ДСНС повідомляє: в Дніпропетровській області внаслідок атаки Росії загинула одна особа, ще четверо отримали травми.

У Дніпропетровській області внаслідок нічної атаки з боку Росії загинула одна особа, а ще чотири отримали поранення, інформує Державна служба України з надзвичайних ситуацій 6 лютого.

Під обстріл потрапили громади Васильківка, Маломихайлівка, Слов'янськ і Покровськ у Синельниківському районі. Вогнеборці оперативно ліквідували пожежі, що виникли внаслідок атак. Внаслідок цього, два приватні житлові будинки зазнали руйнувань, а ще шість отримали пошкодження. Крім того, постраждали шість двоповерхових багатоквартирних будинків, а також господарська будівля і гараж. За інформацією ДСНС, рятувальники змогли деблокувати двох людей, які опинилися під завалами.

Військові сили Росії постійно здійснюють напади на українські міста та цивільні об'єкти по всій території України, використовуючи різноманітні види озброєння, такі як ударні безпілотники, ракети, коректовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню.

Українські урядовці та міжнародні організації вважають ці напади військовими злочинами Росії, підкреслюючи їх умисний характер.

Атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні установи, здійснюються з метою позбавлення людей електрики, тепла, води, зв’язку, медичних послуг та інших критично необхідних умов для виживання. Це вважається ознакою геноцидальних дій. Протягом масштабної війни Росія вчиняє різноманітні злочини проти українських громадян, які, згідно з думкою юристів, дослідників геноцидів та правозахисників, можуть бути кваліфіковані як геноцид, зокрема:

оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу "не існує", що це "штучно створена" нація, і тих, хто так не вважає, "треба знищити", а України і українців не повинно існувати у майбутньому;

публічні заклики до винищення українського народу;

цілеспрямовані атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні заклади, з метою позбавлення людей електрики, тепла, води, зв'язку, медичної допомоги та інших важливих умов для існування;

переслідування та ліквідація осіб з проукраїнськими поглядами на захоплених територіях;

Знищення інтелектуальної еліти: викладачів, художників, осіб, які представляють українську культуру та передають її цінності наступним поколінням.

запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;

Вивезення дітей без супроводу батьків до Росії з метою зміни їхньої національної самосвідомості.

Вилучення та знищення українських книг із бібліотек, грабежі музеїв і систематичне викрадення артефактів, що свідчать про багатий історичний спадок українського народу.

У 1948 році Генеральна асамблея ООН прийняла Конвенцію, що має на меті запобігання геноциду та встановлення покарання за цей злочин.

Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.

Симптоми геноциду включають: вбивство представників групи або завдання їм тяжких тілесних ушкоджень; свідоме формування умов життя, що мають на меті знищення даної групи; перешкоджання народженню дітей та насильницьке переміщення дітей між групами; публічне підбурювання до виконання подібних злочинів.

Влада Росії відкидає звинувачення в тому, що її військові під час масштабного конфлікту здійснюють навмисні атаки на цивільні об'єкти в українських містах і селах, що призводить до загибелі мирних жителів і знищення лікарень, шкіл, дитячих садків, а також інфраструктури енергетики та водопостачання.