17 годин затримки: як російські атаки впливають на розклад Укрзалізниці

Вечірня година в Одесі: вокзал переповнений людьми, які чекають на свої потяги, але колії залишаються порожніми. Пасажири заполонили всі можливі місця на станції під відкритим небом. На електронному табло лише кілька рейсів, і всі вони затримуються. О 21:15 мав вирушити міжнародний поїзд Одеса - Перемишль, але його не лише немає на пероні, а й жодної інформації про нього на табло. Немає навіть попередження про затримку. Диспетчер вокзалу, як і служба підтримки Укрзалізниці, не можуть надати жодних відомостей про місцезнаходження потяга, його орієнтовний час прибуття або ж можливість його відправлення. Залишається лише чекати.

На щастя, очікування не затягнулося. За тридцять хвилин потяг нарешті з'явився на третьому пероні одеського вокзалу, і натовп мандрівників миттєво ринув до вагонів, намагаючись не пропустити момент відправлення. Адже інформації про те, скільки часу потяг пробуде на пероні, також не було.

Улітку 2026 року Росія здійснювала регулярні напади на потяги, залізничні станції та інші об'єкти інфраструктури. Тому українцям, які подорожують залізницею, особливо в регіони, що розташовані поблизу фронту, слід бути готовими до можливих затримок рейсів та екстрених евакуацій в умовах повітряної загрози, навіть у нічний час та в полі.

Альтернативи безпеці немає — потяг зупиняють, щойно у його маршруті виникає загроза з повітря. Людям рекомендується відступити від вагонів не менше ніж на дві сотні метрів. У той час, коли на вулиці панувала тепла погода літа або початку осені, евакуація була незручною, але не такою вже й складною. Однак тепер питання подорожей по Україні стає все більш актуальним, особливо з огляду на зростаючу частоту атак.

УП проаналізувала дані про 363 поїзди за період з 21 серпня по 9 вересня та атаки на залізницю з 1 липня до 9 вересня.

Як Росія атакує потяги та інфраструктуру Укрзалізниці, які маршрути мають найбільші затримки та які дії слід вжити пасажирам під час евакуації - дізнайтеся в нашому новому форматі "УП. Коротко".

Як Росія здійснює напади на Укрзалізницю

З початку липня і до 9 вересня в Україні сталося не менше 14 атак на потяги - 4 в липні, 6 в серпні та 4 з початку осені, що лише розпочалася. Російські обстріли призвели до загибелі щонайменше чотирьох людей, а кілька інших отримали травми. Зокрема, 9 вересня у лікарні померли дві жінки, які постраждали внаслідок нападу на потяг Київ - Суми. Двоє пасажирів досі перебувають у критичному стані.

Повітряні удари несуть загрозу і для людей, які чекають поїзд на станції. Одна з таких жахливих трагедій сталася 5 серпня - ворожа ракета вдарила поруч із платформою станції "Квітнева" на Київщині. Загинули вісім людей, які чекали на останню електричку після роботи.

У небезпечній ситуації виявляються не лише пасажири, але й співробітники Укрзалізниці. Протягом останніх двох місяців, щонайменше 17 залізничників загинули, серед яких є троє провідників потягів.

Під час останньої такої атаки на поїзд Дніпро - Запоріжжя 8 вересня загинула провідниця, яка повернулася до вагону вже після оголошення евакуації. Перед тим трагедія сталася в ніч на 1 вересня - через удар балістикою по залізничному депо у Києві загинули шестеро працівників Укрзалізниці, ще один помер у лікарні згодом.

Не всі залізничні вокзали в Україні наразі оснащені укриттями. Проте Укрзалізниця запевняє, що активно працює над цією проблемою. На багатьох станціях вже встановлено початкові мобільні укриття, які надають можливість пасажирам і працівникам сховатися під час повітряної тривоги. Якщо ж потяг зупиняється в районі міст або сіл, де є укриття чи підземні переходи, людей просять направлятися туди.

Дещо складніша ситуація якраз із зупинкою потяга та евакуацією людей, коли атака ракет і дронів застає людей далеко від станцій. І незважаючи на погоду або час доби, пасажирів можуть висадити посеред поля. До речі, начальник пасажирського поїзда УЗ Олександр Пирожков розповідав, що провідник не може змусити людину вийти з поїзда, якщо та не хоче. Але варто памʼятати, що вагон вигорає вщент за 9 хвилин і залишатися в ньому, коли поруч літає дрон або ракета, досить ризиковано.

