Завжди в серцях дітей: 15 сумних оповідей, що руйнували життя тисячам.

В Україні 4 червня відзначають день пам'яті дітей, які стали жертвами військової агресії Росії.

Щороку 4 червня святкується Міжнародний день дітей, які стали безневинними жертвами агресії. Цю дату було встановлено Генеральною асамблеєю ООН 9 серпня 1982 року.

За час повномасштабного вторгнення Росія вбила в Україні 631 дитину. Ще понад 1975 були скалічені, зникли безвісти - 2244.

Ці дані, на 26 травня, є попередніми. Визначити точну кількість загиблих і поранених у зонах бойових дій, а також на територіях, що знаходяться під окупацією, є дуже складно.

Діти найбільше постраждали в наступних регіонах: Донецька область - 645 випадків, Харківська - 492, Херсонська - 208, Дніпропетровська - 242, Київська - 146, Запорізька - 181, Миколаївська - 119, Сумська - 139.

Лише 25 травня під час масованої атаки внаслідок обстрілу міста Коростишів Житомирської області загинули троє дітей: два хлопчики віком 8 та 17 років, дівчинка віком 12 років, а також травмовано 14-річного хлопчика. У Харкові постраждав 14-річний хлопчик. Під час обстрілу населених пунктів Київської області травмовано вісім дітей: дівчатка віком 10, 13, 17 років, хлопчики віком 8, 10, 11, 13 років. У Миколаєві травмовано 17-річного хлопця.

Gazeta.ua представляє 15 розповідей про дітей, загиблих від рук російських загарбників.

У будинок сімʼї Мартинюків 25 травня вночі влучила російська ракета під час масованої атаки на Україну. Тато Ігор і мама Олена втратили трьох дітей - 17-річного Романа, 12-річну Тамару та 8-річного Станіслава. Самі ж батьки отримали травми. Жінка знаходиться в лікарні у важкому стані.

У момент прощання керівник ліцею № 1, в якому навчалися учні, характеризує їх як молодь, яка "шукала досконалості в усіх сферах", проте завжди зупинялася, щоб підтримати тих, хто потребував допомоги.

Роман завершив навчання, активно готуючись до НМТ, і мав велике захоплення історією України. Він завжди вмів переконливо висловлювати свої погляди. Окрім історії, він також вивчав фізику, зазначаючи, що ця дисципліна є досить простою для нього.

Тамара вела за собою молодшого брата на уроки. Діти опановували гру на домрі і показували чудові результати. Для маленької Томи була підготовлена спеціальна грамота за її видатні досягнення в навчанні.

Як і мама, дівчинка хотіла бути вчителем математики. А Станіслав такий слухняний та розумний був. Все умів за своїм віком.

У ніч на 24 квітня, під час нападу на Київ, російські терористи влучили ракетою в будівлю, де на першому поверсі проживав 17-річний Данило Худя. Внаслідок цього трагічного інциденту загинули хлопець разом із батьком Олегом та матір'ю Вікторією. Друзі Данила протягом усього дня сподівалися, що він залишився живим, однак, на жаль, цього не сталося.

Данило був студентом Київського авіаційного фахового коледжу Навчався на спеціальності "Авіаційна та ракетно-космічна техніка". Завжди був на позитиві, постійно грав футбол на стадіоні 185-ї школи.

У Данила є дві сестри та старший брат. Разом з родиною Худя російські терористи вбили ще дев'ять їхніх сусідів.

29 квітня 2025 року у Самарському районі Дніпропетровщини сталася трагедія: російські військові атакували дроном приватну оселю, в якій жила 12-річна Маргарита Тітаренко. Дівчинка спала в своїй кімнаті на першому поверсі, коли стала жертвою нападу. Рятувальники, які прибули на місце події, змогли дістати її з-під завалів, і на момент порятунку вона ще подавала ознаки життя. Її шестирічна сестра також зазнала травм унаслідок цього жахливого інциденту.

З раннього дитинства дівчинка відзначалася вихованістю, комунікабельністю та обдарованістю. Вона активно займалася вокалом і хореографією. Особливу пристрасть мала до математики та української мови. Під час навчання в ліцеї здобула перемоги на численних творчих конкурсах і олімпіадах з різних предметів.

