг", -- пригадує Тарас.
Зображення: Валентин Огіренко Тарас Логгінов (в червоній куртці на передньому плані) у притулку на Бажана в ніч з 8 на 9 січня.
На тому ж перехресті загинув медик Сергій Смоляк, а також його колеги, які прибули на місце події після першого вибуху, отримали поранення. У жінки з бригади "швидкої" виявили травму голови, а у іншого медика – осколкове поранення кінцівки. Про це розповідає Тарас, свідок трагічних подій.
Ще один пожежник отримав осколкове поранення обох ніг.
"Забинтували, приїхала ще бригада "швидкої", його завантажили на каталку і повезли в машину", -- пригадує чоловік.
Крім того, він зазначив, що надавав підтримку жінці, яка спускалася в підземне укриття і через слизьку поверхню впала, отримавши травму ноги.
Вадим Віліговчук, керівник підстанції екстреної медичної допомоги, у коментарі для "Суспільного" зазначив, що російський дрон здійснив напад на бригаду "швидкої", коли медики поспішали до укриття.
"Вони стояли на чергуванні біля місця прибуття. На щастя, ніхто не постраждав, коли раптом до них наблизився безпілотник. Вони кинулися до укриття, але не встигли втекти вчасно, і він їх наздогнав," – розповів Віліговчук.
Изображение: Государственная служба по чрезвычайным ситуациям (ДСНС) Загиблий медик Чому рятувальники можуть не надавати допомогу на місці
Випадки, коли працівники екстрених служб стають жертвами атак під час виконання своїх обов'язків, не є рідкісними. У червні минулого року в Солом'янському районі Києва загинули троє пожежників, які ліквідовували наслідки ворожого обстрілу. У вересні на Чернігівщині російські дрони вдарили по автомобілю рятувальників, які працювали на місці атаки, внаслідок чого загинув водій. У жовтні ще один рятувальник загинув під час повторного ракетного обстрілу в Дніпропетровській області. Того ж місяця в Харківській області внаслідок повторного удару загинув ще один пожежник.
Через дії російських військ бригади екстрених служб отримали вказівки відступити з епіцентру події у разі потенційної загрози повторного удару.
"Постійно в раціях служби з надзвичайних ситуацій лунала команда: 'Повторний обстріл балістикою, всьому персоналу в укриття'. Ці слова долинали з усіх напрямків", - згадує Тарас про момент надання допомоги.
Чоловік не став свідком того, як росіяни завдали другого удару. Він зазначає, що це нагадувало вибух у небі, оскільки вирви від прильоту були непомітними.
Представники екстрених служб не прагнуть обговорювати цю тему публічно. Проте, у неформальних бесідах вони визнають, що такі правила дійсно існують.
Водночас мешканцям в моменті може здаватися, що рятувальники нехтують тими, хто потребує допомогу. Як було, наприклад, у листопаді під час російського удару по житловому будинку в Тернополі. Тоді місцевий житель власноруч узявся рятувати людей.
"Якщо загине, чи буде травмований рятувальник -- це не просто загине і буде умовних два постраждалих. Це означатиме, що ніхто не надасть допомогу ні першому, ні другому. І здоровий глузд та інструкції кажуть, що життя рятувальника -- це пріоритет. Не тому що вони якісь золоті, а тому що якщо вони залишаться цілі, вони можуть надавати допомогу іншим", -- пояснює логіку дій Тарас.
Изображение: Государственная служба по чрезвычайным ситуациям (ДСНС)
І додає: "Але я розумію і цивільних, які потрапили у складну ситуацію -- вони в шоці, на паніці, на емоціях, не завжди можуть логічно мислити та оцінювати ситуацію і це психологічно дуже важко винести, коли хтось із близьких постраждав, а пожежники біжать в укриття".
Щодо поточної ситуації, чоловік розмірковує: якби повторний напад стався на п’ять хвилин пізніше, рятувальники вже могли б покинути це місце, оскільки якраз завершували упаковувати своє обладнання і готувалися вирушити до нової локації.
"Співробітники "швидкої" не мають права знаходитися в "червоній зоні" (території зі значним ризиком отримання поранення внаслідок бойових дій, -- LB.ua), вони залишаються на відстані від епіцентру і надають допомогу людям, які до них підійшли. Сьогодні ж була ситуація, коли вони "червона зона" наблизилася до них", -- пояснює Тарас.
Изображение: Государственная служба по чрезвычайным ситуациям (ДСНС) наслідки обстрілу Харкова
Щодо засобів захисту, каже, медпрацівники не всі мають бронежилети і каски. Проблему відсутнього достатнього захисту підтвердили нам і самі медики, тільки непублічно. Крім цього також серед проблемних моментів озвучують відсутність комунікації із іншими екстреними службами. А систему загалом називають "совковою" та неефективною.
Ми також зв'язалися з ДСНС Києва, щоб з'ясувати, в якому стані знаходяться постраждалі рятувальники, а також чи забезпечені вони належними засобами захисту. Проте наразі відповіді не отримали. Як тільки отримаємо інформацію, обов'язково повідомимо.
Висновки для цивільних
"Ліричний відступ. Дуже було приємно, коли до мене підійшло кілька чоловік з аптечками і сказали "Ми готові допомагати", -- пригадує момент після повторного удару Тарас.
Отже, першою рекомендацією для цивільних осіб є пройти навчання з надання першої допомоги.
Одноразова ініціатива на честь війни. Які проблеми існують у сфері навчання першій медичній допомозі в Україні?
Фото: Солом'янські котики Тренінг з домедичної допомоги, який проводять Солом'янські котики, помаранчеві турнікети
На другому місці — задовольнити свою цікавість.
"Тарас підкреслює, що часто потерпають ті, хто знімає на телефони, стоячи на місці."
Третій момент — старайтесь уникати метушні та не створювати перешкод тим, хто займається роботою. А що стосується першого пункту — засвоєння навичок надання першої медичної допомоги — це може суттєво допомогти в цій справі.
І на завершення, Тарас наголошує: "Не бійтеся і, якщо потрібно, сміливо надавайте першу допомогу тим, хто постраждав."
#лікар #Вибух #Харківська область #Київ #Росія #Бойові дії #Росіяни #Харків #Чернігівська область #Дніпропетровська область #Безпілотний літальний апарат #Державна служба України з надзвичайних ситуацій #Солом'янський район #Атака #Бригада #Балістика #Тернопіль #Травми у людей #Кров #LB.ua #Епіцентр #Кровотеча #Свідомість #Логічно #Пожежник #Рана #Куленепробивний жилет #Перша допомога
