Президент Росії провів понад чотири години, відповідаючи на питання журналістів та громадян під час заходу "Річні підсумки з Володимиром Путіним". Якою мірою його відповіді відповідають реальності?
Виступ президента Росії Володимира Путіна у Гостинному дворі у Москві третій рік поспіль поєднував "Пряму лінію" з громадянами РФ та велику пресконференцію з журналістами за підсумками року. Очільник Кремля відповідав на запитання близько чотирьох з половиною годин. DW дослідила відповіді Путіна та порівняла, наскільки вони розходяться з дійсністю.
Протягом першої години Путін активно коментував війну РФ проти України. Так, відповідаючи на запитання журналіста американського телеканалу NBC, він заявив, що Росія погодилася з компромісами щодо України, отриманими перед його зустріччю з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі у серпні. За словами очільника Кремля, під час саміту на Алясці Москва визнала, що компроміси є непростими. Тепер м'яч перебуває на боці влади України та її європейських партнерів, заявив Путін.
Насправді Вашингтон публічно не вимагав від Москви якихось поступок під час переговорів щодо закінчення війни в Україні. Глава Білого дому лише заявляв, що Москва готова завершити війну та заморозити бої по лінії фронту у Запорізькій та Херсонській областях.
До кінця листопада адміністрація Трампа розробила план мирного врегулювання конфлікту в Україні. Цей документ викликав значні сумніви серед української влади та європейських партнерів Києва, адже, судячи з опублікованих уривків у ЗМІ, він передбачав суттєві компроміси з української сторони. Зокрема, йшлося про можливе скорочення Збройних сил України та відмову від частини окупованих територій на користь Росії. Вашингтон також наполягав на передачі всіх територій Донбасу під час переговорів з Києвом у Берліні в середині грудня, вимагаючи цього як умови для досягнення миру з Росією.
Москва не вважає себе відповідальною за втрати серед росіян та українців під час війни, зазначив Путін, відповідаючи на запитання NBC. Проте, за даними ООН, лише в період з січня по жовтень 2025 року внаслідок обстрілів з боку РФ загинули 548 цивільних осіб в Україні, а ще 3592 отримали поранення, про що повідомили у листопаді. Крім того, українська сторона регулярно інформує про жертви та травми серед цивільного населення в результаті атак безпілотників та артобстрілів, що здійснюються російськими військовими.
Путін знову озвучив свої думки щодо "державного перевороту", який стався в сусідній країні у 2014 році, та охарактеризував вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року як "вимушене застосування" збройних сил. У 2014 році, після тривалих масових протестів на Майдані Незалежності в Києві та в інших регіонах, Верховна Рада усунула тодішнього президента України Віктора Януковича, який втік до Росії. У результаті цього Росія анексувала Крим і почала підтримувати сепаратистські рухи в Донбасі.
У ході свого виступу президент Росії іноді вдавався до використання пропагандистських кліше. Він стверджував, що російські війська здійснюють стратегічний наступ "по всіх фронтах". Як зазначив 17 грудня головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський, для реалізації цього наступу Збройні Сили РФ збільшили свою чисельність до приблизно 710 тисяч військовослужбовців. "Попри значні втрати, російська армія не планує зупиняти наступальні операції, хоча серйозних оперативних досягнень їй досягти не вдалося", - підкреслив головнокомандувач.
При цьому, за даними Сирського, українські підрозділи подекуди перехоплюють ініціативу. "В результаті контрнаступальних дій повернули контроль над 16 кв. км у північній частині міста (Покровськ. - Ред.). Також відбили 56 кв. км території в районах населених пунктів Гришине, Котлине, Удачне на захід від Покровська", - заявив Сирський.
Головнокомандувач Збройних Сил України повідомив, що українські війська змогли витіснити російські сили з Куп'янська, встановивши контроль над приблизно 90% території цього міста в Харківській області. Проект DeepState, що займається моніторингом бойових дій, підтверджує інформацію про контроль ЗСУ над Куп'янськом, вказуючи на наявність лише невеликих груп російських військових у околицях. Згідно з даними цього OSINT-проєкту, російські військові були присутні в центрі Куп'янська з вересня, проте 12 грудня українські сили успішно витіснили їх з міста. Також, за інформацією DeepState, наприкінці листопада українські війська звільнили село Іванівка, розташоване на Дніпропетровщині.
Стратегічний наступ завжди вимагає визначення пріоритетних напрямків і створення оборонних елементів. У військових конфліктах неможливо одночасно реалізувати стратегічні цілі на всіх фронтах і підтримувати однаковий темп дій на всій лінії зіткнення. Отже, висловлювання "на всіх напрямках" суперечить основам стратегічного підходу.
