"Ми повинні бути підготовлені до всіх можливих варіантів розвитку подій." Телекомунікаційна галузь — це про нові виклики та інноваційні рішення.

Сьогодні Україна має можливість поділитися своїм досвідом у сфері телекомунікацій з країнами Європейського Союзу. Це стало причиною, чому ЄС включив Україну до єдиної роумінгової зони. Таким чином, Україна стала яскравим прикладом успішної інтеграції одного з економічних секторів у рамках Єдиного цифрового ринку ЄС.

14 листопада відбулася щорічна конференція Національної комісії, що займається регулюванням у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштових послуг (НКЕК) під назвою Stay Connected'25. Напередодні, вночі, Київ зазнав ще однієї масованої атаки з боку Росії, в ході якої використовувалися ракети та дрони-камікадзе. Міжнародні учасники конференції були особливо вражені тим, що навіть після цієї атаки та в умовах відключень електроенергії в Україні, зв'язок для онлайн-зустрічей з колегами з інших європейських країн залишався на диво стабільним.

"У країнах ЄС немає такої якості зв'язку", -- звернула увагу Каміла Клок, директорка напрямку "Цифрове десятиліття та підключення" DG Connect Європейської Комісії. А Роберт Маурік, голова Органу європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC), додав : "У ЄС ми забули про стійкість і безпеку мережі. Але зараз ми вивчаємо досвід України. У вас відімкнення на локації конференції, але ідеальний зв'язок із Ригою".

Вторгнення Росії кардинально вплинуло на сприйняття європейськими державами української сфери електронних комунікацій.

Раніше в Україні переймалися вивченням європейського досвіду впровадження європейських актів, але тепер, як зазначає голова НКЕК Лілія Мальон, ми маємо унікальний досвід, яким готові ділитися з усього світу. У контексті великої війни та частих блекаутів уряд висунув вимогу до провайдерів та мобільних операторів забезпечити безперервний зв'язок протягом трьох діб (72 години) у разі відключення електроенергії. Це стало поштовхом для провайдерів модернізувати свої мережі, а деколи навіть будувати їх з нуля, враховуючи виклики, які принесла війна.

Саме з цієї причини Європейський Союз встановив для України новий прецедент – приєднання до спільної роумінгової зони ЄС, що дозволило країні вийти на ринок, не будучи його офіційним учасником. З 1 січня 2026 року розпочнеться так званий "роумінговий безвіз". Таким чином, Україна стала яскравим прикладом повноцінної інтеграції одного з секторів своєї економіки в Єдиний цифровий ринок Європейського Союзу.

Європейський Союз також розробляє трирічну ініціативу технічної підтримки, відому як "Сприяння цифровому регулюванню в Україні" (DRS2UA).

Серед основних завдань НКЕКу на найближчий рік, крім євроінтеграційних процесів, виділяються також розвиток гігабітної телекомунікаційної інфраструктури, забезпечення стабільності мереж та інтеграція нових технологій.

Ці питання стали предметом обговорення з представниками галузі. У їх числі були провайдери, які здійснюють діяльність у зонах, що знаходяться поблизу бойових дій та окупації, а також значні учасники ринку.

Стійкість комунікаційних мереж

Євген Бойко, заступник директора компанії ТОВ "Альянснет", яка надає послуги у Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях, поділився інформацією про відновлення мережі в зонах, що знаходяться поблизу бойових дій. За його словами, працівники змушені працювати в умовах загроз від дронів: "Ми створюємо склади з необхідним обладнанням для швидкого реагування на випадки пошкоджень. Крім того, важливо забезпечити безпеку нашого персоналу, що включає використання детекторів дронів та співпрацю з Збройними Силами України для запобігання можливим загрозам".

Схожа ситуація спостерігається і в Сумській області. Як зазначає Ольга Пимоненко, заступниця директора ТОВ "ПСТС", її компанія надає послуги в Сумах та навколишньому районі, де регулярно відбуваються обстріли та руйнуються об'єкти інфраструктури. "Ми змушені діяти в умовах бойової небезпеки. Наші співробітники проходять курси, пов'язані з роботою під час бойових дій, а також тренінги з надання медичної допомоги. Перед тим як розпочати роботу, ми здійснюємо розвідку в зонах, де сталося руйнування, залучаючи військових та місцевих жителів."

Проте, як зазначає Данило Татаров, директор херсонської філії "Вінер телеком", звичайні засоби захисту не є ефективними під час атак дронів, що використовують оптоволокно і не підлягають виявленню детекторами. У деяких зонах заборонено виїжджати з увімкненими фарами: "Ми покладаємося лише на свій слух і зір. Завжди просимо ЗСУ про підтримку під час відновлювальних робіт". Найбільшим стимулом для команди в таких умовах є досвід тривалої відсутності електропостачання в Херсоні під час окупації. Протягом війни "Вінер телеком", за словами Татарова, витратив понад 400 кілометрів кабелю на відновлення мережі та більше 5 мільйонів гривень на відновлення магістральних ліній: "Ми змогли забезпечити резервування вузлів на 72 години, відповідно до вимог держави. Це коштувало 1,5 мільйона гривень (генератори, акумулятори, паливо)".

Постачальники послуг підкреслюють, що нині важливою технологією є хРОN. Нагадаємо, що PON (Passive Optical Network) – це пасивна технологія, яка дозволяє інтернет-мережам споживати менше електричної енергії. Більше інформації про оптоволоконний інтернет та його функціонування під час відсутності електрики можна знайти в статті "Детектора медіа".

