Основна небезпека полягає не в Покровську. Російські війська планують атаку на південь і приховуються під виглядом цивільних осіб.

"Зберегти Гуляйполе буде справою найближчих тижнів."

Останнім часом з'явилися новини про те, що російські війська змінюють свої тактичні підходи на Покровському та інших фронтах. Вони проникають у тилові позиції невеликими групами, використовують термоізолюючі пончо для приховування від безпілотників і змінюють своє вбрання на цивільне.

Чи свідчить це про виснаження штурмових підрозділів Росії, чи, можливо, є проявом нової, більш адаптивної стратегії супротивника? Як така тактика ускладнює діяльність українських сил оборони і які реальні загрози вона може принести? На ці питання, а також про те, чому ситуація на Олександрівському напрямку є сьогодні більш небезпечною, ніж на Покровському, "Телеграф" поспілкувався з Віктором Кевлюком, полковником у запасі Збройних сил України, який має 35-річний досвід військової служби, та експертом Центру оборонних стратегій.

-- Пане Вікторе, Покровський напрямок залишається найгарячішою точкою - там фіксується до 59 боїв на добу. Речники бригад повідомляють, що росіяни в Покровську воюють у цивільному одязі, використовують термоковдри проти тепловізорів, заїжджають у місто на мотоциклах. Чи може ця тактика дати ворогу результат, або це ознака втрати ними боєздатних штурмових підрозділів?

Давайте розглянемо, що наразі Покровський напрямок не є найгарячішою точкою. Найбільші виклики спостерігаються на Олександрівському напрямку, що знаходиться на південь. Покровський напрямок стабільно займає друге місце за напруженістю.

Однак, кількість зіткнень є неоднозначним показником для вимірювання інтенсивності бойових дій. Наприклад, на одному фронті може відбутися масивна танкова битва з залученням тисяч одиниць бронетехніки, тоді як на іншому – лише кілька дрібних перестрілок, в яких беруть участь по троє бійців з кожної сторони. Де ж насправді вища інтенсивність? Це питання залишається без відповіді.

Перевдягання російських військових у цивільний одяг - це спосіб дій, застосований ворогом, зокрема, на Куп'янському напрямку. Цей метод не дивує, оскільки ворог діє однаково підступно на будь-якій ділянці фронту. Важливо пам'ятати, що такі дії є прямим порушенням правил та звичаїв війни і підлягають переслідуванню в кримінальному суді.

Щодо термоізоляційних пончо, то мова йде не про традиційні ковдри, а про спеціальні накидки, які нагадують безрукавні плащі. Ці вироби призначені для захисту, зокрема, від термальних камер безпілотників.

Що це може означати? Противник використовує відносно новий підхід: він проникає в наші позиції невеликими групами — по одному, двоє, максимум п’ятеро бійців. Ці групи обходять наші бойові лінії, вивчаючи слабкі місця та розриви в обороні, накопичуючись у певних зонах нашого тилу. Після отримання сигналу з тилу вони намагаються атакувати насамперед підрозділи, які управляють безпілотниками, а також мінометні батареї, що діють у найближчих тактичних зонах.

Це зовсім не вказує на зниження боєздатності їхніх штурмових частин, а також не свідчить про те, що ворог "втратив дух" чи "склав зброю". Це їхній новий підхід у веденні бойових дій.

У такий спосіб вони намагаються уникати фронтальних штурмів, подібних до тих, що ми бачили в Бахмуті, Авдіївці та інших містах сходу України. Противник розуміє: якщо за кожне місто платити 30-50 тисячами лише вбитих, жодної армії не вистачить. Тому вони шукають способи уникнути таких втрат.

Якою мірою використання цивільного одягу як тактики впливає на діяльність українських підрозділів, зокрема в контексті визначення противника та прийняття рішень у реальному часі?

З цією метою ворог змінює свій вигляд, надягаючи цивільний одяг. Існують задокументовані випадки, коли жінок-військових переодягають у цивільне, використовуючи їх у ролі логістів для постачання боєприпасів, води та продуктів харчування безпосередньо на передову - до штурмових груп, які вже проникли в наш тил.

