Посилання для регіонів, де доступ до сайту Радіо Свобода обмежений.
Перед початком повномасштабної агресії Костянтинівка славилася як місто з населенням приблизно 66 тисяч жителів, потужною скляною промисловістю, вигідним географічним положенням на перехресті двох основних автодоріг та значним залізничним вузлом.
Сьогодні Костянтинівка постає як безжальна пустка, пронизана вирвами від вибухів, знищена атаками безпілотників та артилерії, а в останні тижні - також і руйнівними російськими бомбами, що керуються з повітря.
Російські військові за будь-яку ціну намагаються взяти під контроль місто, що є критично важливим елементом так званого "фортифікаційного поясу" - основної лінії захисту України на сході Донецької області.
Невеликі підрозділи російських збройних сил вже активно працюють у західних, південних і східних частинах міста. Згідно з оцінками деяких аналітиків, фахівців з аналізу відкритих даних, а також українських і західних спостерігачів, існує ймовірність, що Костянтинівка може повністю опинитися під контролем Росії ще до завершення літа.
Тим часом президент України Володимир Зеленський 4 липня запевнив, що заява очільника РФ Володимира Путіна від 3 липня про окупацію Костянтинівки є неправдою. "Путін вирішив збрехати світу і Трампу", наголосив Зеленський.
"Зараз, напередодні Дня незалежності Америки, Путін вирішив збрехати світу і президенту Америки щодо ситуації на фронті: заявляє про начебто захоплення росіянами Костянтинівки на Донбасі. Звісно, що це неправда - це просто чергова російська брехня, щоб запустити хоч якусь новину..." - йдеться у повідомленні президента України Володимира Зеленського в телеграмі.
"Якщо Костянтинівка нині під контролем Росії, то, напевно, у Путіна не буде труднощів зустрітися зі мною та знайти дипломатичні рішення для завершення війни. Проте, він навряд чи перейде фронт", - зазначив український президент.
У ніч на 3 липня Кремль оголосив, що Володимир Путін провів зустріч з начальником Генерального штабу Збройних сил Росії Валерієм Герасимовим та декількома іншими високопрофесійними командирами. Після цієї зустрічі Путін оголосив про захоплення українського міста Костянтинівка, розташованого в Донецькій області. Він також повідомив про повну окупацію Луганської області і плани щодо створення "смуги безпеки" в регіонах Харкова, Сум і Дніпра.
В Генеральному штабі Збройних Сил України спростували заяву Путіна про захоплення Костянтинівки, підкресливши, що вона не відповідає дійсності. Проте, вони визнали, що спостерігаються випадки проникнення невеликих груп піхоти (1-3 особи) в тил українських військових позицій. У місті тривають активні контрдиверсійні операції Сил оборони.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) зазначили, що слова Путіна не відповідають усім наявним фактам щодо реальних масштабів російського наступу в місті. Аналітики також висловили думку, що Путін, ймовірно, організував зустріч зі своїми військовими частково для того, щоб вплинути на те, як західні ЗМІ висвітлюють війну напередодні вихідних, включаючи святкування 4 липня в США.
Напружена битва за Костянтинівку
Боротьба України за контроль над Костянтинівкою різко відрізняється від успіхів її операцій із застосуванням далекобійних безпілотників, які націлені на російські нафтопереробні підприємства. Ці удари призвели до серйозного дефіциту бензину в Росії та створили дедалі більші труднощі для Кремля.
Це похмуре нагадування, що українські військові, які поступаються противнику за кількістю особового складу і озброєнням, досі ведуть виснажливу боротьбу проти російської армії, готової зазнавати неймовірно великих втрат.
"Ситуація в Костянтинівці розвивається за найпесимістичнішим сценарієм", - зазначила аналітична група DeepState, що проводить дослідження війни, використовуючи відкриті джерела та має контакти з українськими військовими, у своєму звіті минулого місяця.
На її думку, російські війська "фактично оточили місто з усіх напрямків, здійснюючи сильний тиск і проникаючи вглиб території".
"", - заявив підполковник армії Фінляндії Юха Куккола.
"Протягом усієї весни росіянам вдавалося порушувати постачання та ротацію українських військ, виснажувати їх ударами дронів, керованих авіабомб і непрямим артилерійським вогнем, а в червні вони зрештою змогли проникнути в місто", - сказав Куккола, який викладає в Групі досліджень російських військових сил і безпеки Національного університету оборони в Гельсінкі.
"Це зазвичай вказує на те, що місто може опинитися під загрозою падіння, оскільки забезпечення військ, їхнє управління та переміщення в межах міста стає дедалі важчим", - зазначає він.
Росія нещодавно перекинула додаткові 11 тисяч військових, аби досягти просування до міста, зазначає Сергій Грабський, полковник запасу Збройних сил України та військовий експерт. За його словами, це місто є критично важливим для них.
Проникнення
На завершення зими та в перші весняні місяці Збройні сили України, здається, змогли практично вирівняти ситуацію на більшості 1100-кілометрової ділянки фронту. Російським військам вдалося захопити лише обмежену територію, що контрастує з попередніми місяцями. Деякі аналітики навіть стверджують, що Україні вдалося відновити контроль над частиною своїх територій, що є значним досягненням більше ніж через чотири роки з початку конфлікту.