"Ми провели реорганізацію мережі, щоб зменшити кількість вузлів і забезпечити резервне живлення за допомогою акумуляторів і генераторів. Система працює 24 години на добу від акумулятора, що дозволяє уникнути небезпеки для персоналу, який приїжджає для запуску генератора," – поділився Євген Бойко. Ольга Пимоненко, чий провайдер спеціалізується на технології хРОN і також використовує сонячні панелі, підтримує цю точку зору.

Данило Татаров розповів, що його провайдер впроваджує хРОN із 2017 року. Завдяки цьому один населений пункт вдалося підживлювати інтернетом упродовж п'яти місяців, коли там була відсутня електроенергія.

Робота на прифронтових територіях призводить до втрати абонентів. Насамперед через евакуацію та руйнування міст і сіл. ТОВ "Альянснет", за словами Євгена Бойка, втратив за цей рік близько 25% бази. Такі ж цифри назвала Ольга Пимоненко. У Херсоні "Вінер телком", як розказав Данило Татаров, втратив 75% бази під час окупації, а зараз втрати -- на рівні 35%.

Серед основних потреб провайдерів -- кошти від донорів на відновлення, податкові пільги для прифронтового бізнесу й інвестиції у стійкість інфраструктури. "Ми маємо бути готові до будь-яких сценаріїв", -- каже Данило Татаров.

Перспективи ринку телекомунікацій

У другій панелі взяли участь провідні учасники телекомунікаційного ринку, які поділилися своїми знаннями про ключові інновації та зміни в бізнес-моделях.

Юлія Завалішина, керівниця відділу регуляторного забезпечення ПрАТ "Київстар", підкреслила значення супутникових технологій у сучасному зв'язку. У серпні цього року "Київстар" уклав угоду зі Starlink і став піонером у впровадженні послуги Direct to Cell. "Основна концепція цієї технології полягає в тому, що ваш мобільний телефон, що підтримує 4G, з'єднується з супутником, який передає повідомлення. У випадках, коли ви опиняєтеся в місцях без стаціонарного покриття, таких як гори, ви зможете надіслати SMS, і вас почують та врятують. Ми звернули увагу на цю технологію, оскільки вона довела свою ефективність у США під час ураганів, коли зв'язок був порушений," – зазначила Юлія Завалішина. Наразі ця технологія розширюється на всю територію країни.

Ольга Дейнега, директорка корпоративного управління та контролю ПрАТ "ВФ Україна", також говорила, що супутниковий зв'язок впливатиме на фіксований інтернет і змінить ландшафт галузі: "Можливо, це не швидка перспектива. Але у світі думають над тим, як регулювати космічний простір, і ці гравці можуть бути руйнівниками класичного телекому, бути конкурентами або працювати у синергії".

Ще один тренд -- це штучний інтелект. Ольга Дейнега вважає, що штучний інтелект повністю змінить сприйняття сервісів електронних комунікацій. І люди отримуватимуть сервіс на рівні персоналізації кожного vip-клієнта. Починаючи від пакета сервісів і закінчуючи динамічним тарифним планом.

Михайло Шелемба, генеральний директор групи компаній DLV, зазначив, що серед основних викликів на найближче майбутнє, поряд із супутниковими технологіями та штучним інтелектом, є також питання енергоефективності:

Ми докладали значних зусиль для підвищення енергоефективності наших базових станцій, одночасно збільшуючи їх ємність і покриття. Протягом цього року нам вдалося знизити середнє споживання енергії на 5%. Наразі ми активно займаємося оптимізацією мережі. Спочатку нам не всім було зрозуміло, наскільки перспективною є державна ініціатива щодо встановлення батарей з автономністю на 10 годин, але тепер ми прагнемо зменшити витрати на електрику на 18–20%.

Ігор Яремчук, комерційний директор АТ "Укртелеком", висловив свої думки щодо кібербезпеки: "Ми перебуваємо в умовах гібридної війни. Кіберфронт існує не лише в Україні, а й по всьому світу. Його мета — забезпечити захист бізнесу та наших клієнтів. Це буде нашим пріоритетом на наступні п'ять років. Як оператори, ми маємо можливість виявляти кіберзагрози навіть раніше, ніж наші клієнти."

З огляду на всі ці тренди для телеком-компаній постає вибір, чи вони будуть у майбутньому лише власниками мереж для постачання послуг зв'язку, а чи зможуть трансформуватись у цифрові екосистеми. "Частка цифрових сервісів у доходах невелика. Функція "труби" залишиться кореневою і найбільш дохідною. Такі сервіси як "Нетфлікс" чи "Фейсбук" не можуть існувати без "труби", тому актуальним є запровадження більш справедливого розподілу доходів", -- каже Ігор Яремчук.

Михайло Шелемба зазначив, що 70% фінансових надходжень його компанії походить від основної діяльності, яка полягає у наданні послуг зв'язку. Тим часом Юлія Завалішина акцентує увагу на цифровій стратегії розвитку "Київстару": "Крім мобільного зв'язку, ми також пропонуємо медичні послуги (Helsі) та розважальні сервіси ("Київстар ТБ"). Цей напрямок є для нас пріоритетним, і ми плануємо продовжувати рухатися в ньому".

Частка наших диджитальних послуг зростає. Зараз це 11%, і ця частка зростатиме. Це наша стратегія. Оператори будуть або йти диджитально, або будуть диверсифікувати себе з точки зору інфраструктури (наприклад, надання в оренду пасивної інфраструктури)".

А Ольга Дейнега вірить і в "концепцію "труби", і в концепцію диджитальної платформи.

Вона зазначила, що "Водафон" долучився до ініціативи створення магістрального кабелю, який проходить по дну Чорного моря та з'єднує Болгарію, Туреччину і Україну: "Цей проект має на меті усунути Росію з міжнародного трафіку. Зменшення залежності від Росії є одним з наших ключових пріоритетів".