В експертних колах підкреслюють, що річка Дунай і західні прикордонні переходи здатні лише частково компенсувати втрати, пов’язані з закриттям чорноморських портів. Однак вони не можуть в повній мірі замінити їхні обсяги та витрати на перевезення.
За інформацією Каленкова, Україна зазвичай експортує приблизно 80% своїх металевих виробів та 50-60% залізорудної сировини. Для віддалених ринків, таких як Китай, сухопутні перевезення не можуть стати реальним конкурентом морському транспорту через суттєво вищі витрати.
У 2022 році вартість логістичних послуг для цієї галузі підскочила в 4-5 разів, а запуск морського коридору в 2023 році виявився одним із основних чинників, що сприяли відновленню виробничих процесів.
Подібна ситуація спостерігається і в аграрному секторі: за інформацією Хоменка, альтернативні шляхи через Дунай, Румунію, Польщу та інші держави не здатні повністю замінити Чорне море ані за обсягом перевезень, ані за витратами.
Доставка вантажів до альтернативних портів Чорного або Балтійського моря коштує додатково близько 50-90 євро на тонну. Це знижує конкурентоспроможність аграрного експорту та скорочує валютну виручку.
Хоменко також попередив, що якщо порти не будуть розблоковані до грудня-січня, під загрозою може опинитися весняна посівна кампанія 2027 року - через нестачу обігових коштів у аграріїв.
У галузях також спростовують оцінки, що альтернативні шляхи можуть прийняти до 75% вантажів, які раніше йшли морем. За словами Каленкова, реальна спроможність становить до 30% і лише за сприятливих умов - достатнього рівня води в Дунаї та злагодженої роботи з Румунією і Польщею.
Додатковою проблемою бізнес називає підвищення вантажних тарифів "Укрзалізниці". Хоменко вважає, що це рішення має бути тимчасово скасоване, оскільки залізниця вже втратила близько 75% вантажів, які раніше рухалися у напрямку портів, а дорожчі тарифи лише погіршують ліквідність підприємств.
Згідно з інформацією УКАБ, на маршруті Рені - Ізмаїл утворилася черга, що налічує майже 2 тисячі вагонів, при пропускній здатності близько 120-130 вагонів за день. Це призводить до затримки приблизно на 20 днів, що в свою чергу створює фінансові втрати для виробників товарів.
Серед запропонованих рішень аграрії та металургійники зазначають відновлення "солідарних коридорів", часткову компенсацію витрат на логістику, створення окремого механізму підтримки для "Укрзалізниці", щоб здешевити перевезення для постраждалих секторів, а також розвиток державного страхування від воєнних ризиків. За оцінками УКАБ, для компенсації витрат на логістику через європейських перевізників може знадобитися приблизно 1 мільярд євро.
Каленков наголошує, що підтримка експортоорієнтованих галузей має значення не лише для самих підприємств: одне робоче місце в ГМК генерує ще 7,5-8 робочих місць у суміжних секторах, а зупинка підприємств у Дніпропетровській та Запорізькій областях означатиме втрати валютної виручки, податків і зайнятості.
Представники обох галузей сходяться на тому, що ключове рішення - відновлення безпечної роботи чорноморських портів. Альтернативні маршрути можуть лише тимчасово зменшити втрати, але не замінити море для масового українського експорту.
#Україна #вода #Порт #Дніпропетровська область #Бізнес #Польща #Запорізька область #тонна #Логістика #Румунія #Євро #Чорне море #Китай (регіон) #Залізничний вагон #Експорт #Страхування #Ризик #Дунай #Балтійське море #Чому #Посада #Зробити #Ізмаїл #Залізниці України #Тут, Україна