Путін оголосив, що місто Мирноград в Донецькій області повністю заблоковане, а більше половини Костянтинівки в тому ж регіоні вже під контролем російських сил. Однак, згідно з інформацією, отриманою від військового угруповання "Схід" станом на 19 грудня, українські Сили оборони в Мирнограді "зберігають свої оборонні позиції та знищують російських військових, які намагаються підійти до міста". "Спостерігаються окремі спроби російських груп проникнути в південно-східні райони, але українські захисники оперативно їх виявляють і ліквідовують", - зазначається в повідомленні.
Як видно з карти DeepState, зараз ЗСУ контролюють близько 50 відсотків Мирнограду. При цьому місто оточене з трьох боків, на північному заході росіяни намагаються замкнути кільце. Поки що їм це не вдається, однак за останні кілька днів на цій ділянці розширилася "сіра зона".
Згідно з інформацією, наданою DeepState, Костянтинівка знаходиться під контролем Збройних сил України, а лише невелика частина міста на сході перебуває в "сірій зоні". Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), проаналізувавши відкриті джерела, встановили, що російські війська контролюють лише 1,6% території Костянтинівки. У звіті від 18 грудня зазначається, що ЗС РФ "залишаються активними лише в межах п'яти відсотків міста через операції з проникнення або штурми". Навіть російські "воєнкори" визнають, що окуповано лише приблизно 11% території Костянтинівки, як підкреслюють в ISW.
Обговорюючи зниклих безвісти російських військових в Україні, Путін зазначив, що їхня кількість поступово зменшується, оскільки дедалі частіше вдається встановити їхню долю. Президент РФ запевнив, що вживатиме заходів для того, щоб зменшити цей показник до мінімуму.
З початку 2024 року спостерігається зростання кількості судових позовів, що стосуються визнання російських військовослужбовців загиблими або зниклими безвісти, згідно з даними правозахисного проєкту "Медіазона". Ця тенденція продовжилась і в 2025 році: станом на 1 грудня до російських судів надійшло близько 90 тисяч позовів про визнання солдатів загиблими або зниклими, повідомляють правозахисники. Вони також зазначають, що до початку війни щорічно реєструвалося приблизно 8000 позовів щодо загиблих чи зниклих безвісти військових.
Путін відкинув повідомлення про можливий напад Росії на європейські країни, назвавши це "нісенітницею". Він звернувся до західних держав та генерального секретаря НАТО Марка Рютте з пропозицією ознайомитися з новою стратегією національної безпеки США. За словами президента Росії, в цьому документі не йдеться про війну з РФ, і він звинуватив Захід у створенні образу "злої Росії". Путін підкреслив, що Москва не планує жодних "операцій" проти Заходу, якщо західні країни будуть поважати інтереси Росії.
При цьому минулого вересня від шести до десяти російських дронів вторглися в повітряний простір Польщі. Сили Північноатлантичного альянсу вперше тоді підняли авіацію для перехоплення загроз у своєму повітряному просторі. Однак у НАТО не розглядають інцидент як пряму атаку.
У листопаді 2024 року Росію запідозрили в організації вибухів на літаках у США. Два запалювальні пристрої, які були надіслані російськими агентами через німецьку кур'єрську компанію DHL, загорілися кілька місяців тому в логістичних центрах Німеччини та Великої Британії. Їхня мета полягала у викликанні пожежі на борту вантажних або пасажирських літаків, що прямують до Сполучених Штатів і Канади.
В кінці пресконференції, що проходила у форматі "Прямої лінії", питання до Володимира Путіна задала представниця проросійського руху "Другая Украина", очолюваного Віктором Медведчуком, який був переданий Росії під час обміну полоненими в 2022 році. У своїй тривалій промові вона згадала нещодавні висловлювання президента України Володимира Зеленського про готовність організувати вибори протягом 60-90 днів, якщо Україні буде забезпечена безпека в цей період.
Путін у відповідь зазначив, що з початку війни в Росії вже відбулося кілька виборів, включаючи вибори президента, заплановані на 2024 рік. Хоча під час передвиборчої кампанії 2024 року Збройні сили України наносили удари по Білгородській і Курській областях, а також по анексованим районам України, більшість російської території залишалася недосяжною для українського озброєння на той момент. Водночас території, що перебувають під контролем Києва, щодня піддаються атакам з боку російських військ.
Президент Росії висловив готовність розглянути питання забезпечення безпеки виборів, зазначивши, що "варто утриматися від атак у глибину території під час голосування". Однак, він не уточнив, як планується забезпечити безпеку під час виборчого процесу та організувати голосування для військовослужбовців ЗСУ на лінії фронту, де про припинення вогню не може бути й мови.
