В ніч з 2 на 3 лютого російські війська здійснили напад на енергетичну інфраструктуру України. Українська влада повідомляє, що під удар потрапили як генераційні, так і розподільчі об'єкти електроенергії.
"Цей удар був спеціально націлений на енергетичну інфраструктуру України, а також відзначився рекордною кількістю балістичних ракет. Російські військові використали американську пропозицію про короткочасну паузу не для сприяння дипломатичним зусиллям, а щоб накопичити ракети та дочекатися найхолодніших днів зими, коли на значній частині української території температура опускається до -20 градусів за Цельсієм і нижче", - написав у соціальних мережах президент України Володимир Зеленський за підсумками селекторної наради, присвяченої наслідкам російського удару в енергетичному секторі.
Згідно з інформацією, наданою українським президентом, Росія вистрілила 32 балістичні ракети, а також 11 ракет різних типів, що рухаються до цілі за балістичною траєкторією, 28 крилатих ракет і 450 безпілотників-ударників.
Це був найзначніший удар Росії по українській енергетичній інфраструктурі з початку року, згідно з інформацією, наданою енергетичною компанією ДТЕК. "Атаки були спрямовані на теплоелектроцентралі та теплоелектростанції, які забезпечували обігрів у Києві, Харкові та Дніпрі. Крім того, ракетними й безпілотними ударами було пошкоджено об'єкт ДТЕК в Одеській області. Внаслідок цього тисячі людей залишилися без електропостачання," - зазначили в енергетичній компанії. Вони підкреслили, що енергетична система функціонує з серйозними обмеженнями.
У Харкові атакована одна з ключових ТЕЦ. Вона отримала критичні пошкодження внаслідок російського удару, її відновлення наразі неможливе, повідомив депутат Харківської міськради Богдан Ткачук в етері "КИЇВ24". Міський голова Харкова Ігор Терехов, у свою чергу, повідомив, що російським обстрілом, окрім ТЕЦ, пошкоджені важливі електропідстанції, і це класифіковано як надзвичайну ситуацію техногенного характеру місцевого рівня. За його словами, у Харкові без тепла залишаються 853 житлові будинки, у яких живуть 105 тисяч людей.
У Києві більше 1100 житлових будинків у лівобережній частині залишилися без опалення внаслідок нічної атаки, про що повідомив мер столиці Віталій Кличко. За його інформацією, без тепла опинилися мешканці Дарницького та Дніпровського районів. "Інфраструктурний об'єкт, що забезпечує подачу тепла до цих будинків, вночі зазнав значних пошкоджень. Наразі спеціалісти працюють над оцінкою ступеня ушкоджень та можливостями його відновлення," - зазначив Кличко у своєму Telegram-каналі.
Ознайомтеся також: Київ під натиском холоду та ракетних атак з боку Росії: битва за виживання.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко констатує, що кожен новий удар суттєво знижує надійність української енергосистеми, запас міцності якої не є безмежним. Він наголошує, що Україна опинилася в ситуації, де єдиним варіантом є постійний ремонт та посилення пасивного захисту.
Для відновлення енергосистеми, окрім захисту з боку ППО, критично важливим є постачання специфічного обладнання, яке неможливо виготовити швидко. "Нам потрібні трансформатори, причому не лише великої потужності, а й мобільні варіанти, які дозволяють оперативно заживлювати окремі райони. Також є гостра необхідність у потужних генераторах для підтримки критичної інфраструктури під час тривалих відновлювальних робіт", - пояснив Омельченко в коментарі DW.
На його погляд, міжнародна спільнота недостатньо активно реагує на ці виклики. Омельченко впевнений, що атаки на теплові електростанції під час морозів є справжнім "холодомором" і відкритим зазіханням на право людей на життя, що вимагає введення більш жорстких санкцій і збільшення постачання зброї. "Росія демонструє свою силу напередодні нових раундів міжнародних переговорів, використовуючи енергетичну інфраструктуру як інструмент тиску. Світ спостерігає за цим занадто спокійно, тоді як від нас потрібні не лише співчуття, а й конкретні дії, які зможуть стримати агресора від остаточного знищення енергосистеми", - резюмував експерт.
У той самий день в Абу-Дабі заплановано новий раунд тристоронніх переговорів, метою яких є укладення мирної угоди, у яку в Україні мало хто вірить. "Кожен новий удар з боку Росії підтверджує, що в Москві нічого не змінилося: вони все ще сподіваються на війну та знищення України, не сприймаючи дипломатичні зусилля всерйоз. Наша переговорна команда буде відповідно адаптувати свою роботу", - сказав президент України Володимир Зеленський після чергового нічного обстрілу.
Деталі, як саме буде скорегова робота українських переговірників він не надав. Політолог Петро Олещук з Київського національного університету імені Тараса Шевченка вважає, що в України зараз мале поле для маневрів, оскільки на цих переговорах сторони, ймовірно, обговорюватимуть обмін військовополоненими, який довгий час відкладався через Росію.
Для Росії проблема військовополонених слугує засобом тиску на Україну. Вони добре усвідомлюють, що в самій країні до своїх військових, які потрапили в полон, ставляться зневажливо, тоді як для України питання обміну є вкрай чутливим як з гуманітарної, так і з політичної точки зору. Саме тому Росія систематично використовує цю тему для маніпуляцій, розуміючи, що через обставини, пов’язані з військовополоненими, Україна не може дозволити собі різкі кроки в переговорах, зокрема враховуючи позицію адміністрації Дональда Трампа, - зазначив Олещук в інтерв'ю DW.
Експерт у сфері політики вважає, що Україні необхідно брати участь у переговорах, аби уникнути конфлікту зі Сполученими Штатами. Президент США Дональд Трамп бажає швидше оголосити про закінчення війни. Одночасно, Москва активно намагається підвищити напругу в ситуації.
Олещук наголошує, що цілі окупантів залишаються незмінними - це тиск на цивільне населення через позбавлення базових умов для життя. "Вони хочуть спровокувати в Україні гуманітарну катастрофу, яка б змусила українське суспільство та керівництво держави погоджуватися на будь-які умови, що висуває Кремль. Це такий собі примус до капітуляції через страждання мільйонів людей, які залишаються без тепла та світла взимку", - зазначає політолог.
Президент Зеленський вважає, що нічним обстрілом Росія порушила те, про що домовлялись американська сторона, і для РФ повинні бути наслідки. "Усі бачать погоду й те, що саме зараз найскладніші та найхолодніші дні цієї зими. Саме в цей час Росія завдає ударів по інфраструктурі, передусім по енергетиці, щоб позбавити людей електрики, опалення і тепла, фактично влаштувати блекаут. Це і є справжнє ставлення Росії до всього, що відбувається. Ми будемо контактувати з американською стороною щодо цих ударів і розраховуємо, що партнери не мовчатимуть про критичну для всіх ситуацію", - заявив Зеленський.
#Україна #Дніпро #Київ #Росія #Теплова енергія #Харків #Електрична енергія #Одеська область #Міський голова #Інфраструктура #Віталій Кличко #Telegram (сервіс обміну повідомленнями) #Терор (політика) #Володимир Зеленський #Президент України #Крилата ракета #Москва #ДТЕК #Когенерація #Дональд Трамп #Балістика #Дрон #Протиповітряна оборона #Військовополонений #Політолог #Центр Разумкова #Дипломатія #Об'єднана енергетична система України #Київський національний університет імені Тараса Шевченка #Абу-Дабі #Ракета #Енергетична галузь #Перетворювати #Німецька хвиля
