Продовжуємо наш ефір розповіддю про матір, яка пережила втрату сина на фронті. Лілія Лях, мешканка селища Токмаківка, вже допомогла військовим на суму понад 5 мільйонів гривень. До початку повномасштабної війни вона мала успішний бізнес, який поступово трансформувала у благодійну діяльність.
Тепер основною метою Олени Мендалюк стало забезпечення військових необхідними речами: формою, бронежилетами, спорядженням, медичними засобами та транспортними засобами. Більше деталей вона надасть у своєму наступному виступі.
З початку повномасштабного вторгнення Лілія Лях надала військовим допомогу на суму понад 5 мільйонів гривень. Жителька Токмаківки, розташованої в прифронтовій зоні Дніпропетровщини, втратила старшого сина на фронті. До 2022 року пані Лілія займалася бізнесом, але поступово перейшла до благодійності. Тепер її головною метою є забезпечення військових необхідним: одягом, бронею, спорядженням, медичними засобами та автотранспортом. Детальніше розповідає Олена Мендалюк.
Лілія Лях - матір, яка виховує військовослужбовців:
Таке вкрай неприпустиме ставлення до волонтерів: "А ви ж волонтер". Вибачте, але я не тільки волонтер. Я - мама, і я не можу бути байдужою. Я усвідомила, що триває війна, і є багато дітей, схожих на мої, яким потрібна допомога та підтримка.
Лілія Лях просить не називати її волонтеркою, хоча з перших днів війни допомагає бійцям. Військову форму одягнули і її сини. Хлопці стали на захист у 22-му, коли молодшому Іванові виповнилося 18, а старшому Максиму - 22.
Лілія Лях - матір, яка виховує військовослужбовців:
Вони обоє сіли й сказали, 26 лютого, мамо, ми будемо воювати. Я всіма силами намагалася, кажу: ми будемо допомагати, я 26 лютого почала все це організовувати, не для того, щоб мене похвалили, що я така класна, я намагалася усіма силами, як мати зупинити їх. Їх не брав ніхто, бо вони студентами були. Вони втекли у правий сектор, там, де не було нічого. 4 травня вони вже були в Авдіївці на "нулі".
На передовій брати завжди підтримували один одного. Під час одного з зіткнень старший Максим врятував молодшого з них. Коли Івана приводили до тями, Максим, на жаль, став жертвою снайперської кулі в Бахмуті.
Лілія Лях - матір, яка виховує військовослужбовців:
О восьмій ранку Івана перевели з реанімації, а о дев'ятій надійшло повідомлення: саме тоді йому мали провести операцію. У смс було написано: "Фроста" більше немає. Уявіть собі, лікар зайшов і сказав: "Ти взяла себе в руки, не плачеш і не кричиш, бо ляжеш на операційний стіл з упевненістю".
Лілія знайшла в собі сили. Вона з новим натхненням почала активніше підтримувати свого сина та інших бійців.
Лілія Лях - матір, яка виховує військовослужбовців:
Мабуть, це Боженька поставив мене на таку місію - допомагати, щоб не зійти з розуму.
Жінка пригадує: на початку війни вона входила до числа тих, хто забезпечував хлопців одягом.
Лілія Лях - матір, яка виховує військовослужбовців:
Тоді найдоступніший бронежилет коштував 15 тисяч, але ми змогли їх знайти. У нас зібралася чудова команда підприємців, яка це організувала.
Пізніше з'явилися ліки та апаратура.
Лілія Лях - матір, яка виховує військовослужбовців:
Люди з Іспанії, Франції, Німеччини пакують, я навіть не знаю тих людей... Але я їм вдячна, завдяки їм ми маємо можливість допомагати.
Окрім того, жінка також передала десятки автомобілів бійцям, супроводжуючи їх дронами та іншими необхідними речами для військових.
На стінах волонтерського центру розвішені прапори, їх налічується понад 15. Основний з них - прапор Івана. У цьому відео можна побачити, як він, отримавши поранення, продовжує нести його в Бахмуті. Останній підпис на цьому стягу залишив полеглий Максим.
Захар - нема, це той, що розбився. "Ворон" - нема. "Фрост" - це Максимка мій, нема Цей прапор взагалі Ваня, це я Вам його привезла, щоб показати, він не дозволяє його сюди... Він вдома в нього над ліжком висить. І таких прапорів багато, що ти дивишся, а хлопців немає, і ти розумієш, наскільки вони цінні.
Поки триває боротьба, Лілія відчуває бажання бути корисною. Її опорою в цей час є чоловік і найближчі родичі.
Пакунки, оформлені в яскравий святковий папір, прибули з Німеччини. Друзі надіслали дітям Томаківки подарунки до Дня святого Миколая.
Лілія Лях - матір, яка виховує військовослужбовців:
Метою було забезпечити прихожан греко-католицької церкви, в той час як інші коробки призначені для харчування в лікарнях.
Жінка самостійно доставляє продукти, медикаменти та устаткування.
По дорозі ми відвідуємо цвинтар. Тут спочиває старший син. Жінка з гіркотою говорить, що час не загоює рану, і вона досі не може змиритися з тим, що Максима більше немає.
Лілія Лях - матір, яка виховує військовослужбовців:
Я не можу прийняти його відсутність, адже я відчуваю його присутність. Мої товариші також говорять, що відчувають його. Я чекаю на нього.
Лілія каже, що після смерті сина більше не відчуває страху. І в жодному разі не полишить своєї справи.
Лілія Лях - матір, яка виховує військовослужбовців:
#лікар #Авдіївка #Дніпропетровська область #Військовослужбовці #Німеччина #Бізнес #Українська гривня #Волонтерство #Одяг #Медикаментозне лікування #Іспанія #Історія #Франція #Бахмут #Броня #Снайпер. #Бронежилет #Святий Миколай (європейський фольклор) #Томаківка (річка) #Аксесуари #Благодійність (практика) #Українська Греко-Католицька Церква #Дружба #Розум #Папір