Згідно з розслідуванням видання "Важливі історії", президентські вибори в Росії 2024 року стали "найбільш сфальсифікованими" в історії країни. "Нова газета Європа" повідомила, що приблизно половина голосів, відданих за Володимира Путіна (не менше 31,6 мільйона), були фальсифікованими. Крім того, у бюлетенях не було імен відомих антивоєнних та демократичних кандидатів, таких як Катерина Дунцова та Борис Надєждін, яким Центральна виборча комісія відмовила у висуванні. У випадку Дунцової комісія виявила помилки в її документах, а Надєждіну нібито не вистачило 9147 дійсних підписів з 105 000. Тим не менш, у лютому 2024 року понад 10% виборців, які вже визначилися, висловили готовність підтримати Надєждіна, що робило його другим за популярністю кандидатом на пост президента.
Путін також підняв питання про гарантування виборчих прав для українців, котрі мешкають на території Росії та в районах України, контрольованих її військами, зазначивши, що їхня загальна чисельність, на його думку, коливається від 5 до 10 мільйонів.
У своїй заяві від вересня 2023 року декілька високопрофесійних представників Організації з безпеки і співробітництва в Європі виступили з критикою з приводу голосування, організованого Росією на територіях, що вона контролює. У документі підкреслюється, що будь-які вибори "на територіях, що знаходяться в межах міжнародно визнаних кордонів України, можуть відбуватися виключно відповідно до національних норм та міжнародних стандартів, і повинні організовуватися лише уповноваженими органами, згідно з українським законодавством, тобто Центральною виборчою комісією України". Це означає, що голосування на територіях, контрольованих Росією в Херсонській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях, а також в анексованому Криму, може відбуватися лише за умов дотримання українських законів.
2024 року генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш розкритикував проведення "виборів" на окупованих РФ територіях України. Він нагадав, що спроба незаконної анексії не має сили відповідно до міжнародного права. Тоді понад 50 країн, включаючи Німеччину, у спільній заяві різко критикували проведення "виборів" президента Росії на окупованих українських територіях, що є порушенням міжнародного права.
Відсутність закордонних виборчих дільниць під час виборів є досить поширеним явищем у різних країнах. Наприклад, у 2019 році, під час виборів президента України, жодна дільниця для голосування не була організована на території Росії. Українці, які проживали там, могли проголосувати лише в посольствах сусідніх країн. Тим не менш, Кремль визнав результати цих виборів.
Жодної закордонної дільниці не було відкрито і на виборах президента Білорусі у 2025 році. Однак про нелегітимність Олександра Лукашенка після них у Москві не заявляли.
Організатори пресконференції не оминули й резонансний закон про "іноземних агентів" у Росії. Коментуючи питання журналіста ВВС про пошук "зовнішніх і внутрішніх ворогів", Путін заявив, що в Росії, на відміну від США, "немає репресій та кримінального переслідування" згідно із законом про "іноагентів". Тим часом, ще у вересні Держдума РФ спростила порушення кримінальних справ стосовно "іноземних агентів". Раніше кримінальну справу щодо "іноагента" можна було відкрити лише після двох адміністративних штрафів за "недотримання порядку діяльності", тепер для цього достатньо одного. Крім того, в комісії Держдуми з розслідування іноземного втручання в грудні розробили низку обмежень для росіян, які живуть за кордоном, переслідуваних за "іноагентськими" та іншим статтям.
Якщо особа, визнана "іноагентом", надасть необхідні дані владі Російської Федерації відповідно до цього закону, вона буде виключена з реєстру, заявив Путін. Він зазначив, що таких прикладів "чимало". За станом на середину березня 2025 року, список "іноземних агентів", який веде Міністерство юстиції РФ, містив інформацію про 953 особи, з яких менше чверті - 224 особи або організації - були виключені.
#Україна #Донецька область #Покровськ #НАТО #Харківська область #Київ #Збройні сили України #Росія #Збройні сили Росії #Бойові дії #Куп'янськ #Українці #Дніпропетровська область #Імператорська російська армія #Військовослужбовці #Німеччина #Запорізька область #Костянтинівка #Херсонська область #Журналіст #Володимир Путін #Президент (державна посада) #Володимир Зеленський #Президент України #Європа #Законодавство #Організація Об'єднаних Націй #Москва #Анексія Криму Російською Федерацією #Військова окупація #Донецький вугільний басейн #Стратегічна наступальна операція #Дональд Трамп #Віктор Янукович #Зниклі безвісти #Московський Кремль #Друга Польська Республіка #Рубіж оборони #Лінія фронту #Вашингтон, округ Колумбія #BBC #Марк Рютте #Олександр Лукашенко #Берлін #Deutsche Welle #Мирноград #Майдан Незалежності #Організація з безпеки і співробітництва в Європі #Загинув у бою #Аляска #NBC #Центральна виборча комісія (Україна) #DHL #Віктор Медведчук #Антоніу Гутерріш