Противник переслідує дві мети. Перша - суто бойова: виконати поставлене завдання, досягнувши потрібної точки або забезпечивши логістично штурмові групи, що пробралися вперед. Друга - інформаційно-психологічна. Якщо сили оборони раптом відкриють вогонь, це створює інформаційний привід, мовляв, "Українські військові атакують цивільних".

Тобто ситуація для нас доволі програшна за будь-якого сценарію.

На Покровському напрямку за останню добу було ліквідовано 93 загарбники, з яких 60 не підлягають поверненню. Цю інформацію оприлюднив Генеральний штаб ЗСУ у звіті за 19 листопада. Чи є ця цифра значною чи незначною, враховуючи напруженість бойових дій?

-- Колись викладач теорії ймовірності в Національному університеті оборони казав мені: одна волосина на голові -- це відносно мало, але одна волосина в тарілці супу -- це вже відносно багато.

Іншими словами, все визначається тим, з чим здійснюється порівняння.

Сили противника, що знаходяться на території України, налічують приблизно 600 тисяч осіб. Чи є дев’яносто три загиблих значною кількістю? Це лише невеликий відсоток, що не перевищує статистичної похибки.

Однак, якщо наш взводний опорний пункт у певному населеному пункті знищив роту ворога, що намагалася атакувати, це не просто "значна подія". Це справжня катастрофа для командира батальйону противника, який проводить наступ в цьому секторі. Тому цифри без контексту нічого не означають — важливо, з чим їх зіставити.

Є цікаві відомості про погіршення ситуації в рядах російських військ та масове дезертирство у 39-й гвардійській бригаді. Чи може це свідчити про виснаження російських резервів у даному регіоні?

-- Це також залежить від низки обставин. По-перше, від контингенту, який надходить на поповнення бригади. Якщо це напівдикі люди з низькою мотивацією - це одна історія. Якщо ж це завзяті російські націоналісти, то вони навряд чи кудись тікатимуть, адже прийшли вбивати українців.

Другим важливим аспектом є загальний рівень моральності та морально-психологічного клімату в межах військової частини. У випадках, коли підрозділи, що займаються підтримкою дисципліни і моралі, ефективно виконують свої обов'язки, спостерігається зниження рівня дезертирства. Натомість, у ситуаціях, коли все залишено без належної уваги, особи відчувають більшу свободу і можуть ухвалювати рішення йти своїм шляхом.

Це не є показовим і не дозволяє робити загальні висновки про те, що противник виснажується або погано себе почуває.

Які у вас очікування на найближчі тижні? Чи зможемо ми зберегти контроль над Покровськом, і які основні труднощі можуть постати перед нашими військами на Донеччині?

Перш за все, я б уникав вживання слова "ми", оскільки Покровськ не є під нашим контролем. Це завдання виконують 7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ і підпорядковані йому підрозділи.

Ситуації можуть unfold за різними варіантами. На правому фланзі знаходиться Покровськ, лівий фланг представляє Мирноград, а між ними розташований український плацдарм.

У Покровську підрозділи оборони успішно очистили північні околиці міста від ворожих сил та активно заважають супротивнику перетнути залізничну лінію, що проходить через місто. Контроль над Покровськом на даний момент фактично розподілений між сторонами.

У деяких регіонах наші сили змогли відокремити штурмові групи ворога і поетапно їх знищують. В інших випадках українські підрозділи, які виконують оборонні функції, опиняються в оточенні. Тому важко визначити, в якому напрямку зараз нахиляються терези.

Якщо оборонні сили зможуть контролювати шляхи постачання для гарнізону Покровська, конфлікт може затягнутися на тривалий період.

Щодо Мирнограда - існує кілька можливих сценаріїв. Ворог активний на південних периметрах і намагається здійснити прорив до міста зі східного напрямку, але його дії ні в одному з цих напрямків не виглядають переконливо.

