24-го серпня Україна відзначатиме тридцяту річницю Незалежності. Весь цей час держава зміцнювалася, оновлювалася та розвивалася. Змінювався і Маріуполь. Зокрема, його головні площі.
Покровська, Сінна, Вигін, Адміністративна. У різний час Грецька площа мала декілька назв та призначень. Крім того, й територію займала велику. Ще на початку 30-х років вона простягалася від першого корпусу Жаданівського металургійного інституту до техучилища на вулиці Митрополитській.
Так, у дореволюційний період, щороку на Покрову, тут влаштовували ярмарки, де торгували зерном та кормом для худоби. У будні ж на цих галявинах пасли коней, корів та овець. На майданчику поблизу лікарні змагалися у запеклих матчах футболісти. А у 1910-му відомий льотчик Адам Габер-Влинський вперше підняв у небо аероплан.
Під час Другої світової війни місто дуже сильно постраждало. Тому спершу відбудовували житлову інфраструктуру. І тільки у 1968 році розробили спеціальний план оновлення Покровської площі. За проєктом тут мали звести три будівлі.
«Це будинок міськради, готель, перший 14-типоверховий будинок у Маріуполі і концертний зал. Перший - був будинок міськради у 1970 році, почався і благоустрій території, потім почали будувати готель, який так їм і не став і в ньому розташувався науково-дослідний інститут по проєктуванню металургійних заводів», - розповідає співробітниця маріупольського краєзнавчого музею Тетяна Головко.
А ось концертну залу так і не побудували. Проте територію озеленили, з'явилися доріжки. А площу назвали на честь Леніна. У 1978 році назву змінили на Адміністративну.
Гаряче було навесні 2014-го. У квітні будинок виконкому захопили терористи. А у травні - ділянку підпалили. І тільки цього року тут розпочався ремонт.
«Плануємо його завершити в 22 році, ближче до нового року. Далі, напроти будівлі виконкому, ви знаєте є невелике місце, символічна труба, на тому місце буде встановлено 4-х метровий бронзовий монумент Георгія Побідоносця, який буде захищати наше місто», - поділився планами заступник міського голови Сергій Захаров.
А площу відновили ще в 2019-му. Допоміг грецький меценат Пантелеймон Бумбурас. Після чого вона отримала назву Грецька. Також в планах муніципалітету - ремонт будівлі Гіпромезу. Майбутній дизайн фасаду мають розробити до кінця року.
Ще одна сучасна площа - Свободи та Миру. До сімдесятих тут був пустир. Він займав територію від проспекту Будівельників до вулиці Леваневського.
Десь сіяли соняшник та кукурудзу, а десь - розросталися будяки та трава. Згодом жителям, що проживали поруч, виділили ділянки під городи. І деякий час тут рясніли грядки з картоплею, цибулею та іншими культурами. У радянські часи там з'явилася перша споруда - Будинок політпросвіти, де розташовувався університет марксизму. А потім поставили і пам'ятник Леніну.
Коли Україна стала Незалежною, у Будинку політпросвіти запрацювали товарна біржа й гуманітарний коледж. Нині це - один із корпусів Маріупольського державного університету. Торік площу оновили. І вона отримала свою сучасну назву.
Зараз площа Свободи та Миру - перша інтерактивна у Європі. Яка має власну філософію та сенс, говорить заступник міського голови Сергій Захаров. Символами та об'єктами площа розповідає історію Маріуполя. Починається з муралу дівчинки Мілани, яка під час Обстрілу мікрорайону "Східний" втратила маму. Далі - "Протистояння", як символ постійної боротьби. Потім - меморіал у вигляді тризуба з іменами захисників, які загинули за свободу міста.
А завершує площу - ще один мурал дівчини, яка випускає голуба з клітки, тим самим нагадує: свобода буде вічною.
#новини Маріуполя #маріупольські новини #День Незалежності 2021 #історія Маріуполя #площа Свободи
