Не так давно Антимонопольний комітет України (АМКУ) ініціював "перевірку дотримання законодавства, що регулює захист економічної конкуренції", стосовно діяльності Державної податкової служби (ДПС).
У липні комітет отримав три заяви з проханням провести розслідування / дослідження - від народного депутата та двох телеком-асоціацій.
Тексти звернень можуть бути різними, але їхня суть залишається незмінною. У чому саме звинувачують заявники Державну податкову службу? Яка роль мобільних операторів у цій справі? Про яку змову йдеться?
Mind провів детальний аналіз численних заяв, вивчив їхній контекст та тепер пропонує огляд суті конфлікту, а також негативні наслідки так званих рішень, що стосуються держави.
З "ручного" скасування спрощеної системи оподаткування (ССО) - в обхід Податкового кодексу та вибірково для суб'єктів одного сегменту ринку, а саме інтернет-провайдерів. Mind докладно це описував тут.
Нагадаємо, що в травні 2024 року Державна податкова служба оприлюднила роз'яснення, що забороняє провайдерам користуватися єдиним податком. У цьому документі було зазначено перелік видів діяльності, які не можуть здійснюватися в рамках спрощеної системи оподаткування. Проте послуга доступу до інтернету не включена до цього списку.
Роз'яснення Національної комісії, яка відповідає за державне регулювання в сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштових послуг (НКЕК), не були враховані податківцями, незважаючи на численні звернення та пояснення від галузевих асоціацій.
Більше того, в ряді медіа розпочалася PR-кампанія, в якій провайдери звинувачуються у веденні бізнесу "в тіні" та ухиленні від сплати податків на суму 3 мільярди гривень.
Як писав Mind, один з основних аргументів проти того, щоб провайдери працювали на єдиному податку, полягав у тому, що деякі великі гравці ринку спеціально дроблять бізнес на ФОПи, які працюють під одним брендом де-факто материнської компанії. У такий спосіб компанія мінімізує сплату податків. Але боротися із цим явищем забороною мати спрощену систему оподаткування всім ФОПам - це як гільйотиною боротися з головним болем.
При цьому автори публікацій у ЗМІ не наводили ані статистики кримінальних справ і вироків суду за ухилення від сплати податків, ані пояснення, як розрахували несплату у 3 млрд грн.
Державна податкова служба не надала відповіді на депутатський запит щодо цього розрахунку, зазначивши, що "визначити можливий вплив переходу інтернет-провайдерів на загальну систему є складним завданням". Слід зазначити, що так звана детінізація діяльності інтернет-провайдерів наразі призводить до зменшення бюджетних надходжень (докладніше див. розділ "Які негативні наслідки?").
З 1 жовтня 2024 року Державна податкова служба розпочала масштабний процес анулювання свідоцтв платників єдиного податку для малих інтернет-провайдерів.
У минулому році на ринку виникли припущення, що атаки на невеликих провайдерів могли бути спровоковані мобільними операторами, які прагнуть значно знизити кількість конкурентів у сфері проводового інтернет-доступу. Проте, жодних офіційних підтверджень цієї теорії не було представлено.
І от нещодавно з'явилося часткове опосередковане підтвердження. За запитами до влади, телеком-асоціації отримали копії документів. Вони свідчать, що п'ять великих компаній - "Датагруп", "Воля-Кабель", "лайфселл", "Київстар" і "Vodafone Україна" - подали заяви до Офісу Президента. ОП передав їх Секретаріату Кабінету Міністрів. Згодом листи потрапили до Мінфіну.
У заявах йдеться про "детінізацію економіки, мімікрію великого бізнесу під малий і протистояння податковому ухилянству".
"Розв'язання зазначених проблем може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету країни більш ніж на 3 мільярди гривень", - йдеться у зверненні.
Див. нижче фотокопії документів. Джерела: Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК), народний депутат Олександр Федієнко.
Втім листи від великого бізнесу надійшли у вересні 2024 року, тоді як ДПС почала "бій із тінню" ще навесні того року.
Згідно з інформацією, отриманою з надійних джерел, перед офіційними заявами відбулася неформальна бесіда між одним із високопосадовців заявників і "торпедою" атаки. Доказами того, що деякі великі компанії стоять за ініціацією атаки, можуть слугувати їхні тривалі звинувачення малих провайдерів у "тіньовій" діяльності, а також те, що податківці навряд чи змогли б так обіграти норми відповідного законодавства без консультацій з фахівцями у сфері телекомунікацій. Це дозволило їм видати те "геніальне" роз'яснення у травні 2024 року (для цього потрібно дуже добре знати нюанси та зміни, щоб так вправно маніпулювати термінами), - зазначає один з інсайдерів ринку в розмові з Mind.
