Контрольна область: митниця. Тисячі випадків мимо каси - ТОП-10 справ про контрабанду та корупцію за участю митних службовців.

Арешт одного з обвинувачених у справі про корупцію в Державній міграційній службі Фото: сайт Служби безпеки України

На п’ятому році повномасштабної війни Державна митна служба (ДМС) продовжує бути одним із ключових джерел наповнення бюджету, але водночас виступає і "джерелом" постійних корупційних скандалів.

Зараз митниця проходить через великі зміни. Нещодавно був обраний новий голова служби. Процес відбору за участі міжнародних експертів поставив крапку в епосі "тимчасових виконувачів обов'язків".

В суспільстві триває активна дискусія щодо доцільності надання митникам правоохоронних функцій. Прихильники цієї ініціативи вважають, що це може суттєво посилити боротьбу з контрабандою. Натомість критики висловлюють побоювання, що нові повноваження, в поєднанні з існуючими корупційними практиками, можуть стати додатковим інструментом тиску на бізнес. Варто зазначити, що митниця вже чотири роки поспіль займає перше місце у рейтингу найбільш корумпованих державних структур. Згідно з дослідженням НАЗК, 31,5% підприємців, які мали справу з Державною митною службою, відзначили факти корупції, і цей показник залишається незмінним з 2022 року.

Наріжний камінь цієї дискусії: чи змогла влада за 2024-2026 роки забезпечити довіру до митників, як це обіцялося в Національній стратегії доходів, щоб наділити ДМС правоохоронними функціями. Очевидно, новому очільнику ДМС і колишньому детективу НАБУ Оресту Мандзію доведеться реформувати структуру зсередини - без цього "менеджерам" служби дуже небезпечно передавати повноваження досудового слідства у справах про контрабанду.

Ключовим аспектом цієї дискусії є питання: чи вдалося владі в період з 2024 по 2026 рік здобути довіру до митних органів, як це було обіцяно в Національній стратегії доходів, задля надання Державній митній службі правоохоронних функцій. Безсумнівно, новому керівнику ДМС, колишньому детективу НАБУ Оресту Мандзію, належить провести внутрішню реформу структури. Інакше "менеджери" служби можуть опинитися в небезпечній ситуації, якщо їм буде доручено здійснення досудового розслідування у справах контрабанди.

Для кращого сприйняття та усвідомлення масштабів проблеми в рамках серії публікацій спеціального проєкту "Зона контролю: Митниця", команда Mind зібрала з відкритих джерел десять найбільш знакових справ, пов'язаних з контрабандою та корупційними схемами за участі митників. Ці справи стали предметом процесуальних рішень у період з 2024 по 2026 роки та включають інформацію про певні суми (незаконне збагачення, збитки для держави тощо). Це справи, в рамках яких проводилися обшуки, затримання, оголошувалися підозри або які передавалися до суду (підсумкову таблицю можна знайти наприкінці статті).

І це лише мала частина загальної картини: за нашими підрахунками, в відкритих джерелах можна знайти десятки подібних випадків. Важливо зазначити, що основні розслідування стосовно контрабанди товарів через кордон, в яких фігурують митники, проводилися саме Національним антикорупційним бюро та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

Цей випадок не потрапив у рейтинг через брак оцінки загальної суми хабарів. Проте Mind вирішив опублікувати його як ілюстрацію того, що корупційні потоки в структурі Державної митної служби вже давно стали централізованими - вони фактично переміщуються від місць та звичайних митників до вищого ешелону "харчового ланцюга".

У липні 2024 року Служба безпеки України (СБУ) спільно з Офісом генерального прокурора виявили корупційну схему, керовану начальником Департаменту відомчої безпеки та контролю Держмитслужби, його заступником, а також заступником начальника Вінницької митниці. Вони систематично вимагали хабарі від керівників регіональних підрозділів. За щомісячну плату зловмисники обіцяли не звертати уваги на правопорушення, допущені працівниками, та не створювати штучні перешкоди в їхній діяльності.

Затримали фігурантів справи на гарячому - під час передачі їм хабаря. На фото з обшуків зафіксовано $2500. Загалом за рік роботи цієї схеми правоохоронці зафіксували щонайменше вісім епізодів щомісячних поборів. За кілька днів дійових осіб звільнили з ДМС. Як писало "Дзеркало тижня", влітку 2024-го директором Департаменту відомчої безпеки та контролю на сайті Держмитслужби значився колишній есбеушник Олександр Маруженко. Зараз ця інформація на сайті ДМС відсутня.

Одночасно джерела ZN.UA в митній системі зауважили, що розслідувальні заходи Служби безпеки майже не торкнулися звичайних митників, які фактично здійснюють ті "побори", що, за версією СБУ, згодом "інкасуються" внутрішньою службою безпеки. Це викликає підозри, що проведена операція може бути одним із проявів внутрішньої боротьби між силовими структурами за контроль над "інкасацією митниці", – зазначило тоді "Дзеркало тижня".