Які напрямки найчастіше стають мішенню для обстрілів?

Росія зазвичай націлює свої удари на залізничні маршрути в таких регіонах:

* Харьковский

Сумщина

* Дніпро,

* Запоріжжя,

* Миколаївщина,

* Одеситський.

Не дивно, що під обстріли попадають саме потяги, які їдуть у прифронтові або близькі до них регіони. Адже так Росія намагається знищити або принаймні призупинити логістичну систему України. Залізниця зараз є чи не найефективнішим транспортом для масового постачання військовим на фронт техніки, боєприпасів та пального. Якщо ж рух на ключових маршрутах зупиняється, навіть через пасажирський потяг, це може блокувати логістику і призводить до зриву або затримки військових постачань.

Проте, УЗ продовжує контролювати рух поїздів. Відповідаючи на запит УП, перевізник запевнив, що наразі жоден поїзд далекого сполучення не буде скасовано через обстріли. Вирішення питання про зупинку руху в окремих напрямках буде розглянуто тільки у випадку масових пошкоджень вагонів, залізничної інфраструктури або значного зростання загрози для безпеки пасажирів.

Правда, тепер подорожуючим краще наперед розраховувати, що час поїздки може збільшуватися на кілька годин, а графіки стабілізують протягом 1-2 днів після атаки.

Відповідь Укрзалізниці на запит УП: "Більшість поїздів курсують із затримками від однієї до дев'яти годин. У пікові дні, такі як 27-28 серпня, кількість затриманих рейсів одночасно зростала до 40-90 на добу, а час запізнення окремих потягів, наприклад, на сумському напрямку, досягав від 10 до 17 годин".

Затримки потягів Укрзалізниці в числах

Редакція УП провела детальний аналіз даних сервісу "УЗ Затримки", який приблизно кожні 15 хвилин оновлює інформацію з публічної сторінки Укрзалізниці про поїзди, які на момент перевірки потрапили до списку затримок. Дослідження охопило 20 днів — з 21 серпня по 9 вересня 2026 року, охоплюючи 363 потяги з 436 маршрутів. Протягом цього часу було зафіксовано 2 334 випадки затримки. Як зазначають представники Укрзалізниці, графіки руху зазнали найбільших змін за останні півроку через нові масовані обстріли енергетичних об'єктів та транспортної інфраструктури.

Слід зазначити, що сервіс реєструє лише ті поїзди, які на момент перевірки офіційно були визнані затриманими, тому деякі запізнення можуть залишитися поза увагою. Укрзалізниця не завжди надає пояснення причин затримок, і в більшості зафіксованих ситуацій поле "причина" залишається незаповненим.

Протягом останніх 20 днів найбільше затримок серед поїздів Укрзалізниці зафіксовано на напрямку Суми. Поїзд №779 Суми - Київ-Пасажирський запізнювався 19 разів із 20, фактично щодня, за винятком одного дня. На другому місці знаходиться поїзд №775 (також до Києва, але з більш тривалими затримками, які в середньому перевищують 6 годин), а також поїзди №121 Миколаїв - Київ і №5/6 Івано-Франківськ - Запоріжжя, у кожного з яких затримки спостерігалися 18 разів із 20. У підсумку, з 436 маршрутів, які ми моніторили, 400 хоча б один раз потрапили до списку затримок, що свідчить про те, що регулярні запізнення для Укрзалізниці стали звичайною справою.

Як демонструє статистика, у 65% зафіксованих випадків Укрзалізниця не вказує причину затримки взагалі. Серед випадків, де причина названа, найчастіше йдеться про вплив бойових дій - що є майже третиною (29,2%) усіх затримок. Технічні причини - 9,6%, значно рідше трапляються затримки на кордоні (2,4%) і затримки обігового поїзда (1,4%) - коли склад запізнюється через те, що той самий потяг ще не повернувся з попереднього рейсу. Більше того, іноді одна затримка може мати кілька причин одночасно.