Якщо керівництво Сил оборони та командування 7-го корпусу швидкого реагування вирішать відступити з Мирнограда, наші підрозділи перемістяться в район Добропілля. Це істотно змінить баланс сил у цьому регіоні. Отримавши несподівану чисельну перевагу, Сили оборони зможуть розпочати контратаку, що може призвести до серйозних втрат для противника.

Отже, ми насправді замінимо втрачене Мирноград на укріплену територію Добропілля (зазначається район, а не окреме місто - прим. ред.).

Який шлях продовження оборонної операції вибере командувач українських сил у даному регіоні - ця інформація недоступна. Проте, я висловлюю свою думку: ми будемо триматися оборони якомога довше, щоб Україна могла зайняти більш сильну позицію на переговорах у будь-яких умовах і на будь-яких майданчиках. Це також надасть нашим дипломатам додаткові аргументи, спираючись на стійкість Збройних Сил в районі Покровська.

-- З огляду на тривалість боїв за Покровськ, як зараз виглядає оперативна цінність цього району для обох сторін? Чи змінилися стратегічні цілі РФ у сторону Олександрівського напрямку?

На Покровськ просувається військове формування "Центр", а в напрямку Олександрівки, зокрема в районі Гуляйполя, діє угруповання "Восток". Це окремі підрозділи, кожен з яких виконує свої специфічні завдання. Вони взаємодіють лише в межах спільних операційних зон, але їхня залежність один від одного є мінімальною.

Що стосується оперативної цінності Покровська: його втрата була б образливою та неприємною, але не смертельною. Для Сил оборони це не означає ані краху всієї оборони в Донецькій області, ані тим більше стратегічної поразки.

Для супротивника це, перш за все, яскрава інформаційна нагода — шанс заявити про "звільнення" чергового населеного пункту на Донбасі. Проте, насправді, вони не здобувають жодних стратегічних переваг. Сили оборони вже давно адаптували свої логістичні комунікації, і забезпечення міста та плацдарму Покровськ-Мирноград здійснюється за новими маршрутами. Тому не варто говорити про якісь значні оперативні втрати.

Однак, із наближенням ворога до адміністративного кордону Дніпропетровської та Запорізької областей, оборонні позиції Збройних сил України на більш віддалених рубежах стають дедалі складнішими для утримання.

Які справжні наміри Росії щодо розширення фронту в Олександрівському напрямку? Яке значення мають ці події для загальної ситуації?

-- Вони там не розширюють фронт. Лінія фронту на цьому напрямку склалася ще у лютому 2022 року. Зараз противник має оперативний успіх, просуваючись уздовж шосе Донецьк-Запоріжжя в напрямку населеного пункту Покровське.

Для Сил оборони Покровське виступає як ключовий логістичний вузол, забезпечуючи постачання гарнізону, що захищає територію Гуляйполя. У разі, якщо противник наблизиться до Покровського і перерве сполучення на шосе Покровське-Гуляйполе, що може статися протягом найближчих тижнів, Сили оборони змушені будуть залишити Гуляйполе.

Таким чином, противник матиме можливість сформувати умови для подальшого наступу на Запоріжжя в найближчі місяці. Це і є основна загроза всіх його нинішніх тактичних успіхів. На жаль, Сили оборони не здатні повністю зупинити просування супротивника в Олександрівському напрямку.

Щоденно ми спостерігаємо на карті DeepState, як ворог активно проводить рейди, зокрема, на Новопавлівку. Сили оборони змушені реагувати на ці загрози. Противник продовжує просуватися в бік Гуляйполя, використовуючи авіацію та завдаючи численні потужні ракетно-бомбові удари по нашим позиціям.

У ряді населених пунктів усі оборонні споруди зазнали катастрофічних руйнувань, і українські підрозділи змушені відступати, оскільки немає можливості для ефективної оборони. Внаслідок цього ситуація на Олександрівському напрямку виглядає значно тривожнішою, адже вона створює можливість противнику наблизитися до останнього рубежу оборони Сил оборони, що проходить вздовж річки Гайчур.