Удар по складах — це удар по роздрібній торгівлі: які цінові зміни очікують українців.

Атаки Росії на склади та виробничі потужності спричиняють каскадні наслідки — підприємства втрачають свою продукцію та можливості, витрати на логістику зростають, торгові мережі переглядають свої постачальні ланцюги, а кінцеві споживачі, тобто покупці, можуть виявити, що деякі товари стали менш доступними.

Збройні сили Росії завдають ударів по цивільним об'єктам в Україні. Атаки на склади та логістичні центри спричиняють значні втрати для торговельних мереж, що вже відчувають на собі й споживачі. Однак у Міністерстві аграрної політики та продовольства запевняють, що в Україні наразі немає загального фізичного дефіциту основних продуктів харчування, і в найближчому майбутньому це не передбачається.

Проте обставини, пов'язані з інфраструктурою складів, все ще залишаються непростими.

РФ знищує складську інфраструктуру

За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, удари по продовольчих складах відбувалися протягом усього періоду повномасштабної війни. Після масштабної атаки 5 серпня їхня інтенсивність стала найвищою від початку вторгнення.

Як повідомляв Фокус, найбільше складської інфраструктури за площею було знищено на Київщині, де зосереджена значна частина потужностей для забезпечення столиці. Значних пошкоджень також зазнали склади у Дніпропетровській області.

У той же час Висоцький підкреслив, що один значний удар по великим складським комплексам може призвести до збитків для бізнесу в розмірі від 3 до 5 мільярдів гривень. Загальні втрати від подібних атак вже можуть досягати десятків мільярдів гривень.

Остаточні суми ще уточнюються, оскільки компанії продовжують фіксувати пошкодження та оцінювати втрати.

Окремо повідомлялося про знищення складів компанії "Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції" на Київщині. Внаслідок атаки були втрачені запаси готового насіння та багаторічні напрацювання щодо створення гібридів.

Які очікування щодо цін і асортименту в магазинах?

Згідно з думкою фахівців, знищення складу несе за собою не лише руйнування самої споруди. На таких об'єктах зберігаються великі обсяги продукції, які повинні бути доставлені до торгових точок. Внаслідок атак бізнесу доводиться переосмислювати свою логістику. Великі централізовані склади поступово замінюються на менші та більш розподілені об'єкти. Також спостерігається зростання прямих постачань від виробників до магазинів. Для споживачів це може означати, що в деяких випадках необхідного товару може не бути на полицях або його вибір буде обмеженим.

Цей ризик підкреслює заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Він зазначає, що важливо вирішити питання відповідальності за продукцію, що втрачається внаслідок воєнних загроз.

"Те, що ми спостерігаємо сьогодні, призведе до економічних втрат для виробників товарів. Чому так відбувається? Оскільки ризики, що виникають у роздрібній торгівлі, намагаються перекласти на плечі виробників, якщо говорити простіше," - підкреслює він.

Експерт зазначає, що раніше, згідно з умовами договору, після доставки товару на склад продукція автоматично ставала власністю торгової мережі. Наразі ж існує можливість перегляду таких угод: "Раніше була ситуація, коли, постачаючи товар на склад, ви передавали його рітейлу, і воно ставало їхньою власністю. Сьогодні ж виникає потреба переглянути ці умови і визначити, що постачальник продовжує нести відповідальність за свою продукцію".

За словами Марчука, у результаті може виникнути ситуація, коли весь ризик фактично покладається на одного учасника ланцюга.

"Таким чином, виходить, що одна сторона здійснює продаж, інша – отримує вигоду, а в разі виникнення проблем відповідальність лягає лише на тебе," – зазначає експерт.

Він вважає, що це може призвести до нових труднощів у стосунках між виробниками і роздрібними мережами.

Чи підвищаться ціни на продукти?

Однак, експерти наразі не надають чітких прогнозів про те, що знищення складів призведе до загального подорожчання всіх товарів. Тим не менш, такі атаки викликають додаткові витрати на всіх етапах постачання.

Бізнесу доводиться шукати нові склади, перебудовувати маршрути, перевозити продукцію на менші відстані або працювати за схемою прямих поставок. Особливо чутливими є товари, для яких потрібні спеціальні умови зберігання та транспортування.

Згідно з даними, представленими у професійних джерелах, витрати на логістику товарів, що потребують охолодження, можуть зрости на 35-50% внаслідок перебудови постачальних ланцюгів. Загалом, цей фактор може призвести до потенційного підвищення цін на продовольство до 2,5%.