У Донецькій області, яку президент Росії Володимир Путін назвав одним з ключових напрямків своїх військових цілей, російські війська демонструють надзвичайно повільний темп просування, який є одним з найнижчих, зафіксованих для будь-якої армії за останні сто років. Це підкреслюється в аналізі вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
Згідно з інформацією звіту CSIS станом на 1 липня, у зоні Костянтинівки російські військові просувалися в середньому всього на 50 метрів за добу.
Уся російська військова кампанія з лютого 2022 року коштувала Москві астрономічних втрат: за оцінками британської розвідки, загинули майже 500 тисяч російських військовослужбовців, а кількість поранених і зниклих безвісти приблизно вдвічі більша.
Згідно з оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), Україна могла втратити близько 150 тисяч військових, тоді як число поранених та зниклих безвісти може досягати 475 тисяч осіб.
Одночасно з цим, тривалі зусилля України щодо розширення виробництва безпілотних літальних апаратів істотно змінили ситуацію на фронті та в інших регіонах. У січні 2026 року українські чиновники повідомили, що російська армія зазнає втрат серед своїх військових швидше, ніж Росія може їх компенсувати новими призовами.
Наразі на півострові Крим впроваджено режим надзвичайної ситуації через серію атак безпілотників середньої дальності на російські бензовози, що постачають паливо до окупованої території. Це призвело до регулярних відключень електроенергії, нестачі пального та значних труднощів для туристичного сезону.
Тим часом далекобійні безпілотники вражають російські об'єкти за сотні кілометрів від українського кордону: нафтові експортні термінали на Балтійському та Чорному морях і нафтопереробні заводи й підприємства військово-промислового комплексу в центральній частині Росії та Сибіру.
Ця кампанія принесла свої плоди: майже всі 83 регіони Росії вже або запровадили обмеження на реалізацію пального, або стикаються з нестачею бензину. Виглядає на те, що це викликало серйозне занепокоєння у Кремлі напередодні виборів, запланованих на цю осінь.
Проте в окопах та на знищених вулицях міст, таких як Костянтинівка і Гуляйполе, де останнім часом спостерігається зростання активності російських військ, українські захисники продовжують з усіма силами протистояти наступу супротивника.
"До кінця літа значна частина Костянтинівки може перейти під контроль Росії," - зазначив Іван Ступак, український військовий аналітик та колишній співробітник спецслужб.
"Повільно, але впевнено російські війська проникали в місто. Проникнення. Один за одним. Не великими штурмовими групами, а малими. По одному, максимум по двоє бійців. Вони закріплюються в напівзруйнованому багатоквартирному будинку чи на території старого заводу й просто чекають, поки підтягнуться інші", - зазначає він.
Ступак поділився, що нещодавно мав розмову з українським солдатом, який перебуває на фронті в Костянтинівці. Військовий зізнався: "Контроль над містом втрачається набагато швидше, ніж ми сподівалися".
"Оскільки для росіян Костянтинівка є одним із головних напрямків наступу, питання полягає лише в тому, коли саме вона впаде, - сказав Куккола. - Якщо судити з попередніх випадків, я б зараз дав оборонцям Костянтинівки максимум місяць, а можливо, лише тиждень-два".
"Тривала сірість"
В інтерв'ю телеканалу ТСН головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський повідомив, що російські війська ведуть підготовку до потенційного нового наступу на півночі, зокрема з території Брянської області Росії. Він зазначив, що основна мета цього наступу полягає в тому, щоб "розширити фронт і виснажити наші резерви".
Чи призведе можливе падіння Костянтинівки до переломного моменту або суттєвої тактичної невдачі для України, наразі залишається невизначеним.
На північ від Краматорська, приблизно за 30 кілометрів, розташоване місто Краматорськ, яке разом зі Слов'янськом утворює основний осередок "фортифікаційного поясу" — системи оборонних позицій України. В проміжку між Краматорськом та Костянтинівкою, вздовж траси Н-20, знаходиться також місто Дружківка.
Костянтинівка виступає в ролі "воріт" до агломерації Слов'янськ-Краматорськ, згідно з аналізом від DeepState. Якщо Костянтинівка буде захоплена — це лише питання часу — наступною метою стане Дружківка, котра в даний момент виконує ключову логістичну функцію. А далі на черзі опиниться Краматорськ.
Сергій Грабський передбачає, що українські збройні сили зроблять все можливе, щоб обмежити російські війська в Костянтинівці та нанести їм максимальні втрати.
"Ця територія залишиться в невизначеності ще протягом тривалого періоду," - зауважив він.
#Україна #Донецька область #День незалежності України #Місто #бензин #Краматорськ #Слов'янськ #Луганська область #Збройні сили України #Росія #Збройні сили Росії #Генеральний штаб Збройних сил України #Підполковник #Дніпропетровська область #Піхота #Безпілотний літальний апарат #Костянтинівка #Володимир Путін #Володимир Зеленський #Президент України #Москва #Брянська область #Донецький вугільний басейн #Московський Кремль #Залізничний вузол #Радіо «Свобода» #Кремль (фортифікаційна споруда) #Дружківка #Артилерійський вогонь #Фінляндія #Фортеця #Хуліайполе #Америка #Велика Британія #Центр стратегічних та міжнародних досліджень #Наступальні (військові) #Бойовий склад #Зниклий безвісти #Гельсінкі