Відповідно до його міркувань, офіційні листи з "підтримкою" від великих компаній не з'явилися випадково наприкінці вересня - це сталося якраз перед масовим скасуванням свідоцтв платників єдиного податку для інтернет-провайдерів.
На початку липня до Антимонопольного звернувся нардеп, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв'язку, криптографічного захисту інформації Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко. Копія заяви є у розпорядженні Mind.
22 липня Асоціація власників прав та постачальників контенту (АППК) направила своє звернення.
30 липня до них доєдналася Інтернет Асоціація України (ІнАУ).
Заявники вважають, що дії податкових органів є незаконними. Відповідно до закону "Про захист економічної конкуренції", до антиконкурентних дій владних структур належать будь-які рішення, а також письмові або усні інструкції, які можуть призвести або вже призвели до обмеження, усунення чи спотворення конкуренції. Така діяльність є забороненою і може призвести до відповідальності.
Втім заявники прямо не звинувачують великі компанії у змові з ДПС задля придушення конкуренції.
"Без офіційного розслідування, такі заяви були б оціночними судженнями, з'ясувати факт змови має АМКУ", - пояснив Mind Олександр Федієнко.
Їх існує чимало. Mind виокремив ключові ідеї.
Роз'яснення ДПС і подальші її дії суперечать нормам Податкового кодексу (ПКУ). "...в останні 18 місяців у всіх областях України відбуваються події, аналіз яких дозволяє зробити висновок щодо цілеспрямованої монополізації ринку крупними операторами з використанням у цьому процесі діяльності ДПС, що полягає у виданні протиправних роз'яснень, вчинення дій щодо заборони застосовування ССО", - йдеться в заяві Олександра Федієнко.
До або після публікації роз'яснення податкової служби зміни до Податкового кодексу не вносились.
Державна податкова служба, порушуючи норми Податкового кодексу України, зайняла неправомірну позицію, відповідно до якої до заборонених видів діяльності на єдиному податку були включені не лише конкретні категорії діяльності в сфері електронних комунікацій, визначені в ПКУ, але й всі інші можливі види, які класифікуються поруч із забороненими, згідно з певними класами Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД), зокрема 61.10 - 61.90. Це зазначено в заяві ІнАУ.
У понад 300 вироках судів дії ДПС визнані незаконними. "Станом на 1 червня 2025 року зафіксовано щонайменше 317 судових справ, у яких інтернет-провайдери оскаржили рішення органів ДПС про анулювання реєстрації платника єдиного податку. За результатами розгляду всіх цих справ жодне судове рішення, яке набрало законної сили, не було прийняте на користь податкового органу", - йдеться в заяві АППК.
У більшості ситуацій:
Є зразковий вердикт Верховного Суду. Згідно із законом "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень.
У заяві АППК наводиться приклад, що ілюструє такий висновок. Мова йде про справу ТОВ "Теленавігатор" проти ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Дніпропетровський окружний адміністративний суд встановив, що діяльність компанії, яка надає послуги доступу до Інтернету, відповідає вимогам спрощеної системи оподаткування. При цьому листи Міністерства фінансів не можуть вважатися нормативно-правовими актами і не можуть слугувати підставою для анулювання реєстрації. У результаті рішення ГУ ДПС про виключення з реєстру платників єдиного податку було визнано незаконним і скасовано.
Але Третій апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції.
Втім за результатами касаційного перегляду Верховний Суд скасував апеляційне рішення та частково залишив у силі рішення суду першої інстанції.
Додатково Верховний Суд дійшов висновків:
"Верховний Суд ухвалив, що рішення у справі "Теленавігатор" є обов'язковими для виконання органами Державної податкової служби, тому їх необхідно враховувати при підготовці загальної податкової консультації," - зазначають в АППК.
Затримки та відмова Державної податкової служби у виконанні судових рішень. "Системна проблема неналежного виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій з боку податкових органів стала особливо тривожною в умовах війни, особливо у випадках, що стосуються діяльності інтернет-провайдерів на прифронтових територіях. Це проявляється у свідомому затягуванні судових процесів, повторному поданні формально невірних касаційних скарг та ігноруванні ухвал про забезпечення позову", - зазначає в своїй заяві АППК.
Подаю приклади. Один з них - випадок "Еліт Лайн Схід" з Краматорська. Головне управління Державної податкової служби в Донецькій області:
"Верховний Суд по цій справі вказав, що податкова зловживає процесуальними правами й діє всупереч принципу правової визначеності. Окремо наголосив, що воєнний стан не звільняє державні органи від обов'язку дотримуватись процесуальних строків, особливо якщо їхня діяльність (як у випадку податкової) не зупинялась", - пояснюють в АППК.
Там зазначають, що небажання ДПС підкорятися судовим рішенням створює додаткове навантаження на судову систему та самих підприємців, змушених витрачати ресурси на правничу допомогу.