Сонячна Лізі Дмитрієвій, яка мешкала у Вінниці, було всього 4 роки, коли її життя обірвала російська ракета. Це трапилося 14 липня 2022 року — один із найтрагічніших днів в історії. Під час цього жахливого нападу Росія запустила чотири ракети по Вінниці, забравши життя 28 людей і поранивши понад 200. У момент, коли ракета вдарила, її мама Ірина везла доньку в візочку на заняття з логопедом. На жаль, дівчинка загинула миттєво, а її мама отримала серйозні поранення — з її тіла витягли близько двох десятків уламків ракет. Ірина тривалий час нічого не знала про долю доньки, оскільки їй це приховували. Вона згадує, що Ліза з’явилася їй у сні, попрощалася, одягнена в білу сукню і з німбом над головою. Ірина провела сім місяців на реабілітації за кордоном і тепер намагається відновити своє життя.

Ірина вела активний блог у соціальних мережах, де регулярно ділилася відео та історіями про своє життя і свою доньку. Вона відкрито розповідала про те, що є мамою особливої дитини з синдромом Дауна. Останнє відео, яке вона опублікувала, було знято всього за півтори години до того, як ракета влучила в місто. На ньому мама і її усміхнена, життєрадісна донька йшли по тротуару на заняття.

Ліза брала участь у різдвяному відео, створеному Оленою Зеленською в 2021 році. Того дня перша леді країни опублікувала ролик на своїй сторінці, закликаючи всіх звернути увагу на дівчину, якою вона була в молодості.

9-річний Ярослав Камєнєв жив у місті Селідове Курахівського району Донецької області. Напередодні чергового обстрілу міста планував з мамою Наталією евакуйовуватись до Кривого Рогу. Там у гуртожитку одного з інститутів їм підготували кімнату. Але у хлопчика піднялась температура під 40°C. Його госпіталізували. Лежав під крапельницями.

Саме в цю лікарню і поцілила ракета росіян 14 лютого 2024 року. Дитина з мамою загинули на місці. Також тоді загинула 38-річна вагітна жінка, яка перебувала в закладі на збереженні.

7-річна Богдана Косаченко з містечка Середина-Буда на Сумщині сиділа в машині з вітчимом, коли позаду "Ниви" прилетіла ракета 28 листопада 2023 року. В той час її мама Галина саме пішла в магазин "Аврора". Чоловік і дитина отримали тяжкі поранення. Галина та інші люди, які були в магазині, вибігли. Занесли поранених усередину. Богдана померла на руках у матері.

Богдана Косаченко навчалася у другому класі місцевої школи. Добре навчалася, гарно малювала, обожнювала тварин. Родина збиралась виїжджати з міста, бо життя тут ставало нестерпним.

Для 11-річного Гліба Федюка з Херсона 2023 рік став трагічною віхою в його житті. 31 грудня, перебуваючи на вулиці, він став жертвою обстрілу, коли окупанти атакували Корабельний район. Гліб не встиг навіть загадати своє новорічне бажання. Він мав усі шанси стати видатним піаністом, оскільки навчався в музичній школі.

Гліб навчався у п'ятому класі фортепіанного відділення мистецької школи №1 у Херсоні.

Станіслав Нагорний з села Багатир, що належить до Великоновосілківської громади Волноваського району Донеччини, тепер назавжди залишиться 11-річним. 12 жовтня 2023 року село зазнало обстрілу з боку російських військ, які використали реактивну артилерію. В результаті було зафіксовано дев'ять влучень у житлові будинки.

За два дні до трагедії хлопчик відзначив свій останній день народження. Його згадують здібним учнем, веселим і кмітливим хлопчиком. Був душею компанії, завжди енергійний та усміхнений.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Волновасі росіяни вбили родину з дітьми: у соцмережах з'явилися нові деталі трагедії.

Сім'я Путятіних пережила жахливу трагедію: 7-річний Олексій, його 4-річний брат Михайло та 10-місячний Павло загинули у вогні разом з батьками, коли їхній дім став мішенню під час обстрілу. Це сталося 9 лютого 2024 року в Немишлянському районі Харкова, де вони опинилися в пастці вогняної стихії.

Російські дрони поцілили у нафтобазу. Стався витік палива, яке розтеклося вниз по вулиці Котельна, на якій жила сім'я Путяніних. Вулиця перетворилася на пекельну лаву. На подвірʼя увірвалося полумʼя і вони не змогли вибратися на вулицю.