У липні 2025 року двом працівникам Волинської митниці оголосили про підозру в межах справи про збитки державі майже на 2,7 млн грн. У Офісі Генерального прокурора заявили, що посадовці безпідставно звільняли від митних платежів імпортні автівки.

У лютому 2026 року прокуратура порушила ще одну справу в Волині, відправивши її до суду. Головного інспектора митного поста "Ягодин" звинувачують у зловживанні службовими повноваженнями та фальсифікації документів. Слідство Національної поліції виявило, що під час митного оформлення автомобілів цей посадовець навмисно вносив неправдиві дані про види товарів, що ввозяться в Україну, внаслідок чого державі було завдано збитків, що перевищують 2,3 мільйона гривень.

У липні 2025 року в рамках великої спецоперації, спрямованої на викорінення злочинних схем у Державній митній службі, були затримані посадові особи митниці Чернівецької області. Згідно з інформацією слідства, ці особи брали участь у контрабандному вивезенні до країн Європейського Союзу понад 250 ящиків сигарет на загальну суму близько 11 мільйонів гривень.

Інцидент відбувся навесні 2025 року, коли через міжнародний автомобільний пункт пропуску "Порубне" було незаконно вивезено до Румунії 130 тисяч пачок цигарок. Цей вантаж було задекларовано під виглядом мінеральної вати. Румунські прикордонники виявили і затримали вантажівку з контрабандним товаром. Подальші розслідування детективів вказали на можливу причетність працівників Чернівецької митниці до цієї контрабандної схеми.

"В процесі досудового розслідування детективи виявили, що до незаконних дій, пов'язаних із контрабандою підакцизних товарів, можуть бути залучені співробітники Чернівецької митниці," - зазначає Zaxid.net.

За даними журналістів, в той же час правоохоронні органи провели обшуки у Юрія Герасимова, начальника митного поста "Порубне" та керівника Чернівецької митниці.

Герасимов із жовтня 2023-го виконував обов'язки начальника Чернівецької митниці. А в січні 2024 року він став керівником, без приставки "в. о.". Очолює Чернівецьку митницю й донині.

У квітні 2025 року Державне бюро розслідувань направило до суду обвинувальний акт щодо колишнього працівника Львівської митниці, звинуваченого в незаконному збагаченні на суму 12 мільйонів гривень. Згідно з матеріалами слідства, під час виконання обов'язків інспектора в одному з підрозділів боротьби з контрабандою та порушеннями митних норм, цей екс-посадовець набув земельні ділянки в Дніпропетровській та Львівській областях, а також придбав нерухомість, кілька автомобілів, човен і екскаватор. Все це майно він зареєстрував на своє ім'я та на імена своїх близьких родичів.

Цього ж митника ДБР затримувало за хабарництво ще у 2023 році. Він, за версією слідства, вимагав гроші за "пришвидшену" процедуру оформлення вантажів - як гуманітарну допомогу, без сплати обов'язкових митних платежів. У серпні 2023-го митник отримав $22 тис. - це 14% від вартості вантажу. Правоохоронці затримали його після одержання чергового хабаря - $16,3 тис. Ця справа також направлена до суду.

У липні 2025 року Державне бюро розслідувань направило до суду обвинувальний акт стосовно десяти співробітників Полтавської митниці та їхнього колишнього керівника. За інформацією слідства, ці посадові особи регулярно занижували вартість імпортованої кави. Внаслідок їхніх спільних злочинних дій лише з одним імпортером державний бюджет зазнав збитків майже на 17 мільйонів гривень.

Є ще одна захоплююча сума: для компенсації збитків на майно обвинувачених було накладено арешт, а вартість цього майна перевищує 55 мільйонів гривень.

Згідно з інформацією, що надійшла від місцевих новинних агентств, організатором цієї схеми виявився колишній начальник Полтавської області Микола Калініченко. Його "прибутки" не обмежувалися лише кавою. Як повідомляло видання "Слідство.Інфо", у 2019 році цей чиновник, який є тестем нардепа від "Слуги народу" Володимира Козака, був затриманий у Києві за отримання хабаря в розмірі $4000. Ці гроші були призначені за "допомогу" у розмитненні десяти контейнерів китайської сантехніки.

У травні 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подали до суду обвинувальний акт проти двох митників, які сприяли нелегальному ввезенню техніки Apple через міжнародний пункт пропуску "Ягодин" (Волинська митниця). Щоб уникнути повної сплати митних зборів, вони декларували товари як уживану сільгосптехніку. Працівники "Ягодина" нехтували фактичним вмістом вантажівок, фальсифікували акти огляду та вводили неправдиві дані в систему "Інспектор".

Підозру їм оголосили в липні 2024 року, довівши 8 епізодів їхньої злочинної діяльності із сумарними збитками у 53 млн грн.

В останні дні березня 2026 року Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили про підозру колишньому заступнику керівника Київської митниці у причетності до легалізації активів, отриманих злочинним шляхом.