"Згідно з нашими оцінками, на 1 червня 2025 року українські суди вже ухвалили рішення про виплату більше 300 тисяч гривень компенсацій підприємствам на юридичну допомогу та повернення судових витрат. І ця цифра продовжить зростати, адже кількість таких справ збільшується щотижня", - зазначили в Асоціації правовласників та постачальників контенту.
Вплив великого бізнесу на ДПС. "Починаючи з жовтня 2024 року ДПС розпочала масові перевірки зі скасування реєстрації платника єдиного податку. Аналіз офіційної переписки свідчить, що ця кампанія не була наслідком планового податкового контролю чи встановлених системних порушень, а мала відверто вибірковий і замовний характер", - вважають в АППК.
Та наводять зміст листів великих компаній, про які Mind розповідав вище.
"Звернення від не пов'язаних між собою юридичних осіб, ініційовані майже одночасно наприкінці вересня 2024 року, дивним чином пов'язані з початком масових камеральних перевірок інтернет-провайдерів у ці самі дати, за результатами яких близько 1400 суб'єктам господарювання анульовано реєстрацію платником єдиного податку за відсутності для того законних підстав. Вказане дає підстави припускати, що такі дії великих підприємств були узгодженими і спрямованими на усунення конкуренції та розподіл ринку", - йдеться в заяві АППК.
Переваги великих операторів і нерівні можливості. "Великі компанії продовжують вести діяльність без зміни системи оподаткування, використовуючи спеціальні режими (зокрема, "Дія.City") та податкові стимули, недоступні малому бізнесу. Вони мають ресурсні переваги (доступ до зовнішнього фінансування, ефект масштабу, можливість оптимізації податкових витрат), що додатково посилює нерівність умов конкуренції", - описують в АППК.
В організації вважають, що вибіркове використання фіскального тиску, відсутність загальних податкових консультацій і нормативного обґрунтування дій Державної податкової служби спричинили дискримінаційний підхід у регулюванні для певної категорії підприємств.
"За даними BRDO, наприкінці 2024 року ринок фіксованого інтернет-доступу демонструє падіння доходу на 30% - до 4,3 млрд грн порівняно з ІІІ кварталом 2024 року. Це найнижчий показник із кінця 2022 року. Падіння доходів відбулося після заборони спрощеної моделі оподаткування", - розповідають в АППК.
У заяві Олександра Федієнка зазначається, що для більшості малих підприємств перехід з "спрощеної системи" на загальну систему оподаткування робить ведення бізнесу практично неможливим, оскільки це вимагає додаткових витрат на утримання бухгалтерів та юристів.
У всіх поданих заявах міститься інформація, що була надана керівницею Департаменту юридичних осіб Державної податкової служби Євгенією Самсоненко.
До рішення ДПС на спрощеній системі було понад 5500 платників із КВЕД 61.10 і 61.90. Після заборони спрощеної системи:
Також до Антимонопольного комітету надійшли дані від телекомунікаційного регулятора.
В ІнАУ та АППК вважають, що наслідками неправомірних дій ДПС буде відсутність конкуренції на регіональних ринках, погіршення доступності послуг у сільській місцевості, монополізація ринку на користь кількох великих постачальників.
Ба більше, так звана детінізація поки що має зворотний ефект. За розрахунками телеком-експерта Володимира Кучерука, у І кварталі 2025 року держбюджет, навпаки, недоотримав 126 млн грн податків від інтернет-провайдерів. За весь рік може "піти в мінус" на 600 млн грн, замість обіцяних додаткових 3 млрд грн.
На момент публікації статті всім заявникам комітет повідомив про початок "здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції".
Джерело: АППК
Втім в ІнАУ сумніваються, що розслідування дійсно розпочато. Формулювання про "заходи контролю" не обов'язково означає старт дослідження чи розслідування.
"Питання термінології. За нашою інформацією, в АМКУ вивчають ситуацію, і за підсумками будуть ухвалювати рішення про доцільність дослідження. Втім заява Олександра Федієнко трохи зрушила ситуацію: до цього АМКУ просто переадресував наші заяви до телеком-регулятора", - розповіли нам в ІнАУ.
Mind продовжить стежити за перебігом подій.
#Донецька область #Суд #інтернет #Краматорськ #податок #Дніпропетровська область #Бізнес #Законодавство #Vodafone Україна #Державний бюджет України #Рішення суду #Державна податкова служба України #Сили спеціальних операцій (Україна) #Юридична особа #Верховний Суд (Україна) #Міністерство фінансів (Україна) #Інформація #Антимонопольний комітет України #Захист даних #Конкуренція (економіка) #Податковий кодекс України #Київстар #Інтернет Асоціація України #Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва в Україні #Інтернет-провайдер #Адміністративний суд (Україна) #Датагруп #Воля (компанія) #Суб'єкт господарювання