Зазвичай Григорій та Ольга Путятіни разом із дітьми знаходили притулок у підвалі. Проте цього разу вони стали жертвами вогняної стихії.

Розслідування показало, що старший і молодший хлопчики знаходилися поруч з мамою. Вони намагалися сховатися в ванній кімнаті, поки жінка обіймала їх. Тіло немовляти перетворилося на попіл, що змусило провести експертизу ДНК. Середній син, Михайло, завжди слідував за батьком. Ймовірно, чоловік втратив свідомість першим, а молодший хлопчик намагався сховатися в кутку кухні. Саме там його і виявили.

Ользі Путятіній було 35 років. Працювала прокурором Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури. На цей час перебувала у декретній відпустці.

Сім'я на певний час покинула Харків, але зрештою повернулась до рідного дому. Їх добре знали та цінували сусіди. Поховали родину в Харкові, а найменшого сина поховали в одній труні разом із матір'ю.

14 вересня 2023 року Росія забрала життя 6-річного Назара Грицкова з села Новодмитрівка на Херсонщині. Його оселя стала мішенню для обстрілу окупантів. Родина планувала виїзд на Миколаївщину 15 вересня, де вже знайшла нову домівку. Останніми словами хлопчика були: "Мамо, ми завтра вирушимо".

Коли почався обстріл фугасними снарядами, саме Назар попросив, щоб сім'я спустилася до підвалу. Вони ніколи раніше цього не робили. Назар дуже наполягав. Почав істерити. Щоб його заспокоїти, родина спустилася до підвалу з бетонним перекриттям. Але воно не витримало і підвал завалило. Весь удар припав на те місце, де сидів Назар з братом Богданом, який отримав важкі травми.

Назар Грицков був старанним юнаком. Прокидався о шостій ранку і вирушав виконувати господарські справи. Він мріяв про навчання. Постійно повторював, що коли виросте, стане моряком, як його старший брат.

Зараз батько разом із середнім сином винаймає квартиру в Миколаєві, тоді як мама Анастасія перебуває з 13-річним сином у лікарні на заході України.

8-річний Іван Козир із села Максимівка, що на Харківщині, загинув 5 жовтня 2023 року у кафе в селі Гроза. Люди зібрались на поминки на честь військового Андрія Козиря - родича Вані по татовій лінії. Разом із хлопчиком там були його тато, мама, тітка і дідусь. Від тієї атаки загинули 52 людини, Ваня - наймолодший. Його мама Ксенія вижила під час ракетного удару. Проходить лікування в Австрії. Вона вже потроху починає спілкуватись із рідними.

Ваня був єдиною дитиною у родині Ігоря та Ксенії Козирів. Його згадують дуже товариським, позитивним і непосидючим. Любив ходити в гості до сусідів, кататись на велосипеді та рибалити. Навчався у першому класі.

12-річна Єва Лисенко, мешканка Костянтинівки в Донецькій області, 24 липня 2023 року проводила час на березі з мамою Тетяною та молодшою сестричкою Діаною, коли місто зазнало обстрілу касетними боєприпасами з боку російських загарбників. Вибухи вразили й місцеву водойму. Жінку з дітьми терміново доправили до лікарні в Дніпрі, але на наступний день, через поранення голови, серце Єви зупинилося.

Дівчина навчалася в сьомому класі місцевої школи №5. Вона вирізнялася своєю товариськістю, відкритістю та щирістю, завдяки чому мала безліч друзів. Життя приносило їй радість, а родина займала особливе місце в її серці. Вільний час вона проводила, займаючись танцями. Мріяла стати поліцейською або приєднатися до Збройних сил України.

17-річний В'ячеслав Гіщак з села Павлівка, що належить до Снігурівської громади на Миколаївщині, tragically lost his life due to a Russian missile strike on 16 квітня 2023 року, в день Великодня.

В'ячеслав разом зі своєю 18-річною дівчиною Вікторією Воткаленко вирушили до церкви в селі Василівка, щоб освятити великодній кошик. На жаль, під час їхньої прогулянки ворожий снаряд влучив у зруйнований магазин, де пара планувала зустрітися з друзями. Обидва молоді люди загинули.

В'ячеслав Гіщак навчався у 11 класі. Його мрія полягала у тому, щоб після закінчення школи стати автомеханіком. Він був скромним, доброзичливим, слухняним і не створював конфліктів. До всього ставився з легкістю і почуттям гумору.