На передовій тривають інтенсивні бої. Про мир не може бути й мови. В окремих секторах російські війська хоча й повільно, але продовжують просуватися вперед.

Чи існує ризик для Запоріжжя та Херсона?

Росія втратила ініціативу й наступальний потенціал на значній частині фронту. Про це йдеться у жовтневому аналізі американського Інституту вивчення війни (ISW). Минулого місяця окупанти домоглися обмежених успіхів лише в Сумській та Запорізькій областях, водночас втративши території на пріоритетній для них Донеччині. Щодоби на передовій фіксують понад 200 боєзіткнень.

Ситуація на фронті залишається складною. Як зазначає Дмитро Снєгирьов, співголова громадської ініціативи "Права справа", у деяких зонах Сили оборони мають тактичну перевагу, тоді як в інших – ворог продовжує наступ. Наприклад, завдяки успішним діям наших військових вдалося суттєво змінити баланс сил на Лиманському напрямку, що знизило ризик захоплення Лиману та Святогірська. Останній є важливим логістичним вузлом для наших сил. Контроль над Святогірськом дав би росіянам можливість створити оперативне оточення українських підрозділів в районі Лиману, що серйозно ускладнило б ситуацію на фронті в районі Слов'янська та Краматорська. Також маємо певні успіхи на Куп'янському напрямку. У районі селища Дворічне на Харківщині наші сили змогли не допустити захоплення противником значних територій для формування буферної зони. Крім цього, на Олександрівському напрямку, що є зоною стику Запорізької, Дніпропетровської та Донецької областей, триває процес деокупації населених пунктів. Загалом, вже четвертий місяць поспіль Україна звільняє більше територій, ніж вдається захопити Російській Федерації. Важливо зазначити, що у жовтні російські війська зазнали найбільших втрат з початку повномасштабного вторгнення – понад 54 тисячі загиблих та поранених. Це, безсумнівно, впливає на здатність окупантів просуватися вглиб української території.

Де ж противник досягає своїх успіхів?

Д. Снєгирьов:

Російські війська активізували свої наступальні операції в околицях Куп'янська Вузлового, прагнучи захопити це важливе селище, яке є ключовим логістичним вузлом у Харківській області. Ситуація у Добропільському напрямку також викликає занепокоєння. Там зафіксовано просування противника та проникнення малих штурмових груп. Бої тривають безпосередньо в Добропіллі. Ворог прагне досягти адміністративних меж Дніпропетровської області з метою подальшого наступу на Слов'янськ та Краматорськ, що свідчить про спробу обійти позиції наших захисників з флангу. Відповідно, Генеральний штаб перекинув додаткові оперативні резерви на цю ділянку. Ситуація у Костянтинівці є складною: противник контролює 50% міста, у той час як наші військові мають лише 20%, а решта території залишається у невизначеній зоні.

Станом на сьогодні, найбільше військове угрупування супротивника, що налічує близько 320 тисяч осіб, зосереджене в Донецькій області. Основна стратегія російських військових у цьому регіоні полягає в повзучому просуванні, яке включає інфільтрацію невеликих вогневих груп у наш тил та сіру зону, -- зазначає Назарій Барчук, аналітик Українського центру безпеки та співпраці. -- Противник також не відмовляється від своїх намірів створити так звану буферну зону в Сумській та Чернігівській областях, однак наразі йому не вдається реалізувати ці плани.

У період гуманітарного перемир'я в Олешках російські війська здійснили ротацію своїх підрозділів, доставили нові боєприпаси та зміцнили свої позиції. Чи є ймовірність повторної атаки на Херсон?

Д. Снєгирьов:

-- Ширина Дніпра на певних ділянках -- кілометр і більше. Важко провести десантну операцію, коли Україна має перевагу в малому повітрі, тобто у FPV-дронах, дронах на оптоволокні, ствольно-реактивній артилерії. Крім того, правий берег Дніп­ра, який контролюють Сили оборони, вищий за лівий. Це розширює можливості щодо спостереження та ураження позицій противника. Тому не думаю, що ситуа­ція на цьому напрямку кардинально зміниться. Водночас ворожі оператори дронів і далі діятимуть з Олешків, тероризуючи мирне населення Херсону.

Чи існує ризик, що Запоріжжя може бути захоплене?

Д. Снєгирьов:

Відстань між лінією фронту та цим обласним центром складає приблизно 30 кілометрів. Наразі противник зосередив свої зусилля на Оріхові, прагнучи наблизитися на відстань вогневого контролю до Запоріжжя, що становить 10-15 кілометрів. Це дозволило б здійснювати обстріл міста з артилерії. Проте, для захоплення самого Запоріжжя, російські війська не мають достатніх оперативних резервів.