Згідно з інформацією слідства, під час своєї роботи в Державній міграційній службі один із працівників незаконно накопичив значні кошти. Для їх легалізації він інвестував більше $2 мільйонів (на сьогодні це приблизно 87 мільйонів гривень) готівкою у готельний бізнес на курорті "Буковель". Хоча підозрюваний отримував прибуток від діяльності готелю, офіційно власником нерухомості значилася його родич, щоб уникнути уваги.

За даними Центру протидії корупції, йдеться про Сергія Тупальського -фігуранта розслідувань антикорупційних органів.

У листопаді 2019 року його було затримано в рамках розслідування справи "короля контрабанди" Вадима Альперіна. Відповідно до матеріалів слідства, протягом 2016-2017 років співробітники Київської та Одеської митниць регулярно здійснювали розмитнення товарів компаній, що мали зв’язки з Альперіним, за заниженими цінами.

Справа Альперіна наразі розглядається у Вищому антикорупційному суді (ВАКС). Раніше виникли спроби закрити цю справу через "правки Лозового", однак у березні 2024 року Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення, і процес розгляду триває.

У лютому 2025 року двох митників з Чернівців було притягнуто до суду за те, що вони "проігнорували" контрабанду на суму понад 100 мільйонів гривень. Згідно з інформацією прокуратури, інспектори оформляли три вантажівки, завантажені 3,6 мільйона пачок цигарок, як "порожні", нібито що проходять транзитом.

Через ці махінації держбюджет втратив 120 млн грн податків. Розслідування проводили слідчі ДБР.

У січні 2026 року ЗМІ повідомили про обшуки, проведені правоохоронними органами на митному посту "Луцьк" Волинської митниці. Цю інформацію згодом підтвердили й у Національному антикорупційному бюро. Під час розслідування в одному з офісів, які використовували працівники цього підрозділу, детективи виявили готівку в розмірі $850 тисяч (в еквіваленті близько 37 мільйонів гривень).

Кошти були вилучені, але в бюро утримуються від розкриття деталей справи, посилаючись на секретність досудового розслідування. На думку народного депутата Ярослава Железняка, ці кошти, які забрали детективи, є "чорною касою волинської митниці, призначеною для імпорту". Цю інформацію також підтвердив журналіст Євген Плінський, який зазначив, що НАБУ проводило обшуки у справі, пов'язаній з розмитненням понад 2000 автомобілів на підставі фальшивих сертифікатів EUR.1, що дозволило знизити мито з 10% до 1,8%. Внаслідок цього, бюджет, за попередніми оцінками, міг втратити більше 105 млн гривень у 2023-2024 роках. Як стверджує журналіст, цю схему організували керівники Волинської митниці.

З лютого 2025 року Волинську митницю очолив Дмитро Стасенко, син Ігоря Стасенка, який є керівником Департаменту документального забезпечення Офісу Президента. Перед цим, він протягом кількох місяців виконував обов'язки начальника митниці.

У вересні 2025 року НАБУ та САП направили в суд справу про масштабну корупційну схему на Чернівецькій митниці. Державі були завдані збитки у 290 млн грн.

Схему було виявлено та зупинено в квітні 2024 року. Згідно з інформацією слідства, злочинна структура складалася з трьох організованих груп, які функціонували на Чернівецькій митниці. У складі організації налічувалося 11 учасників, серед яких були колишній начальник митниці, екс-депутат Чернівецької обласної ради та двоє керівників митниці.

Схема діяла з 2017-2019 років: через пункт пропуску з Румунією "Вадул-Сірет" за підробленими документами ввозили товари з Туреччини (одяг, взуття, аксесуари) із заниженими або нульовими митними ставками (під виглядом тканини, ДСП, цегли) або взагалі оформлювали вантажівки як "порожні". Працівники митниці забезпечували безперешкодний пропуск фур поза чергою без проведення митного огляду. Трьом учасникам, які пішли на угоду зі слідством, уже призначили покарання (отримали по три роки умовно).

У 2017-2019 роках начальником митниці був Микола Салагор. Його називали співорганізатором махінації. У квітні 2024 року ВАКС відправив його під варту. На початку 2025 року Салагора відпустили під 9,3 млн грн застави, повідомляло "Суспільне".

У березні 2025 року Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура направили до суду обвинувачення проти 13 осіб, причетних до справи, у якій держава зазнала збитків у розмірі 475 мільйонів гривень. Цю корупційну схему вдалося викрити в листопаді 2023 року.

Зокрема, в період 2018-2019 років колишній правоохоронець спільно з працівниками Волинської митниці створив схему "сірого" імпорту через пропускний пункт "Ягодин". Дороге обладнання та брендовий одяг ввозилися під виглядом низькоцінних товарів. Митники сприяли цій схемі, пропускаючи вантажі без належних перевірок та підробляючи документи перевірки. Загалом підозри були висунуті 21 особі, з яких 8 учасників цієї схеми вже отримали судові вироки, оскільки погодилися на співпрацю зі слідством і визнали свою провину.