Це не вказує на те, що ціни на всі товари зростуть рівно на цей відсоток. Остаточна вартість буде визначатися індивідуально для кожного продукту, з урахуванням його наявності, витрат на транспортування, ступеня ушкоджень, а також здатності виробника оперативно відновити поставки.

Магазини можуть отримувати товари меншими партіями

Перехід від масштабних централізованих складів до дистрибутивної системи повинен знизити ймовірність значних втрат запасів товарів через один непередбачений випадок. Проте, така схема є більш складною та витратною в плані організації.

Внаслідок цього торгові мережі мають можливість отримувати частину товарів у менших обсягах або безпосередньо від виробників.

Марчук підкреслює, що чітко визначені правила страхування можуть сприяти вирішенню проблеми відповідальності та знижувати ризики для підприємств. У цьому зв’язку важливо об’єднати зусилля для пошуку ефективного виходу з даної ситуації.

За його словами, бізнес уже певний час очікує на програму страхування воєнних ризиків Міністерства економіки.

"Програма страхування, ініційована Міністерством економіки, повинна охопити ці аспекти та надати бізнесу можливість зрозуміти, як можна вирішити ці питання," - зазначає Марчук, підкреслюючи важливість чіткого визначення умов, за яких страхові поліси зможуть ефективно функціонувати.

"Так ми б закрили питання з тим, хто ж несе кінцеву відповідальність", -- додає він.

І це має значення не лише для бізнесу. За словами Марчука, зрозумілий механізм відповідальності дозволив би пояснювати споживачам ситуації, коли певної продукції немає в магазинах.

"Громадяни отримали ясне пояснення стосовно того, коли певні продукти не з'являться на прилавках магазинів," - зазначає він.

Міністерство аграрної політики закликає роздрібних торговців та виробників спільно нести фінансові втрати.

Міністр Тарас Висоцький також виступає за спільний розподіл втрат між торговельними мережами та постачальниками.

За його словами, неправильно звалювати всю відповідальність за збитки лише на виробника чи тільки на продавця. Умови повинні визначатися індивідуально для кожної категорії продуктів і конкретної ситуації, враховуючи логістичні аспекти, маржинальність та стадію, на якій товар був втрачений. "Не може бути такого, щоб усі збитки покривалися на 100% за рахунок виробника, так само як неможливо, щоб це відбувалося виключно за рахунок продавця. Це питання повинно бути розподілено за логістичними етапами й обговорено, враховуючи також частку прибутковості, маржу та специфіку кожного виду товарів".

Мінагрополітики супроводжує переговори між торговельними мережами та постачальниками, щоб сторони могли визначати механізм розподілу втрат залежно від конкретної ситуації.

Довгостроковим рішенням у міністерстві вважають повноцінний запуск національної системи страхування воєнних ризиків, над якою працює Мінекономіки.

Відносини між постачальниками і торговими мережами можуть бути врегульовані через законопроєкт №6068-д, який спрямований на захист від недобросовісних практик у торгівлі. Цей документ вже успішно пройшов перше читання, і Міністерство аграрної політики підтримує його подальше обговорення.

В Україні не очікують нестачі продуктів.

Попри масштабні втрати складської інфраструктури, у Мінагрополітики не прогнозують загального дефіциту продовольства.

На сьогоднішній день основною проблемою є реорганізація логістичних процесів та можливість тимчасового дефіциту окремих товарів, а не загальна нестача продуктів харчування в країні.

Одночасно, обсяг втрат свідчить про те, що українським підприємствам необхідно функціонувати в умовах, які стають все більш витратними та складними.

Економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пензин звертає увагу ще на один наслідок війни: пошкодження підприємств і проблеми великих платників податків позначаються на державних доходах.

"Сьогодні слід прогнозувати зменшення податкових надходжень. Ми усвідомлюємо, що основні платники податків наразі зазнають труднощів," - зазначив він в ефірі Radio NV.

За словами Пендзина, така ситуація виникає в той час, коли країна стикається з нагальною потребою у фінансуванні оборонних заходів: "Нам бракує трильйона гривень для забезпечення безпеки та оборони".

На даний момент не піднімається питання про загрозу загального дефіциту продуктів харчування. Проте, українці можуть відчувати тимчасову відсутність певних товарів, зменшення асортименту та додатковий ціновий тиск у тих регіонах, де атаки серйозно ускладнюють процеси виробництва, зберігання або транспортування.

Нагадаємо, 3 вересня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Російська Федерація завдала удару по заводові американського бренду Coca-Cola, розташованому у Великій Димерці на Київщині.

У той же день в Борисполі виникла пожежа через атаку російських реактивних дронів. Згідно з інформацією, мішенню стали склади однієї з фармацевтично-косметичних компаній.