Найбільша затримка зафіксована у потяга №775 Суми - Київ-Пасажирський 26 серпня, склавши 17 годин і 15 хвилин. Крім того, ще сім поїздів затрималися більше ніж на 15 годин, і майже всі ці випадки сталися в один і той же період — з 26 по 28 серпня та з 3 по 5 вересня, коли по всій Україні спостерігалися масові порушення внаслідок атак Росії на інфраструктуру. Це узгоджується з загальною ситуацією, оскільки два найкритичніші дні в аналізованому періоді припали саме на 27 і 28 серпня.

Що варто врахувати пасажирам у випадку затримки або евакуації потяга?

З початку 2026 року Укрзалізниця почала евакуацію пасажирів з поїздів під час повітряних тривог. Як пояснили представники компанії, у них є спеціальні моніторингові групи, які працюють цілодобово, відстежуючи безпекову ситуацію. Якщо експерти виявлять наближення ракет або дронів до потяга, вони ухвалюють рішення про зупинку, щоб безпечно вивести пасажирів і персонал. У випадку, коли немає інформації про безпосередню загрозу, поїзд продовжує свій шлях, але на зниженій швидкості, щоб у разі необхідності можна було швидко зупинитися.

Якщо потяг раптом зупиняється, провідник подає сигнал для евакуації і рекомендує пасажирам покинути вагон через найближчий вихід. Не забудьте взяти з собою теплий одяг, документи та телефон. Потім провідник організовує евакуацію, надаючи допомогу пасажирам з обмеженими можливостями, дітям та літнім людям. В Укрзалізниці зазначають, що всі пасажирські потяги обладнані спеціальними додатковими сходинками, які дозволяють людям зійти або зайти у вагон у місцях, де немає платформи. Крім того, у вагонах є ноші та спеціалізовані крісла для маломобільних пасажирів.

Пояснення Укрзалізниці: "Під час евакуації у прохолодну погоду або за потреби всім пасажирам дозволяється брати з собою ковдри, наявні у вагоні... Пасажирам необхідно негайно відійти від поїзда на безпечну відстань (бажано не менше 200 метрів) або знайти укриття, оскільки потяг може бути ціллю".

Наступним кроком експерти рекомендують людям шукати укриття в будь-якому заглибленні чи лісовій смузі, уникати скупчень людей, а в разі близьких вибухів - прийняти позу лежачи обличчям до землі, прикрити голову та тримати рот відкритим.

До вагонів безпечно повертатися лише після сигналу провідника. І можна не хвилюватися, що поїзд когось забуде, адже працівники УЗ перед відновленням руху перевіряють, чи всі пасажири є на своїх місцях. До речі, якщо у підсумку рейс затримується більше, ніж на 5 годин, то пасажирам пропонують безкоштовні перекуси.

Однак бувають і випадки, коли людям після евакуації пропонують пересісти в інший потяг або взагалі скористатися автобусами.

У разі, якщо затримка потягів завадила пасажирам потрапити на свій рейс, Укрзалізниця надає можливість повернення грошей за квитки.

Sure! Please provide the text you'd like me to make unique.

Ситуація з залізничними перевезеннями в Україні стає дедалі більш непередбачуваною. Чим ближче до зони бойових дій, тим вищий ризик запізнень. Зараз Укрзалізниця успішно відновлює рух на різних напрямках, проте кожна нова атака потребує значно більше часу для відновлення, ніж попередня, особливо з наближенням зимового сезону.

Для пасажирів це означає просту річ: плануючи поїздку Україною, треба закладати час не лише на дорогу, а й на можливі затримки, і мати з собою речі першої необхідності. Теплий одяг, документи і телефон з повербанком можуть здатися дрібницями, поки в який момент не доведеться виходити з вагону вночі посеред поля чи лісосмуги і ховатися від російського шахеда.

Тож поки Росія майже щодня атакує УЗ, залізничний графік в Україні поступово перетворюється на прогноз. Його можна скласти наперед, але вже не можна бути упевненим, що за кілька годин все залишиться таким самим. І це стосується не лише пасажирів, а й залізничників, яких кожна атака змушує заново вибудовувати маршрути, ремонтувати пошкоджене і вирішувати, як проїхати потягом там, де ще вчора все працювало за розкладом. І, як кажуть в самій Укрзалізниці, сподіватися на те, що "УЗ везе - і ти вивезеш!".